Що вподобав, на те й перетворився
*
Всякому городу нрав і права,
Всяка імієт свій ум голова.
*
Що може бути шкідливіше за людину, котра володіє знанням найскладніших наук, але не має доброго серця?
*
Не шукай щастя за морем.
*
Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
*
Хто швидко приліплюється до нової думки, той швидко від неї і відпадає.
*
Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
*
Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращі за моє тіло.
*
Світло бачиться тоді, коли світло в очах є.
*
Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром.
*
Воістину, моя самотність відкрила мені небо!
*
З видимого пізнавай невидиме.
*
В собі самому шукай справжніх благ.
*
Копай всередині себе криницю для тієї води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
*
Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.
*
Як нерозумно випрохувати те, чого можеш сам досягти.
*
Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися, в кожному разі з усієї сили
намагатимуся нікому ні в чому не шкодити.
*
Тілом ми ніщо, але думкою щось, та ще й велике.
*
Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця.
*
Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
*
Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
*
Не тіло, а душа є людиною.
*
Серце тоді насичується, коли освічується.
*
Світ ловив мене, та не спіймав.
*
Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце – справдешній вовк, хоч обличчя людське;
серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
*
Чи може щось ширше розлитися, як думки!
*
Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
*
Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
*
І ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро.
*
На новий путівець шукай нові ноги.
*
Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?
*
Істинна слава, шукання істинного набутку, свята пристрасть – це наречені високого духу, які осоло-джують у своїх обіймах чисту душу.
*
Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
*
Не розум від книг, а книги від розуму створилися.
*
Яка користь бачити, не маючи смаку!
*
Без бажання все важке, навіть найлегше.
*
Зрозумій одне тільки яблучне зерно, і досить тобі. Коли в нім сховалося дерево з коренем, гілками, листям та плодами, то можна в ньому віднайти незчисленні мільйони садів, осмілюся сказати, і незчисленні світи.
*
Годі побудувати словом, коли те саме руйнувати ділом.
*
Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбний громадянин, і досить із тебе.
*
Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу.
*
Чисте небо не боїться блискавки та грому.
*
Насіння лихих справ – лихі думки.
*
Хіба коли-небудь була дружба поміж скупими?
*
Бачиш, що світло премудрості тоді входить у душу, коли чоловік два єства пізнає: тлінне та вічне.
*
Коли зачинається курча, тоді псується яйце.
*
Частки розбитого дзеркала всі однаково лице відбивають.
*
Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б він і не пив вина.
*
Як хто посіє в юності, так пожне в старості.
*
Найкраща помилка та, якої допускаються у навчанні.
*
Коли є червінець, навіщо бажати, щоб і гаманець був золотий?
*
Плаває нещасливо той, хто не вміє досягти гавані.
*
Не той дурний, хто не знає... але той, хто знати не хоче.
*
Що швидко запалюється, те раптово гасне.