|
УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА
В’ячеслав
ЛИПИНСЬКИЙ
Філософ, історик, дипломат;
1882 – 1931
Без традиції
нема культури, без культури нема нації
*
Комунізм не є, як дехто думає, початком нової доби,
а він є кінцем і смертю доби старої.
*
Тільки такі зруйновані нації можуть воскресати...
які дух свій, хоч би поза межами
Батьківщини, поза своїм тілом живим зуміли заховати.
*
Атеїстами стають люди завжди на підставі своїх особистих
“розумових” міркувань і ніколи на підставі ствердженої
досвідом цілого ряду поколінь історичної традиції.
*
Без власної держави нема й не може бути нації української.
*
Навіть найкращі підручники історії ще нікого в світі
історії не навчили: її треба в своїй крові, в своїй
традиції і у своїй культурі мати.
*
Державу Українську може здійснити наша любов до
неї, а не зненависть до її ворогів.
*
Руїна одного з нас сьогодні потягне за собою руїну
іншого завтра.
*
Не можуть вести когось за собою ті, що не мають
ніяких внутрішніх даних на те, щоб самих себе повести.
*
Коли хочемо знищити анархію на нашій землі, то знищімо
її насамперед у собі.
*
Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не
збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми
самі нацією не схочемо бути.
*
Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж
нейтральними боягузів.
*
Україна – це не рай земний, бо рай на землі не може
бути, – а найкраще виконаний обов’язок супроти Бога
і людей.
*
Всі громадські цінності були завжди створені уміючою
панувати над своїми та чужими пристрастями, організованою
та непохитною в своїх переконаннях меншістю.
*
Держави здобуваються тільки спільним, організованим
зусиллям, а не “популярністю серед народу”, з якої
можна дуже добре жити і без власної держави.
*
В основі людських інстинктів і залежних од цих інстинктів
людських думок лежить хотіння жити і поширювати
своє життя.
*
Коли релігія накидається завойованим силою завойовників,
то тоді не релігія служить опорою державі, а навпаки:
держава служить опорою релігії.
*
Українським єсть і повинно бути все, що осіло (а
не кочує!) на нашій землі і що тим самим стало частиною
України.
*
Громадська правда і громадське добро не міряються
арифметичною більшістю голосів виборчих.
*
Світогляд, опертий на неправдах про минуле життя,
мусить завжди вести своїх визнавців до помилок і
катастроф в житті сучаснім.
*
Нації, де переважають “нейтральні”... неминуче засуджені
на смерть і рабство.
*
Люблю народ, але не живу з “народної любові”.
*
Люди звичайно хочуть того, що їм подобається, подобається
ж звичайно те, що вимагає найменшої праці.
*
Нації творяться перемогами або нещастями, психологічно
спільними для всіх членів одного національного колективу.
*
Кожне національне відродження починається з відродження
еліти.
До змісту книги "Українська
Афористика"
Бібліотека "Українського життя в Севастополі"
|
|