|
УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
Літератор; 1936 – 1989
Юпітере, ти сердишся?
Значить, я неправий.
*
Людину можна прибити на смерть, а можна на все життя.
*
Сміється той, хто сміє.
*
Ще раз про честь мундира: краще зберегти честь і втратити
мундир, аніж навпаки.
*
Нема захисту лише від бездоказової критики.
*
Нема поганих лікарів. Є нікудишні хворі.
*
Думки інколи приходили і в його голову. І з жахом розбігалися.
*
Грати в кішки-мишки з літературою ще не значить бути дитячим
письменником.
*
Дальтонізм є оригінальним баченням світу.
*
На Парнас прагнуть навіть ті, хто дістався Олімпу.
*
Нарешті на нього зійшло натхнення. І послало його під
три чорти.
*
Від здібного журналіста до поганенького письменника –
один крок. І його охоче роблять.
*
Множити краще, ніж ділити.
*
У природі нічого не зникає, крім самої природи.
*
Геній – це людина, яка знає про свій винятковий талант
і, незважаючи на це, працює далі.
*
Ми стільки взяли від природи, що годі сподіватись її ласки.
*
Якщо вас назвали дурнем, не гарячкуйте – подумайте. Якщо
вгадали – тоді ображайтесь.
*
Мовчазний дурень – вже не дурень.
*
Нарешті він глянув правді в очі, й та не витримала його
брехливого погляду.
*
Брехун справді ріже правду-матку.
*
Можна і в гуманізмі бути нещадним.
*
Випадковості – це теж закономірність.
*
Залишив слід в історії? Наслідив!
*
В поезії немає генералів. Тож звідки в ній стільки рядових?
*
Інколи замкнене коло – це трикутник.
*
“Точність – ввічливість королів”. Спробуй до них запізнитись!
*
Суть не в міністрах культури, а в культурі міністрів.
*
Його твори витримали десятки видань. Читачі – жодного.
*
А як з пенсіями за творчою інвалідністю?
*
І на Пегасах галопують вершники без голови.
*
Через цю горілку і вина ніколи випити.
*
А з нього таки вийшла людина. І не повернулася.
*
Сатирик, як і мінер, помиляється раз у житті: коли обирає
жанр.
*
Думку не можна вбити. Її можна погодити.
*
Не сотвори собі куми.
*
Інколи лаврові вінки слід вручати разом з головою.
*
Добро торжествує. Зло діє.
*
З папером для періодичних видань не буде ніяких проблем,
коли його витягнуть з
ковбаси, якою нас годують.
*
Одна голова – добре. А з тілом – краще.
*
Кому потрібен цей стриптиз – гола правда?
*
Язик до Києва доведе. Або до Магадана.
*
“У ногах правди нема!” – приповідав Прокруст.
*
Друга не можна купити. Зате можна продати.
*
Коханці приходять і йдуть, а чоловіки залишаються.
До змісту книги "Українська
Афористика"
Бібліотека "Українського життя в Севастополі"
|
|