УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА
Леонід ГЛІБОВ
Байкар, поет-лірик; 1827 – 1883
Коли любиш – люби серцем, а не язиком
*
Панібратство шкодить
І доброго нінащо зводить.
*
Іноді з’їси і не доволі,
Зате живеш на волі.
*
Дурний порядок – дурне й діло.
*
З грошима й дурні прехороші!
*
Ніколи не хвались,
Поки гаразд не зробиш діла.
*
Поки ти чим кому страшний,
Усяк тебе і поважає;
А тільки як-небудь спіткнись,
– Дивись –
Хто й поважав, той лає.
*
На те щука в морі,
Щоб трусивсь карась.
*
Нічого Ослові дорікати...
Лучче б розуму спитати
У того, хто його наймав.
*
Шукають щастя нещасливі.
*
Був Вовком я і Вовком буду
Довіку і до суду!
*
Хто кохав життя ледаче –
Непереливки тому.
*
Є каяття, да вороття немає.
До змісту
книги "Українська Афористика"