Дорога до себе не означає зустрічі з собою
*
Прийняття своєї долі означає не заздрити долі інших.
*
Щоб бути пристосуванцем, треба ще мати в душі ті цінності, що їх зраджуєш.
*
Вічність – це симфонія, складена верховіттями наших душ.
*
Надмірна суворість у ставленні до себе часто стає джерелом несправедливості до інших.
*
Справедлива критика з боку інших – не тільки допомога тобі, а й продовження твоєї справи.
*
Якщо міфи вже не світять нам з-поза нашої буденності, ми втратили відчуття культури.
*
Якщо твоя душа глуха до гомону поколінь і їй не сняться “віків минулих сни іскристі”,
твої вчителі збіднили тебе.
*
Культура, що усвідомлює власну велич, не прагне поглинути іншу.
*
Коли міф полонить нас, джерело його сили – у нашій слабкості.
*
У скептичних висловлюваннях про жінку тільки й правди, що їх писали чоловіки.
*
Добре, коли дбають, щоб за сказане заплатили; погано, коли говорять тільки те, за що платять.
*
Говоріть про померлого так, наче він може вам відповісти.
*
Тому, хто продовжує справу мертвого, заважає славослів’я на його честь.
*
Суду власного сумління не відомі джерела Божої милості.
*
І смерть – санітар, коли прирікає на небуття гідне смерті.