Просвіта Дзвін Севастополя Союз українок ТРЦ Бриз
На першу Галерея Вільна трибуна УКІЦ УГКЦ
Відгуки Бібліотека Пласт Смішного! Лінки
УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
Інженер, р. н. 1946
Найгірше, коли голову піднімають ті, у кого її нема

Тепер не так важливо бути на доброму рахунку, як мати його.
*
І мертвонароджені ідеї бувають живучими.
*
На жаль, не кожне колективне рішення – результат колективного розуму.
*
Часом вхід у глухий кут має вигляд тріумфальної арки.
*
Стільки досвіду – і весь гіркий.
*
Нулю не страшні мінуси.
*
Скількох журавлів у небі врятувала синиця у жмені.
*
Зависають у повітрі, як звичайно, важкі запитання.
*
Часто негативні факти не тільки мають місце, а й постійну прописку.
*
Природа не знає вихідних, але їх відчуває.
*
Протидію породжує не лише дія, а й бездіяльність.
*
Дехто здатний і між двох вогнів нагріти руки.
*
Набивати собі ціну змушує почуття неповноцінності.
*
Бувають не лише штатні одиниці, а й штатні нулі.
*
Бувають яблуні, від яких яблуку треба відкотитися якнайдалі.
*
Те, що написано на роду, треба ще правильно прочитати.
*
Багатьох дратує не те, що навкруги крадуть, а те, що не діляться з ними.
*
Райські плоди дістаються пекельною працею.
*
Першочергове завдання нового уряду – ліквідувати наслідки діяльності попереднього.
*
Історію не обов’язково переписувати. Достатньо змістити акценти.
*
Всі так добре навчилися відповідати, що нема з кого й спитати.
*
Якщо влада псує людину, то що вже говорити про безвладдя?
*
Ми – за відкрите суспільство, але без протягів.
*
Найлегше заволодіти масами тоді, коли маси нічим не володіють.
*
Щоб почати з нуля, треба ще до нього дійти.
*
Від частої переоцінки цінності знецінюються!
*
Опуститися на землю радять ті, хто боїться висоти.
*
Іноді за традиційність видають звичайні штампи.
*
І брак розуму може бути грізною зброєю.
*
Скільки з тих, хто носить звання, стають “так званими”!
*
Для декого і чужа слава буває нелегким випробуванням.
*
Демонструвати свою слабкість – право сильного.
*
Не так важко змиритися зі своєю поразкою, як з чужою перемогою.
*
Тепер чимало любителів легкої наживи перейшло в професіонали.
*
Діти за батьків не відповідають. Просто розплачуються.
*
Коли уроки історії погано засвоюються, вони повторюються.
*
Демократами не народжуються, в них перефарбовуються.
*
Ми всі – діти свого часу. Але не всі рідні.
*
Щоб захисти честь мундира, дехто жертвує своєю власною.
*
Не всі перефарбувались. Дехто просто відмився.
*
Це в простих людей – брехня, у політиків – тактичний хід.
*
Ковбаса – кулінарний виріб, дешева ковбаса – політичний.
*
Надлишок позитивних емоцій часто призводить до негативних наслідків.
*
Щоб справи у внутрішній політиці пішли на краще, треба ставитися до своїх людей, як до іноземців.
*
Про фортуну найчастіше згадують, коли вона відвертається.
*
Чим багатогранніше життя, тим більше гострих кутів.
*
У декого і суд совісті – товариський.
*
Коли слова ллються рікою, в них багато води.
*
Про мертвих – або добре, або нічого, інша річ – про вічно живих.
*
Вид самозахисту – самоомана.
*
Святі слова чи не найбільше полюбляють грішники.
*
І каліфа на годину можна визнати людиною року.
*
Робота любить дурня. Але без взаємності.
*
Звикають до пітьми не лише очі, а й розум.
*
Гола правда рідко буває святою.
*
Погано, коли правда спить. Ще гірше, коли з ким попало.
*
Дійшли до повної розрухи, але мирно.
*
Деяким ідеям може залишитися вірним лише той, кому зраджує пам’ять.
*
Ніщо так не виснажує творчої ниви, як творчі хліби.
*
За канібалізм з людським обличчям!
*
Можна іти й правильною дорогою, але хто на це дасть кредити?
*
Такий ми уже народ: з будь-якого табу можемо зробити шоу.
*
На відміну від розуму, який може бути і штучним, дурість завжди натуральна.
*
Дехто й на гілках влади поводиться так, ніби ніколи не злазив з дерева.
*
Кредо бульварної преси: нижче пояса, вище колін.
*
Закон зворотної сили не має. Беззаконня, схоже, також...
*
Депутатська недоторканність потрібна. Хоч би з гігієнічних міркувань.

До змісту книги "Українська Афористика"

Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі Бібліотека "Українського життя в Севастополі"

Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ