Афоризм – це виклик багатослів’ю
*
Вічнозелений – ще не вічно живий.
*
Все знати неможливо, але скільки ж таких, що про це не знають!
*
Навіть іскри надії можуть осліпити.
*
Той, кому сниться власна велич, може проспати все життя.
*
Якщо час наступає на п’яти, то це ще не означає, що ти його випередив.
*
Гучне ім’я потребує уміння тихо його носити.
*
Дехто гарячкує лише для того, щоб зігрітися.
*
І за голими цифрами можна чудово сховатися.
*
На відміну від жінок дні не повертаються.
*
Чим обмеженіша людина, тим безмежніша її зарозумілість.
*
Як мало треба, щоб хотіти багато!
*
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити.
*
Ніхто так не бажає залишитися на висоті, як той, хто стоїть на краю прірви.
*
Для декого найкращий засіб захисту – не чинити опору.
*
Чим більше правил, тим більше охочих стати винятком.
*
Золота середина не завжди буває високої проби.
*
Якщо гірше вже не може бути, то це – на краще.
*
В калюжу сідають ті, кому і море по коліна.
*
Декого і криве дзеркало прикрашає.
*
Мовчання, як і золото, – різної проби.
*
Бережи совість. Все інше збереже вона.
*
Чорною буває і вдячність.
*
У злопам’ятного завжди склероз на добро.
*
Демагог – це той, хто вміє називати ті ж самі речі багатьма іменами.
*
Тим у кар’єрі подавай сходи, а тим – ще й поручні.
*
Дипломат – це людина, яка досконало володіє мовою пауз.
*
Найбільша сила – це знання чужих слабкостей.
*
Тінь – найкраще місце під сонцем.
*
Власна розкіш присипляє. Чужа не дає спати.
*
Коли не стежиш за собою сам, це починають робити інші.
*
На філософському камені гострять хто розум, хто – зуби.
*
Помилка – це істина в останній інстанції.
*
Головне у генеральній лінії – не збитися на пунктирну.
*
І паузи бувають багатослівними.
*
Парадокс обдарованості: чим більше дано, тим важче це доводити.
*
Чому з тими, хто хоче жити краще, нам завжди не по дорозі?
*
Іноді життя бере своє, а іноді відбирає.
*
Слабкість будь-якої системи пропорційна міцності її бюрократії.
*
Мова пауз дослівно не перекладається.
*
Невміння писати не завжди збігається з умінням не робити цього.
*
Чудес не буває, але ж яка за ними черга!
*
Нехай все розвивається по спіралі, аби тільки не по розпеченій.
*
У декого гарний смак з’являється лише з гірким досвідом.
*
Коли підносять до небес, дивись, щоб не впустили!
*
Палаючі очі не завжди випромінюють світло.
*
Зв’язати себе по руках і ногах найлегше власним язиком.
*
Скільки у неіснуючих фактів речових доказів!
*
Дурень небезпечний не так дурістю, як послідовниками.
*
Кохати треба до божевілля, але з розумом.
*
Інколи, щоб вийти в люди, досить вийти заміж.
*
Хто не поважає чужої праці, найчастіше нею користується.
*
Декого окрилюють лише підрізані крила суперника.
*
Нерідко, щоб розтопити серце коханої, потрібно наламати чимало дров.
*
Чим менше любимо дружину, тим дужче любимо жінок.
*
Деякі шлюби лише подвоюють самотність.
*
Пантоміму породили чоловіки в період матріархату.
*
Чим більше знаєш, тим більше дозволяєш собі чогось не знати.
*
Перш ніж дивитися у корінь, слід до нього докопатися.
*
І порожнеча здатна справляти глибоке враження!
*
Якщо вас із ким-небудь плутають, не поспішайте ображатися, може, це комплімент.
*
Як просто не мати нічого спільного з тим, від кого уже все взяв.
*
Чим більше схиляєшся перед високим, тим важче зустрітися з ним поглядом.
*
У боротьбі зі злом частіше перемагають байдужі спостерігачі.
*
Найважче погоджуватися з тими, хто в усьому з усіма згодний.
*
Переповнений шлунок і талант може приспати.
*
Спочатку життя здається багатотомним романом. Наприкінці – афоризмом.
*
Регламент – форма офіційного обмеження критики знизу.
*
Псевдоніми існують і для того, щоб зберегти власне ім’я.
*
Інквізиція у всі часи працювала з вогником.
*
Тим, хто на сьомому небі, не до хапання зірок.
*
Не вибачають тому, хто ні в чому не винний.
*
Якщо і зупиняти мить, то на зоряний час!
*
Часто сила – це слабкість, доведена до відчаю.
*
Найлегше домовитись тоді, коли тримаєш язик за зубами.
*
Далеко піде той, хто далеко не заходить.
*
Поки одне зло бореться з другим, третє вважає себе  за добро.
*
Любити правду легше, ніж висловлювати.
*
У собаки цінують не тільки здатність гавкати, а й уміння не робити цього.
*
У кожного своя думка, але не в кожного вона власна.
*
Істину шанують усі, але не всім вона потрібна.
*
Які ж то треба мати права, щоб не мати обов’язків!
*
У декого ввічливість – добре відредаговані грубощі.
*
Дурні існують для того, щоб підтримувати у належній формі розумних.
*
Не розправляй крила у вузькому місці.
*
Вселенський парадокс: усі люди народжуються людьми, але не всі ними помирають.
*
Лише жіноча логіка здатна перетворити логічний квадрат у замкнене коло.
*
Лише думка народжує те, що не вмирає.
*
Чим важча помилка, тим легше здобути урок.
*
Життя обчислюється миттєвостями, які хотілося б зупинити.
*
Друзі бувають близькі, далекі і недалекі.
*
Небезпечно бити себе в груди, якщо за пазухою камінь.
*
Не все, що спадає на розум, має до нього стосунок.
*
Ніщо так не посилює нашої сміливості, як переляк суперника.
*
Йти своєю колією часто заважають чужі шпали.
*
Підкупити найлегше непідкупністю.
*
Хочеш бути у формі – не знімай її!
*
Не прискорюйте подій: можете не наздогнати.
*
Іноді коло друзів стає таким вузьким, що в ньому й сам не поміщаєшся.
*
Іноді, щоб встигнути, необхідно вчасно спізнитися.
*
Декому світло потрібне тільки для того, щоб кидати на інших тінь.
*
Сто років попереду – вічність, позаду – миттєвість.
*
Як важливо до почутого ще й придивитись.
*
Треба завжди говорити те, що думаєш, але не завжди все.
*
Як важко насититися щастям і як легко – горем!
*
Не називайте чужі речі своїми іменами.
*
Як добре, коли все відмінно!
*
Найважче довести те, що всім давно відоме.
*
Прогнозист – це історик майбутнього.
*
Найлегше зрозуміти все, не знаючи нічого.
*
Щоб пізнати людину, треба побачити у ній звіра.
*
Не все, що біля наших ніг, у наших руках.
*
Мовчання – це іноді крик, обернений у себе.
*
Логіка підлабузника: чим нижче вклонишся, тим вище сягнеш.
*
І порожнє місце буває зайнятим.
*
Мрія підлабузника: стоячи на колінах, ходити ще й навшпиньках.
*
Не всі, хто не може мовчати, бажають говорити.
*
Той, кому постійно дивляться у рот, рідко його закриває.
*
Скільки марнуєш часу на розмови про те, який він цінний!
*
Дехто, виходячи у люди, перестає бути людиною.
*
Метелика-одноденку не турбує, що про нього скажуть завтра.
*
Заздрісник не живе, а переживає.
*
Пізно бити себе в груди, як женуть у шию.
*
Плагіатора важко спіймати на його слові.
*
“Червона книга” – це книга скарг природи.
*
Коли діти перестають запитувати, маса запитань виникає у їхніх батьків.
*
Буває, що здатність робити помилки переростає у майстерність.
*
Краще вчасно братися за розум, ніж хапатися потім за голову.
*
Щоб виховати янгола, потрібне диявольське тер-піння!
*
Нелегко бути Богом серед атеїстів.
*
Скільки підтексту на чистому аркуші паперу!
*
Погано, якщо думка залишає слід тільки на папері.
*
Незрідка драма – це невдала комедія.
*
Нехай прекрасне, прийшовши на сцену з життя, частіше повертається в нього!
*
Зустрічаючись із деяким мистецтвом, відчуваєш себе його жертвою.
*
Дотримуйтесь дієти і в духовних стравах!
*
Гуморист – це боязкий сатирик.
*
Сміх корисний для здоров’я всім, крім тих, з кого сміються.
*
В кожному жарті закладено його наслідки.
*
Дехто посміхається тільки для того, щоб показати зуби.
*
Добрий сміх вчить, а злий повчає.
*
Від любові до ненависті часом всього сто грамів.
*
Хоч ліплять з однієї глини, та обпалюють у різних печах.