Багато є людей, нема людей-братів

Кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів... єсть справжньою цілковитою зрадою.
*
Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,
Ведете до смерті!
*
Повинність – ось той владар добродійний,
Що збереже мене від мук і лих.
*
Щастя дурно не дається:
Тільки той його придбає,
Хто за його в бої б’ється.
*
Народ-герой героїв появляє,
Шануючи, він їх вінцем вінчає.
До Сонця генія високого рівняю.
*
Хто боровся за волю й свій край, –
Не злякається муки і страти.
*
Де багато – це не сила,
Дурість міряй не лічбою.
Перевага там, де сміла
Сила в правім бою.
*
Я віддав би усе на цім світі
За змогу умерти за рідний свій край.
*
Як мала у тебе сила,
То з гуртом єднайся ти:
Вкупі більше зробиш діла,
Швидше дійдеш до мети.
*
Як на силу ти багатий, –
Не єднайся ти з гуртом:
Буде силу він спиняти, –
Сам іди своїм шляхом.
*
Тільки смерть великих робить з нас.
*
З Овець не зробиш ти борців,–
Не трать же з їми дурно слів.
*
Хай ліпше вб’є громом, ніж їстиме лихо,
Хай краще згоріти, ніж в’янути тихо...
*
Я не хочу нудно скніти:
Не боротись, то й не жити!
*
Хто сіє сльози, – сліз і сам зазна.
*
По змозі – не сварись; коли ж прийшло до того,
То подбай, щоб сам отбиться вмів.
*
Зло від своїх
Найтяжче уражає.
*
Хай згине все, коли не вміє жить!