Павло ТИЧИНА
Поет 1891 – 1967
Все на світі
від примружених очей
*
Де грози падають – там райдуги встають.
*
Голод – революції язик.
*
Все можна виправдати високою метою – та тільки не
порожнечу душі.
*
Університет, музеї й бібліотеки не дадуть того,
що можуть дати карі, сірі, блакитні...
*
Предтеча завше менш талановитий за месію.
*
Не хватайте озлоблених у тюрми: вони самі собі тюрма.
*
Немає мужності другої,
Як не боятися життя.
*
Нема сильніш од землетрусу,
Як потрясать серця людей.
*
Вся і давність, і обнова – українська мова.
*
В жорстокості живих – закон життя.
*
Нам треба голосу Тараса.