Просвіта Дзвін Севастополя Союз українок ТРЦ Бриз
На першу Галерея Вільна трибуна УКІЦ УГКЦ
Відгуки Бібліотека Пласт Смішного! Лінки
УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ
Поет, драматург; XVIII ст.
Гнів на владу без пуття шкоду причиняє

1. Знай, що схід сонця від смерті тебе відвертає,
Захід його, пам’ятай, заходом є теж твоїм.
2. Без помилок ще ніхто написати не зміг своїх віршів.
3. Рідше у гості ходи – будеш дорожчим тоді.
4. Світ не очищує...
5. Між почуттями і розумом часто існує незгода,
Бо, очевидно, людське тіло є старше душі.
6. Хвалять того, хто хвалить, а люблять, хто любить...
7. Слів бережися солодких, неначе ворожих стріл, друже,
Милі підлизи-слова ранять, мов ворог, не менш.
8. Як бджола тебе куса, потерпіти треба,
Бо ти гнівом безліч жал викличеш на себе.
9. Входячи до навчального саду мистецтва, будьте благочестивими та уважними садівниками.
10. Ані природні здібності без знання поетичного мистецтва, ані мистецтво без природних здібностей не може створити поета.
11. Чим є життя? Це поїздка крізь моря страшні небезпеки.
12. Меценатом ти не будеш, якщо любиш гроші.
13. Слава безсмертна – це честь і честолюбності друг.
14. Чи знайдеш ти куточок землі, де б не проживали безголові?
15. Справді, наскільки керманич цінніший гребця рядового,
А від солдата простого важливіший вождь є у війську,
Саме настільки і розум людський перевищує доблесть.
16. Очевидно, дуже мало людей керуються розумом – керманичем свого плавання.
17. Злодій за кражу і вбивця за вбивство несуть якусь кару,
Смерть забирає ж у нас зовсім безкарно усе.
18. Тим важча хвороба божевілля володіє кожним, чим він розумнішим здається для інших.
19. Лікар себе почуває погано, коли я здоровий,
Знов, як погано мені – краще для нього стає.
20. Що ж бо є краще, ніж мова, що гірше від неї знайдеться,
Горе та радість вона, мед і отруту несе.
21. Хоч Бог сам бачить усе, та його ніхто бачить не може,
Він проявляється скрізь, скрізь теж прихований він.
22. Мов легкий топиться лід, гине так слава людська.
23. Реквієм завжди він іншим співав і спочив сам нарешті...
24. Вакх (і гроші), всяк це знає, вдачу мудрих теж міняє.
25. Мене облудні лаври вельми устрашають.
26. Безліч шляхів є для смерті – на світ ми одним лиш приходим,
Безліч хвороб у людей, та порятунок один.
27. Зміну ходи мимоволі викликає зміна долі.
28. Хто у цім світі живе, як же буть чистим йому?
29. Те, що ти іншим співав, будуть співати тобі.

 

До змісту книги "Українська Афористика

Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі Бібліотека "Українського життя в Севастополі"

Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ