|
УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА
Євген
МАЛАНЮК
Поет, літературознавець;
1897 – 1968
Як
в нації вождя нема,
Тоді вожді її – поети
*
Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі – Життя.
*
Нація – це невсипуща внутрішня “боротьба”
сил формотворчих і ідеотворчих з інертною
масою (“більшістю”) етносу.
*
Безкриле серце не окрилити.
*
Наша національна проблема – брак почуття ієрархії.
*
Поезія має ту властивість, що зникнути навіки
не може: заакумульована в ній творча енергія
не лише не гине, а й має здібність періодично
відроджуватися.
*
Українській душі бракує почуття трагічного,
незважаючи на всю об’єктивну трагічність української
історії.
*
Демон Мистецтва вибачає кров, морд, навіть
зраду, навіть розпусту, вибачає всі злочини,
крім одного, – злочину фальшу, злочину проти
музикальності, проти вищої мистецької краси.
*
Фальш смертельний у мистецтві.
Тільки вічністю міряти час.
Збагнеш...
Чому стилетом був мій стилос
І стилосом бував стилет
До змісту книги "Українська
Афористика"
Бібліотека "Українського життя в Севастополі"
|
|