Якщо держава – це ми, то хто тоді вони?
*
Совістю торгують ті, хто її не має.
*
Дух часу: послати всіх до чорта і кинутись до Бога.
*
Коли в голові – вітер, у склянці – буря.
*
Вдало дібраний псевдонім допомагає зробити ім’я.
*
Парадокс: мають палаци, а мріють жити в серцях людей.
*
Що більше можливості говорити, то менше хочеться думати.
*
Навіщо порушувати закон? На те є поправки.
*
Перейменувати – ще не означає називати речі своїми іменами.
*
І мости руйнуються від того, що всі йдуть у ногу.
*
Ми дедалі більше стаємо господарями безвихідного становища.
*
У хворої економіки більшає лікарів, та меншає санітарів.
*
Що дешевша горілка, то більше патріотів!
*
Легко обманути народ, спробуйте обхитрувати дружину!
*
Поки на порядку денному стоять питання, а не відповіді – порядку не буде.
*
Скільки жил треба витягти з ближнього, аби натрапити на золоту?
*
Вбиваючи в собі звіра, подумайте, чи не станете сиротою?
*
Сказав правду – тепер відбріхуйся.
*
Страшне не те, що все продається – жахає ціна.
*
Погано не те, що від великого до смішного один крок, погано те, що назад не ступиш.
*
Запитайте дорогу до раю, і вас пошлють до дідька.
*
Звісно, що ми йшли не туди, зате ніхто не скаже, що  відступали.
*
Дурні краще користаються з дурості, ніж розумні – з розуму.
*
Нема такої правди, яку б не можна було роздягти догола.
*
На кожній гілці влади сидить мудрагель із пилкою.
*
Сіють розумне, добре, вічне, але комусь же й орати треба.
*
Чим відрізняється пам’ять від жінки?
– Пам’ять зраджує на старість, жінка – замолоду.
*
З двох катів вибирають того, в кого гостріша сокира.

До змісту книги "Українська Афористика"