|
УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА
Лев СИЛЕНКО
Філософ, релігійний діяч; р.
н. 1921
Людина сильна
силою свого народу
*
Людина така, яке в неї мислення.
*
Ти є той, кому поклоняєшся.
*
Поклоняєшся чужим духовним істинам – значить, ти чужовір.
*
Що варта віра без волі?
*
Відвага – прикмета щасливої душі.
*
Людина, яка не любить Вітчизну, втратила все.
*
Чужа Воля – неволя.
*
Тим, які понад усе ставлять слово, кажу: слово безплідне,
якщо воно не має Мети.
*
Слава, збудована на Виконанні розпоряджень чужого
авторитета, стає сміттям, гряззю.
*
Що більше в народі байдужих “я”, то трагічніша доля
народу.
*
Без щастя виконана праця має в собі дух нещастя.
*
Людина, яка не вірить в себе, не може бути достойною.
*
Утратиш віру в себе – значить, шлях твого життя не
твій.
*
Коли ти маєш родичів, які тебе народили фізично, але
не маєш родичів, які тебе
народили духовно, ти напівнароджена людина.
*
Коли ти не живеш для добра Вітчизни, значить, ти робиш
своїх дітей сиротами.
*
Ще ніхто собі щастя не створив, забувши Рідну Матір.
*
Живи для добра Вітчизни, щоб твій народ знав, що ти
жив.
*
Коли вороги твоєї Вітчизни або твого вірного прия-теля
вимагають від тебе правди, вони її недостойні.
*
Найкращий спосіб обороняти свої скарби – це мудро
їх збагачувати.
*
Коли твоє особисте і національне “я” залежатиме від
чужоземного “я”, значить, ти людина рабського “я”.
*
Хто пристосовується до чужого “я”, той відстосовується
від рідного.
*
Могутній той народ, який має синів, об’єднаних Любов’ю
до Вітчизни.
*
Людина, віддано й розумно закохана у Відвагу, звідує
таїни щастя людського.
*
Серця людські завжди належали відважним.
*
Май Відвагу вибачити тому, хто кривдив тебе по глупоті.
*
Пророк не кається.
*
Не володіючи Відвагою, не вирушай у дорогу відважних:
живи і працюй там, де Відвага не потрібна.
*
Народ, який звик до невільницького розуміння Справедливості,
боротися за волю не здатний.
*
По-чужому осправедливлений народ не є народом – є
людністю без власного духовного обличчя.
*
Хто по-чужому справедливий, той по-рідному несправедливий.
*
Якщо людина зрадила чесність, якою дорожила, то це
означає, що вона зрадила себе.
*
Краще вмотивований той погляд, який моральніший.
*
Мати-Природа стоїть на боці сильних: слабких не любить,
щоб світ не був слабкий.
*
Воля без Мети – дитина без майбутнього.
*
Безвартісне життя того батька, який своїм життям принизив
життя дітей і внуків.
*
Коли у твоїй родині не твій дух панує, то ти раб у
своїй рідній хаті.
*
Чуже не стане рідним від того, що ти його рідним називаєш:
у чужому зміст чужий.
*
Чужі віри – чужа Любов.
*
Хто любить усіх, той не здатний відрізнити злодія
від добродія, не здатний відрізнити
сина Вітчизни від зрадника Вітчизни.
*
Той, хто любить усіх, є малої думки про свою Любов
або – нікого не любить.
*
Щастя там, де пристрасть.
*
Хто має випрохану Волю, той утратив гідність.
*
Заздрістю ніхто себе не ощасливив, не збагатив.
*
Вороги твого народу – твої особисті вороги.
*
Чим людина самодисциплінованіша, тим вільніша.
*
У раба точність вимушена.
*
Отримає той, хто дає.
*
Віра в себе – таїна життєвих успіхів.
*
Кожна частина Землі є центром Землі.
*
Любов до Вітчизни – пристрасна й світла – жаріє тільки
в пристрасних і світлих душах.
*
Без Любові до Вітчизни не можна відчути щастя бути
сином Вітчизни.
*
Справа не в Справедливості, а в ідеалі Справедливості.
*
Бій іде не між Справедливістю і несправедливістю,
а між двома ворожими
Справедливостями.
*
Є авторитетним той українець, який з приємністю виконує
розпорядження, отримані від українського авторитета,
не підлеглого чужим авторитетам.
*
Хто зневажливо ставиться до Дисципліни, той стає жертвою
життєвих невдач.
*
Недисципліновані люди ніколи не перемагали дисциплінованих.
*
Борися за життя: будь майстром свого “я”.
*
Там, де немає морального самовдосконалення, немає
самопізнання.
*
Щоб поневолити людину, треба її Мислення спрямувати
на невільничий шлях.
*
Безвартісне слово не є словом.
*
Якщо плоди чужого Мислення вартісні, вільно ними користуйся:
вони мають служити
тобі. А не ти їм.
*
Волі не має той, хто навчений неволю звати Волею.
*
Хто почуває себе вільним тоді, коли в столиці Вітчизни
панує чужа мова, діють накази, прислані з чужини,
той неповноцінна людина.
*
Любов до Вітчизни квітне кров’ю на прапорах Вітчизни.
*
Безумство залюблених у Вітчизну – мудрість національної
волі.
*
Образа – овоч глупих людей. Не споживай його.
*
Хто не вміє ненавидіти ворогів, той не вміє любити
приятелів.
*
Коли є фронт, непослідовні повинні у тилу пасти стада
і бути під наглядом послідовних.
*
Дерево, яке втратило зв’язок з коренем, стає погноєм
для того дерева, яке живе з
коренем своїм.
*
Хто постійно журиться, щоб не померти, той осмертнює
життя своє.
*
Любов до Вітчизни має право бути такою, якою їй хочеться.
Їй хочеться ненавидіти ворогів Вітчизни: о, святе
її хотіння!
*
І воля квітне в праці, а неволя – в бездіяльності.
*
Хто, живучи в рабстві, щастя знайшов, має рабське
щастя.
*
З крові безумно залюблених у Вітчизну, як з іскри,
загорається в народі хотіння мати свою державу.
До змісту книги "Українська
Афористика"
Бібліотека "Українського життя в Севастополі"
|
|