Богдан Лановик
Микола Лазарович
Роман Матейко

Чорна тінь голодомору 1932—1933 років над Тернопіллям
КНИГА ПАМ`ЯТІ

70-м роковинам страхітливого голодомору 1932-1933 років,
пам'яті невинно убієнних мільйонів українських селян присвячується

Голодомор 1932-1933 років у літературній творчості та фольклорі

Прислів'я, приказки, примовки

Всюди плачі, всюди крики — селян учать, як їм жити.

Ріж, коли, а до созу не веди!

Ти хоч плач, хоч ридай, а заяву в соз подай.

Сталін хліба захотів, та й придумав куркулів.

Буксир ходить попід хати, щоб у людей хліб забрати.

Буксир хліб весь забирає: хай люд з голоду вмирає.

Ой буксир, буксир, буксире, — ти погнав з мішком по миру.

Буксир добре старається — мужик під тином валяється.

Мама плецика пекла, як полова в нас була, — тепер і їх нема.

Соломи в ступі натовчи і плециків напечи, то буде що їсти.

Лободи накришила, соломи натовкала і плецики спекла — от і їжа отака.

Не збирайте колоски, бо підете в Соловки.

Як стали робить на трудодні, настали чорні дні.

У колгоспі добре жить — один робить, сім лежить.

В тридцять третьому году люди мерли на ходу.

Кулак у нас той, хто на кулаку спить.

Дожилася Україна...: Народна творчість часів голодомору і колективізації на Україні. Зібр. і прокомент. І. Бугаєвич; Післямова П. Мовчана. — К.: Український письменник, 1993. — С. 21-23.

Бог карає холодом, Сталін нищить голодом.

На хаті серп і молот, а у хаті смерть і голод.

Нема хліба, нема сала, — конституція забрала.

У колгоспі роблять і голодні ходять.

Громадяни ССС — «діти батька Сталіна» — хотіли б пошвидше осиротіти.

Семенко Ю. Народне слово. Збірник сучасного українського фольклору. Львів, 1992. — С. 20-22.

До змісту книги "Чорна тінь голодомору 1932—1933 років над Тернопіллям"