Безсмертне завжди передчасне
*
Щоб бути відвертим, не обов’язково говорити всю правду.
*
Народ існує тільки під час війни. Під час миру – це юрба споживачів.
*
Розгадка феномену російських імперіалістичних війн? Принцип пружини, стиснутої в Росії, і розпрямленої за її межами.
*
В українській трагедії достатньо підстав для агресивного оптимізму.
*
Тільки нещасні оцінюють життя в кілограмах і літрах.
*
Ненависть заперечує половинчастість – причину всіх нещасть.
*
Лучче кривду чинити, ніж кривду терпіти.
*
Яка трагедія росіян – з окупантів перетворитися на національну меншину!
*
Світ, на який дивишся через вимиті вікна, прекрасний.
*
Якщо життя – це боротьба, отже, й музика: боротьби ж без сурм не буває.
*
Сину, чи не запізно ти взявся виховувати батьків?
*
Вилаявся, ніби висповідався: настільки легше стало.
*
“Ні” жінки торує до неї битий шлях.
*
Українські демократи подібні до дітей. Бажанням весь час на когось рівнятися.
*
Тільки невдахи шукають еталон за межами власних кордонів.
*
Життя нації – у дії, безсмертя – у слові.
*
Культура пахне землею, цивілізація – смітниками мегаполісів.
*
Межа між своїм і чужим – життєдайна.
*
Де панує мораль споживача, там загибель. Де в пошані творець, – там життя.
*
Бідна Америка! У неї навіть стандарт перетворився на еталон!
*
Інколи й націоналізм буває пролетарським, а комунізм – буржуазним.
*
Не життєві обставини визначальні, а сприйняття їх.
*
Якщо дух панує над тілом, життєві незгоди малопомітні.
*
Якщо прагнеш оплесків – ти недосконалий.
*
Вчинки вагоміші за слова.
*
Хтось бореться задля перемоги, а хтось – задля самовдосконалення.
*
Найважче протистояти малому злу.
*
Політика малого зла завжди доводить до великого.
*
Пізнаєш історію – пізнаєш сучасних своїх ворогів.
*
Для маси апокаліпсис – нещастя, для довершеного – підстава для творчості.
*
Не підганяй того, хто поспішає.
*
Кожна нація має свою правду.
*
Ненависть посилює ворога, насмішка – убиває.
*
Демократія завжди свавільна.
*
Цінуй жінок, але не довіряй їм. Навіть, коли ти жінка.
*
Хочеш накликати на себе підозру? Зроби людям добро.
*
Хто довіряє жінкам, той їх недооцінює.
*
Корупція врятує нас, адже вона протистоїть проникненню західного капіталу.
*
Східняки і галичани – два боки однієї медалі. На жаль, не найвищої проби.
*
Творець – національний, споживач – безнаціональний.
*
У поверхових людей глибинних вад немає.
*
Хам прагне свободи, щоб перетравити прекрасне на лайно.
*
Еліта приборкує Хама або зріднюється з ним.
*
Убогому завжди щось перепадає. Навіть право голосу.
*
Хтось чекає, а хтось шукає весни.
*
Дисиденти! Досить вдавати, що ви ще не все сказали.
*
Демократи не вершать, а коять.
*
Жінка повинна захоплюватись ще не написаними книгами свого коханого.
*
Не вбити того, хто цілиться в тебе, здатний лише невдаха-правозахисник.
*
Цивілізація завжди розпусна, культура – цнотлива.
*
Є патріоти, а є українофіли.
*
Народ не винний. А хто ж тоді винний?
*
Насилля над Україною завжди подавалося як акт допомоги.
*
Яфет завжди самотній, Хам – завжди стоголовий.
*
Причиною галицького месіанізму є відчуття власної безперспективності без Києва.
*
“Божество” і “убожество” – як одна літера змінює зміст?!
*
Нація може загинути, – нашіптує розум, нація вистоїть – говорить віра.
*
Найненадійніше? Надії на гуманізм ворога.
*
Український народ не хотів ніколи підкорятися своїм. Тому й був підкорений чужими.
*
Важко почати, але зупинити лавину, викликану словом, ще важче.
*
Український народ забуває те, що забути і простити не можна!
*
Віра обґрунтування не потребує.
*
Нація не поза нами, а в нас, не поза тобою, а в тобі.
*
Поблажливість до ворога закінчується новими укра-їнськими жертвами.
*
Пробачити ворога можна лише після його жахливої смерті. І то, якщо його злочини були
спрямовані проти тебе, а не твого народу.
*
Жінка – прикметник, чоловік – іменник…
*
Істини не доводять, їх заперечують.
*
Ворог не має статі.
*
Доля зрадникам не усміхається.
*
Найкрасивіші блискавки народжують шаблі.
*
Ніхто нам нашої землі не подарує.
*
Горе прокладає шлях вірі, радість – безвір’ю.
*
Культура урізноманітнює, цивілізація – нівелює.
*
Ненависть до Пана – ознака плебея.
*
Любов до Володаря перетворює натовп у Народ.
*
Зло породжує зло, але чи добро породжує добро?
*
Хто забуває минуле, той не має права на вічність.
*
В часи катастроф смерть стає життям людства.
*
Справжній друг наголошує на дружбі вчинками, не словами.
*
Надійно обеззброює лише людська тупість.
*
Найважче створити свою школу праведникові.
*
Якщо засипати Збруч у душах українців, хто ж нас визволятиме “з московських кайданів”?
*
Розумний шукає істину, мудрий – дарує її.
*
Їхнє майбутнє – смерть, наше – безсмертя.