Григір
ТЮТЮННИК
Письменник; 1931 – 1980
Немає загадки
таланту.
Є вічна загадка любові
*
Життя справді складне, і єдиний у нього підручник
– досвід.
*
Щоб шанувати, треба мати талант; щоб заздрити,
таланту не треба.
*
Знати людину глибоко – страшно.
*
Іноді я відчуваю людину, як рана – сіль.
*
Людина, що знехтувала добром інших, зневажила
його в собі.
*
Великі пристрасті – велика література.
*
Сердяться слабкі душі, сильні – ненавидять або
прощають.
*
Чоловіки! Ви проклинаєте жінку і боготворите матір.
Чи немає в цьому суперечності?
*
Не суди по генералу про життя солдатів.
*
Шукати гармонії всезагальної – шукати на денному
небі зірки.
*
Вам не вистачає ріки, а мені й краплі достатньо.
*
Істина приходить надто пізно і дається надто болісно,
щоб радіти її відкриттю!
*
Образа притаманна слабким.
*
Найстрашніше для людини – сама людина.
*
Любов – це одне з найкращих психічних захворювань.
*
Найздібніша людина та, яка зуміє вчасно і точно
визначити свої здібності.
*
Графоман сидить у кожному письменнику, і талановитий
той, хто вміє примусити себе замовкнути.
*
Мрія дає нуль, якщо її не зробити життям.
*
І захотілося раптом, щоб коли помру, крізь прах
мого серця проріс дубовий корінь, а з нього вимахав
могутній дуб і щоб гілля його пішло на кілки –
бити тупих і немічних серцем людей.
*
Зустріч з величчю робить нас скромнішими.