ДИВНІ ЗВИЧКИ
ВИДАТНИХ ЛЮДЕЙ-3
***
Старість - поняття відносне. Один учений спитав свого японського
колегу про свого колишнього учня.
- Він дуже, дуже старий,- сказав японець.
- А скільки ж йому років?
- П'ятдесят сім.
- Але мені вже 65? - вигукнув учений.
- Але ви дуже, дуже молодий, - вклонився японець.
***
Хтось пустив чутку про смерть старого вже тоді Гумбольта. І
один природознавець написав другові Гумбольта про те, що хотів
би зміряти череп померлого. Лист потрапив до рук ученого, і
він відповів:
"На жаль, не можу служити своїм черепом, тому що протягом
деякого часу він мені самому буде потрібний. У майбутньому він
у вашому розпорядженні".
***
Професор знаходить на своєму столі букет троянд і здивовано
питає свою дружину:
- Що це за торжество таке?
- А хіба ти не знаєш? Сьогодні ж річниця твого весілля!
- Ах, як це мило! - вигукує професор. - Коли буде річниця твого
весілля, нагадай мені, будь ласка, щоб я купив тобі квіти.
***
Великий фізик Гіббс був дуже замкненою людиною і звичайно мовчав
на засіданнях ученої ради університету, в якому він викладав.
Але на одному засіданні цієї ради, коли вирішувалося питання
про те, відводити в нових навчальних програмах більше місця
математиці чи іноземним мовам, він не витримав і виголосив промову:
- Математика - це мова! - сказав він.
***
Якось регент запитав у Фонтенеля, як найвірніше оцінювати поетичні
твори.
- Ваша високість, - відповів філософ, - говоріть про них, що
вони всі погані, і ви ризикуєте помилитися хіба що в одному-двох
випадках зі ста!
***
1837 року в підвалі Приватного пансіонату в Казані пролунав
оглушливий вибух. Винуватцем цього вибуху виявився Саша Бутлеров,
що захоплювався хімією і таємно від начальства перетворив підвал
на свого лабораторію. За це його посадили в карцер, а потім
вивели в їдальню з повішеною на груди довшою з написом: "Великий
хімік".
Напис цей став пророчим. Порушник пансіонних правил Олександр
Бутлеров пізніше справді став великим хіміком.
***
Альберт Ейнштейн любив фільми Чарлі Чапліна і ставився до його
героїв на екрані з великою симпатією. Одного разу він написав
у листі до Чапліна:
"Ваш фільм "Золота лихоманка" зрозумілий усім
на світі, Ви неодмінно станете великою людиною. Ейнштейн".
На це Чаплін відповів так:
"Я Вами захоплююся ще більше. Вашої теорії відносності
ніхто у світі не розуміє, а Ви все ж стали великою людиною.
Чаплін".
***
Монтеск'є сперечався про якийсь факт з членом парламенту, людиною
надзвичайно самолюбною і впертою.
Після кількох заперечень розбитий вщент член парламенту вигукнув:
- Якщо справа відбувалася не так, як я розповідаю, то даю вам
мою голову!..
- Я приймаю її, - відповів Монтеск'є, - пусті подарунки не завадять
дружбі.
***
На лекції видатного палеонтолога Володимира Онуфрійовича Ковалевського
якийсь студент із пустощів заспівав півнем. Всі засміялися.
Засміявся і Ковалевський. Потім він дістав свого годинника і
промовив:
- Він дуже відстає. На годиннику зараз сім годин вечора, а повинно
бути три години ночі. Можете повірити моєму слову: інстинкт
тварин безпомилковий.
***
Навесні 1850 року Меншиков був у Москві разом з Миколою І.
Цар, міркуючи про храми й старожитності Москви, зауважив, що
в Росії справедливо називають її святою.
- Москва дійсно свята, - відповів Меншиков, - а з того часу,
коли нею править Закревський, вона ще й великомучениця.
***
Далі