УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
Поет, прозаїк; 1909 – 1937
Тиша – це мова,
якою говорить до людини Бог
*
Кожний із нас життю є брат.
*
Щастя – це трикутник, а в нім три боки: віра, надія,
любов.
*
Душа – це битий шлях на невідомих дійсності полях.
*
Велика простота – найвища досконалість.
*
Небо – людська ціль остання.
Небо – вічний знак питання.
*
За смерть сильніше лиш кохання.
*
Хто падає, за ним не тужать...
*
Наші мрії, заміри, бажання перейдуть часто в дійсність
аж тоді, коли від себе їх відірвемо.
*
Ступенем до перемоги стає нам кожний, хоч невдалий,
зрив.
*
Коли слова на порох стерті,
Сповідатись зорям зайво.
До змісту книги
"Українська Афористика"