Любов к Отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть
*
Не ворог, хто уже дублений,
Не супостат, чий труп нікчемний
На полі без душі лежить.
*
Доля людськая – доля єсть сліпая!
*
Тяжко жити без милого і в своїй сторонці!
*
Блаженна лож, когда биваєт в пользу ближніх, а то біда... що часто лжемо ілі ради своєя вигоди, ілі на упад других.
*
Великим грішникам часто і даром проходить, а маленьким грішникам такого задають бешкету, що й на старість буде в пам’ятку!
*
[На] кого безталання нападе, тому нема ні в чім удачі.
*
Хто презирає рідних своїх, на такого ні в чім положитися не можна...
*
Морем в бурю їхать слизько, човнів ніхто не підкує.
*
Ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не візьмеш.
*
Не так тепер і в пеклі стало,
Як в старину колись бувало.
Біда для нас – судьби устав!
Живе хто в світі необачно,
Тому ніде не буде смачно,
А більш, коли і совість жметь.
*
Лучче умерти, як з немилим жити.
*
Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.
*
Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча.
*
За милу все терять готові:
Клейноди, животи, обнови,
Одна дороже милой – честь!
*
Хто живе чесно й годується трудами своїми, тому й кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої.
*
Коли другії облизня піймали, то і ми остерігаймося.
*
Де общеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку –
Лети повинність ісправлять.