Павло ГЛАЗОВИЙ
БАЙКОГРАФІЯ

СВИНЯЧА ІНТЕЛІГЕНЦІЯ

МЕТАМОРФОЗИ

- Лев у начальство витяг кабана.
Не знав, що в того голова дурна.
Таких ділов накоїв тупорилий,
що став для звірів білий світ не милий.
Усіх паскудив, мучив, заїдав.
Лев розізлився і наказа дав:
якщо кабан керує без кебети,
хай краще чистить в лісі туалети!
Отож читай та все на вус мотай.
Сьогодні ти, голубчику, начальник,
а завтра будеш чистить умивальник.
Чи, може й унітаз. Таке буває в нас.
 

МАРНОСЛАВСТВО

Старий орел гукав у гаї:
- Тут я найстарший чи не я?
Забороніть, заткніть навіки
того дурного солов'я.
Щебече цілими ночами,
то аж сміється, аж рила.
А про царя свого, про мене,
ні разу в пісні не згада.
Почувши це, кабан захрюкав:
- Ну де ж та правда? Де закон?
Забороняє соловейка
жорстокий деспот і бурбон.
А згодом сам в начальство
виліз отой кабан і повелів:
- Женіть із гаю в три шияки
крикливих дурнів-солов'їв!
Лящать, витьохкують, зарази,
аж гаєм котиться луна,
але не зволили ні разу
співать во славу кабана.

Ото ж бо й лихо, друзі милі,
що не самі лише орли,
а й недотепи тупорилі -
всі прагнуть слави і хвали.
 

ЛУКАВСТВО

В однім свинячім табуні
був ватажок талановитий.
Ніхто не міг його ні вбить,
ні в хитру пастку заманити.
По ньому били із рушниць,
за ним ганялись вовкодави,
та він ніде не падав ниць,
виходив з кожної облави.

Коли ж утомлений кабан
заснув у хащах на світанку,
лукавий підсвинок підліз
і перегриз йому горлянку,
бо заздрив, підлий, тайкома,
що рівних кабану нема.

Нехай собі затямить всяк:
в житті, в труді, в буденних справах
остерігайсь не так собак,
як тихих підсвинків лукавих.
 

ТЯГАНИНА

Гладкий кабан худого кабана
несправедливо вигнав з табуна.
Худий кабан у лісову управу
подав негайно скаргу чи заяву.
Управа справу переслала в суд.
І доки суд збирав матеріали
та доки свідків різних викликали,
гладкий кабан, на пуд, напевне, схуд.
Худого ж так замучили тривоги,
що він охляв і витяг ного.

Отож, не кваптеся, худі, шукати правду у суді!
 

ВЕРЕДЛИВІСТЬ

Купив дядько худу свинку - аж щетина дибом!
Та й став її годувати купованим хлібом.
Розжиріла, знахабніла свиня тупорила,
і хазяїну своєму якось заявила:
- Ви мені цим хлібом сала залили за шкуру.
Через нього зіпсувала всю свою фігуру.
Подивіться ви на мене, якою я стала:
ноги повні, наче довбні, талія пропала.
Діставайте вітаміни, не носіть мучного.
Я не хочу хліба їсти, бо вродить від нього!
- Отакі слова сказавши, люта і сердита,
зафутболила хлібину рилом із корита.
 
Наша байка коротенька натяка на того,
хто так ставиться по-свинськи до хліба святого.
 

ПИСАННЯ Й КУСАННЯ

Один дресирувальник років з п'ять
учив свиню писать і малювать,
та не навчилася нічому тупорила,
лише учителя за ногу укусила.

В літературі теж: хто не навчився писати,
той критиком стає, щоб іншого кусати.
 

АХІНЕЯ

Колись, гуляючи по волі без поводів і без сідла,
рисак у полі на роздоллі зустрів сердитого осла.
І той, з хвоста скрутивши двійку,
на рисака поліз у бійку.
До горла кидався весь час,
та не добився перемоги.
Рисак ударив тільки раз -
осел упав і витяг ноги.
Ту битву бачила свиня і потім так розповідала:
- У дурнуватого коня була стратегія невдала.
Осел же був, немов вогонь,
він наступ вів талановито:
рисак звихнув собі копито,
коли по морді бив його...

Так, ігноруючи усе, свиня ліпила ахінею,
зате лишився жить осел в легенді, створеній свинею.
 

ГРАЦІОЗНІСТЬ

Хвалилася та чванилась свиня:
- Я, сестроньки, пережену коня!
Всю зиму я полову їла ячну,
зате фігуру зберегла ізящну,
Не те, що там, в сусідньому селі,
в свиней одвисло сало до землі.
Ні грації, ні талії... Нічого.
Як можна опуститься до такого?
Наслухалася льоха балачок
від молодих сучасних жіночок,
та про фігуру піклуватись стала -
тепер чекай від неї сала!
 

САМОЗАКОХАНІСТЬ

У літній день напередодні свят
хтось почепив над фермою плакат:
у синім небі білий голуб лине,
а в нього в дзьобі - гілочка маслини.
На той плакат поглянула свиня і хрюкнула:
- Ну, що це за мазня?
Куди воно, на що воно годиться?
Якийсь там голуб... Теж мені ще птиця!
Сухенькі ніжки, пір'ячко та дзьоб.
А як, скажімо, здорово було 6,
якби узяв фотограф апарата
та зняв мене гарненько для плаката:
лежу отак, а у зубах буряк,
а біля мене - гарбузи і мак...
Не уявля нахабне і ледаще,
що є на світі щось за нього краще.
 

НАЧИТАНІСТЬ

Свиня під дубом віковим по горло жолудів наїлась,
добряче виспалась під ним і рити корінь заходилась.
Із дуба ворон крикнув їй:
- Це шкодить дереву! Не смій!
Свиня обурилась: - Ти хам! Ти тютя безголова!
Ти щось нове придумай сам - читала я Крилова.
А ти цитатчик, демагог, фальсифікатор, щоб ти здох!

Мораль тут ніби й не складна, та досить злободенна:
страшна свиня, коли вона начитана й письменна.
 

НІ СЕ, НІ ТЕ

"Чорт-знає. що воно. Ні се. ні те. Ніщо.
Літає хто-зна де і робить чорт-зна що.
Ніякий біс не зна, чого він там шукає,
тому довір'я вже давно не викликає". -

Отак одна свиня, що грамотна була,
характеристику писала на орла.
 

ВИКРИТТЯ

- Всі хвалять: голуб - чистота,
завжди гарненький, мов картинка,
а он у нього до хвоста
вчепилась жовта соломинка.

Ось цим і викрита брехня.
Всі голуби - то мацапури...
Так, рило виткнувши з баюри,
розводить критику свиня.
 

ЛЕДАЩО

Трудолюбивий садівник
чудесний виростив квітник.
Такого чуда неземного
ще не було ніде й ні в кого.
У той квітник одного дня
зайшла забрьохана свиня,
серед краси лягла тварюка,
на сонці ніжиться і хрюка:
- Чому фотографа нема?
Ану, покличте, хай зніма!
А садівник чого стовбичить?
Йому стояти тут не личить.
Тут я хазяйка, все моє, а він лиш фото зіпсує.

Бува: трудяще зробить справу,
а щось ледащо вкраде славу.
 

ГОНОР

Собака гордо мовила свит:
- Ага, я друг людині, а ти ні.
Свиня кирпата хрюкнула зухвало:
- Я не люблю дружити з ким попало.
 

ДАЛЕКОГЛЯДНІСТЬ

Свиня, уздрівши цуценя,
що спочивало в холодочку,
захрюкала: - Здоров, синочку!
Не втримався кабан один, обурився:
- То ж сучий син! Чого ти лащишся до нього?
Але свиня сказала строго:
- Воно сьогодні сучий син,
а підросте - увійде в чин,
то й пригадає, хто вітався,
а хто бундючна відвертався.
І вийшло точно по свині.
Минали, йшли за днями дні.
Із цуценяти виріс псюга.
Свиня радіє: - Маю друга!
А грубіяна-кабана
замучив псюга-сатана:
хвоста обгриз, обдер все рило,
хоч відправляй уже на мило.

Не зневажай собак дрібних,
великі пси виходять а них.
 

ЕЛЕГАНТНІСТЬ

Одна свиня поросною була.
П'ятьох маленьких свинок привела.
Її спитали: - А чому так мало?
Свиня сказала: - Вистачить п'яти.
Мені фігуру треба берегти.

Вважайте цю причину справедливою.
Чому б свині не буть красивою?

До змісту Павло ГЛАЗОВИЙ БАЙКОГРАФІЯ