ѕросв≥та ƒзв≥н —евастопол€ —оюз украњнок “–÷ Ѕриз
Ќа першу √алере€ ¬≥льна трибуна ” ≤÷ ”√ ÷
¬≥дгуки Ѕ≥бл≥отека ѕласт —м≥шного! Ћ≥нки

ќлена “≈Ћ≤√ј
Ћ»—“», —ѕќ√јƒ»

7

ƒо Ќатал≥њ Ћ≥вицькоњ-’олодноњ

[∆ел€зна ∆ондова], 26 червн€ 1932
26/VI 1932

Ћюба мо€ Ќатус€!
Ќарешт≥ вчора дочекалас€ лист≥вки в≥д “ебе! ’оч, правду кажучи, вол≥ла б мати довгого листа, але ≥ за лист≥вку д€кую, тим б≥льше, що вона була така н≥жна: нав≥ть згадала, чи не загризли мене комар≥.
Ќ≥, так погано ще не Ї! “епер тут зимно, отже, вс€ ц€ розк≥ш зникла, але зате нема сонц€ ≥ нец≥каво гул€ти.
Ќатус€ мо€ хороша! —ьогодн≥ нед≥л€, мабуть, ти складаЇш цей ≥спит1. я ц≥лою душею з тобою, хвилююс€ теж, але певна, що ≥ цей з≥йде так же добре, €к письменний, а коли ти будеш читати м≥й лист, то будеш в≥льна до осени, ≥ в≥дпов≥дь тво€ буде довга ≥ повна.

Ќе писала € тоб≥ з багатьох причин: чекала листа в≥д тебе, не мала н≥чого нового ≥ ц≥кавого, мусила в≥дписати багатьом на њх листи ≥... можеш не пов≥рити, але це св€та правда, не було грошей на марки! ¬с€ ћ≥шина платн€ за цей м≥с€ць, за виключенн€м 16ти z≥.* п≥шла на заплату за фот[ограф≥чний] апарат. ”мовлено було ≥накше, але знайомий, €кий цей апарат продав ћ≥ш≥, почав бомбард≥рувати нас благальними листами, щоб в≥н все заплатив в≥дразу. ћи подумали ≥ вислали все, а зате сам≥ ледве жили! јле тепер вже все гаразд.
∆итт€ моЇ - одноман≥тне неймов≥рно. ќдин день ц≥лковито под≥бний на другий, а тут ще така погода! Ќедавно њздила в погане пов≥тове м≥стечко - Chorzele**, щоб записатис€ до б≥бл≥отеки.  нижки мен≥ будуть м≥н€ти м≥сцев≥ сел€не, €к≥ њзд€ть туди за закупами. ÷е дл€ мене Їдина вт≥ха, але, звичайно, проковтнула обидв≥ книжки в≥дразу, а н≥хто з сел€н чомусь не њде... „итала “агорa "Dom i ШSwiat"2 ≥ легку ≥ забавну чепуху ƒекобра3. ƒругою розвагою Ї дл€ мене кореспонденц≥€, а головне, оч≥куванн€ лист≥в. “и мене листами не балуЇш, о н≥! ѕан≥ —тефа4 прислала мен≥ з великим зап≥зненн€м, але ≥ великого листа. Ѕула там ≥ записка в≥д Ћипи5. ƒуже прив≥тна, але й дуже коротка. ¬≥дпов≥ла йому, так в≥н лицарськ≥ мовчить...
«о€ теж щось замовкла, хоч € њњ в≥рш≥ критикувала дуже н≥жно6. Ќав≥ть порадила послати щось в "∆≥ночу ƒолю" (Ѕоже м≥й! ўо за пригн≥чена назва!)7
ћосендз по-старому пише метров≥ листи, але надзвичайно ц≥кав≥, так≥ ц≥кав≥, що розбурхують мене завжди на пару дн≥в. ¬ останньому писав, що ћаланюк у льв≥вському журнал≥ дл€ молод≥ "¬огн≥" написав "в≥дозву" до молод≥... щоб не писала в≥рш≥8. Ћеон≥д обурюЇтьс€, а € з ним. „и можна звернутис€ до молод≥ з гаслом: не сп≥вайте, не танцюйте, не грайте! «вичайно - н≥! “ак само не педагогично кричати њм - не пиш≥ть в≥рш≥в! Ѕезперечно, сотн≥ з них пишуть чорт знаЇ що, але на ц≥ сотн≥ з €когось одного виробитьс€, можливо, справжн≥й поет, а €к н≥хто не буде писати, то н≥ з кого н≥чого не вийде.
ƒивуюс€ € часто ћаланюков≥: розумна людина, а часом щось таке встругне, що аж волосс€ на голов≥ дибом встаЇ. “и маЇш, здаЇтьс€, добрий вплив на нього. ¬≥зьми його трохи в своњ руки, щоб не робив дурниць.
“ак ти мен≥ ≥ не написала характеристику  рижан≥вського, а € чекаю. „и переписуЇшс€ з ним?9
ћосендз пише продовженн€ своЇњ пов≥сти "«ас≥в"10, а тепер послав ƒонцову 5 в≥рш≥в п≥д сп≥льною назвою " риниц€ н≥жности"11. ≤з 5-ти переслав мен≥ лише один. “€жко судити, €ка решта, але цей один задуманий дуже ц≥каво, але виконаний, на мою думку, досить т€жко. ¬ийшов €кимось занадто розумним, але бездушним. ј чи може бути така " риниц€ н≥жности"?
Ѕагато, дуже багато, писала € Ћеон≥дов≥ про тебе. ¬≥н прохаЇ в≥тати сердечно ≥ тебе ≥ ѕетрус€12.
я в≥д≥слала недавно ƒонцову св≥й в≥рш "ѕоворот"13, а тепер задумала щось, що буде називатис€ "¬≥дв≥чне"14, а оск≥льки цей в≥рш буде д≥йсно написаний, то маЇ бути присв€чений тоб≥. «вичайно, перед тим, €к пошлю його в друк, ти його мусиш перечитати, щоб не ла€ла мене пот≥м за таку присв€ту.
ј ось € мушу тебе вила€ти!! „ому не в≥дсилаЇш ƒонцову того, що вже маЇш готовим? –озум≥ю, що при прац≥ до ≥спит≥в у тебе нема часу писати нове, але не в≥д≥слати старого, це вже, голубутко*, просто недбайлив≥сть. „уЇш ти! “и мусиш писати, а € мушу гордитис€ своњм найл≥пшим другом, €ким ти починаЇш бути дл€ мене. «наю тебе! “и хочеш своњ в≥рш≥ шл≥фувати. Ўл≥фуй, але не занадто довго.
ќх, Ќатус€, €к же тут сумно... ћоже, ћатушевськ≥15 опов≥дали тоб≥, €ка це нец≥кава м≥сцев≥сть. «вичайно, нам краще, бо ћ≥ша маЇ роботу, але все ж це не житт€, а живот≥нн€.
÷≥ла м≥сцева "ел≥та" складаЇтьс€ з дружини шефа (€кий сам вињхав на друге село) ≥ техн≥ка мел≥оратора. “ехн≥к, €к ≥ ћ≥ша, працюЇ €к прокл€тий ц≥л≥ дн≥, отже, залишаЇтьс€ лише пан≥.
Ѕоже м≥й, €к≥ польки, за р≥дким виключенн€м, незносн≥. ќсь ≥ ц€! ¬она ≥ досить прив≥тна, ≥ мила, але мало≥нтел≥іентна, а претенз≥њ страшн≥. ћене вона не може зрозум≥ти, €к €, не маючи д≥тей, не кидаю свого чолов≥ка, €кий так мало заробл€Ї, ≥ не пошукаю чогось кращого. ѕочутт€, звичка, р≥дн≥сть - це дл€ нењ порожн≥ звуки. —ама вона живе з чолов≥ком, доки той даЇ њй так≥-с€к≥ вигоди. ≤ це - мати двох д≥тей ≥ не дуже вже молода ж≥нка! Ќ≥, все ж таки ми, украњнки, значно щир≥ше ≥ чист≥ше в≥д них: одружуЇмос€ по коханню ≥ не кидаЇмо своњх чолов≥к≥в ≥з-за браку ма[те]р≥€льних виг≥д. ≤ не заздрю € нашим, що одружен≥ з польками.
ўо тут за мова, на нашому сел≥! Ќе можу похвастатис€ особливим знанн€м польськоњ мови, але ц€, м≥сцева, мова ставить оп≥р граматиц≥ ц≥лого св≥ту! ѕриходить сьогодн≥ наша господин€, щоб пов≥домити нас про те, що у гайового народилос€ "Dwa dziece, tylko niewiadomo, czy dwa cШоrki, czy dwie syny" *Е як тоб≥ подобаЇтьс€ ц€ фраза?
ўо з тобою, Ќатусенько? „ому ти так зле себе почуваЇш?  оли ≥ куди думаЇш вињхати? ƒуже шкодую, що не можу побачитис€ з тобою перед в≥д'њздом, але над≥юс€, що хоч цей м≥й лист ще застане тебе. ≤спит≥в вже не матимеш, отже, с≥дай в≥дразу ≥ пиши, бо € буду страшно чекати!
ѕошукай, може, знайдеш €к≥сь фотоіраф≥њ своњ, то пришли мен≥. ћ≥ж иншим, ти мен≥ снилас€ сьогодн≥.
Ќапиши, €к≥ у тебе новини, де ти бувала за цей час. ћене тут все ц≥кавить.
”х, вже рука болить! ÷≥лую м≥цно, м≥цно тебе.
¬≥таю твою маму, батька ≥ ѕетрус€.
ћихайло в≥таЇ ус≥х.
ѕиши!
“во€ ЋЇна
–.S. ћ≥ж ≥ншим, "—в≥тл≥сть" Ћипи16, тво€, у мене в самому чистому вигл€д≥, отже, не хвилюйс€, що вона у мене загине.


27/VI 1932*
ћила Ќатус€!
Ќе вдалос€ вчора в≥д≥слати тоб≥ листа, в≥д≥шлю завтра. ¬чора почала своЇ "¬≥дв≥чне", а сьогодн≥ вже к≥нчила, але не вкладаю тоб≥ його, бо хочу дати йому в≥длежатис€.
ѕочуваю себе дуже зле, ћ≥ша теж маЇ кашель ≥ нежить - така погана погода! «имно, хоч пали в печ≥!
Ќапиши мен≥, Ќатус€, €к ти п≥дписуЇшс€ п≥д в≥ршами - Ћ≥вицька чи ’олодна? «даЇтьс€, Ћ≥вицька, але добре не пригадую17. ÷е мен≥ потр≥бно дл€ присв€ти, коли в≥д≥шлю (на липень) св≥й в≥рш в Ћ.Ќ.¬18.
ўе щось: колись, восени, € читала, що маЇ вийти в св≥т тв≥й зб≥рник в≥рш≥в, чи в≥н вийшов?19 якщо так, може, перешлеш мен≥, але обов'€зково посилкою рекомендованою, бо може загинути. “и знаЇш, € так ≥ не д≥стала Ћ.Ќ.¬., в €кому були моњ останн≥ в≥рш≥20... ÷≥лую ще раз. ѕиши!

ќпубл.: Ћистуванн€. - —. 568-572.

1 Е мабуть, ти складаЇш цей ≥спит - ƒив. лист 5, прим. 4.

2 "Dom i Swiat" - …детьс€ про переклад роману –аб≥ндраната “агора, зд≥йснений польською мовою у 1923 р. (Ћистуванн€. - —. 572).

3 Ечепуху ƒекобра - ƒив. ƒекобра ћор≥с. Ќа 1932 р. було опубл≥ковано близько 18 роман≥в цього автора; де€к≥ з них були перекладен≥ польською мовою (Ћистуванн€. - —. 572).

4 ѕан≥ —тефаЕ - ƒив. Ћукасевич —тефан≥€.

5 Езаписка в≥д Ћипи - ѕро ставленн€ ќ. “ел≥ги до ё. Ћипи див. лист 5, прим. 12. Ќа час написанн€ цього листа ё. Ћипа п≥сл€ зак≥нченн€ медичноњ осв≥ти вивчав пол≥тичну економ≥ю та працював з Ћ. Ћукасевичем. ¬они разом з ≥ншими украњнськими економ≥стами заснували ”крањнське економ≥чне бюро ≥ працювали над п≥дготовкою першого статистичного щор≥чника, присв€ченого украњнському економ≥чному життю. Ћ. Ћукасевич також допомагав ё. Ћип≥ досл≥джувати джерела дл€ написанн€ ≥сторичного роману " озаки в ћосков≥њ" (Ћистуванн€. - —. 572).

6 «о€ теж щось замовкла, хоч € њњ в≥рш≥ критикувала дуже н≥жно - ƒив. лист 5, де ќ. “ел≥га згадуЇ, що отримала к≥лька в≥рш≥в в≥д «. ѕл≥тас.

7 ўо за пригн≥чена назва! - « приводу негативного ставленн€ ќ. “ел≥ги до журналу "∆≥ноча дол€" див. њњ статтю "—л≥па вулиц€ (ќгл€д ж≥ночоњ преси)" (¬≥стник. - 1938. - н. 4. - —. 290-297; “ел≥га. ќ краю м≥й... - —. 116-123). ¬ н≥й ќ. “ел≥га критикуЇ низьку художню ц≥нн≥сть матер≥ал≥в, €к≥ друкувалис€ в журнал≥, висловлюЇ своЇ негативне ставленн€ до ж≥ночих журнал≥в через њхню схильн≥сть до дискус≥й з приводу питань, що стосуютьс€ с≥мейних негаразд≥в. « найб≥льшим презирством вона ставилас€ до назви журналу "∆≥ноча дол€", €ка в њњ у€в≥ викликала образ нещасноњ ж≥нки, що б≥дкаЇтьс€ з приводу "г≥ркоњ дол≥" в оч≥куванн≥ свого п'€ного чолов≥ка, €кий прийде й в≥длупцюЇ њњ й д≥тей. —татт€ викликала гостру в≥дпов≥дь на стор≥нках "∆≥ночоњ дол≥", де була вм≥щена статт€ "ќдна в≥дпов≥дь (¬п. п. ќ. “ел≥з≥)" (1938. - „.8. - —. 7-10). ¬ статт≥ ќ. “ел≥з≥ докор€ли за те, що вона оперувала журналом лише за 1936 р. ≥ дала йому, на думку редакц≥њ, необ'Їктивну оц≥нку (Ћистуванн€. - —. 572-573; “ел≥га. ќ краю м≥й... - —. 170).

8 ...ћаланюк у льв≥вському журнал≥ дл€ молод≥ "¬огн≥" написав "в≥дозву" до молод≥... щоб не писала в≥рш≥ - Ќам, так само €к ≥ упор€дников≥ Ћистуванн€, не вдалос€ розшукати журналу "¬огн≥" ≥з згаданою в≥дозвою ћаланюка. ¬ прим≥тц≥ до Ћистуванн€ висловлюЇтьс€ припущенн€, що, можливо, Ћ. ћосендз мав на уваз≥ негативну реценз≥ю ™. ћаланюка на першу зб≥рку поез≥њ Ѕогдана-≤гор€ јнтонича "ѕрив≥танн€ житт€" (1931). ¬она з'€вилас€ у ЋЌ¬ (1932. -  н. 5. - —. 475-478) у рубриц≥ "Ѕ≥бл≥ограф≥€". ™. ћаланюк писав: " ождий молодик переживаЇ мистецький "к≥р" (звичайно - у слов'€н найчаст≥ш - в≥ршовий) м≥ж 14-20 роками. ¬ 999 випадках з 1000 к≥р цей проходить безсл≥дно. ¬ одн≥м лише випадку приймаЇ хрон≥чний характер ≥ - в спри€тливих умовах - людина ц€ робитьс€ нев≥льником демона мистецтваЕ
ј в т≥м живе сьогодн€шнЇ житт€ маЇ своњ зваби, не г≥рш≥ в≥д солодкого €ду мистецтва ≥, може, об'Їктивно важн≥щ≥ дл€ украњнськоњ справи в ц≥лому. ƒе наш≥ ≈д≥ссони й ћаркон≥, —тефенсони й ѕ≥кари? ƒе наш≥ јмундсени й Ќурм≥, Ћ≥ндберги й Ћ€вренси?
 оли ж спец≥€льно т€гне до мистецтва, то пам'€таймо, що наша музика не дала жадного героњчного маршу, на €кий чей-же заслужили т≥, що впали. ѕережито таке страшне воскрес≥нн€ народу й ≥стор≥њ його, а де ж той хоч скромний, але бодай поправний, роман ≥сторичний?
„ому ж т≥льки "в≥рш≥"?
ƒобре, коли в≥ршописець Ї поетом. јле коли в≥н Ї лишень л≥тератором, що робить (може, нав≥ть незле й ц≥каво) в≥рш≥, то на такий л≥тературний люксус не можна позволити передовс≥м з огл€ду на вимоги культурного господарства нашого народу.
Ќедавно јнтоненко-ƒавидович дотепно зауважив, що украњнська молодь йде "у в≥рш≥" так само, €к колись йшла на —≥ч. ƒ≥йсно, це нове (постицьке) козакуванн€ (що маЇ к≥лькасотл≥тню традиц≥ю!) мимовол≥ насуваЇ г≥потезу: чи не Ї воно своЇр≥дно-украњнським напр€мком найменшого опору?.."
–озум≥ю усю гумористику цих розважань ≥ порад - з уваги на особу, що њх подаЇ, але хай тим б≥льш наша молодь, що кандидуЇ на поет≥в, - њх прийме до серц€" (с. 478).

9 “ак ти мен≥ ≥ не написала характеристику  рижан≥вського, а € чекаю. „и переписуЇшс€ з ним? - Ќ. Ћ≥вицька-’олодна листувалас€ з ј.  рижан≥вським з моменту њхнього знайомства у 1928 р. до часу його перењзду з  ракова до ¬аршави у 1933 р. « приводу оц≥нки Ќ. Ћ≥вицькою-’олодною ј.  рижан≥вського див. њњ "¬идавництво "¬ар€г" (—учасн≥сть. -1980. - є 11. - —. 8, 11-12).

10 ћосендз пише продовженн€ своЇњ пов≥сти "«ас≥в"... - ѕерших два окремих випуски автоб≥ограф≥чного роману Ћ. ћосендза з'€вилис€ в ЋЌ¬ (1930. -  н. 12. -—. 1036-1047; 1931. -  н. 5. - —. 389-397). ѕ≥сл€ завершенн€ роману в≥н друкувавс€ у "¬≥стнику" (1933. -  н. 3. - —. 166-174;  н. 4. - —. 248-257). ќкремим виданн€м роман було опубл≥ковано 1936 р. у „ерн≥вц€х.

11 ... а тепер послав ƒонцову 5 в≥рш≥в п≥д сп≥льною назвою " риниц€ н≥жности" - „ерез закритт€ ЋЌ¬ у липн≥ 1932 р. цей цикл в≥рш≥в Ћ. ћосендза було опубл≥ковано у кн. 1 "¬≥стника" за 1933 р. (с. 45-46).

12 Е писала € Ћеон≥дов≥ про тебе. ¬≥н прохаЇ в≥тати сердечно ≥ тебе ≥ ѕетрус€ -” своЇму ≥нтерв'ю з Ѕ. Ѕойчуком (—учасн≥сть. - 1985. -„. 3. - —. 12-13) Ќ. Ћ≥вицька-’олодна зазначаЇ, що вони з Ћ. ћосендзом були близькими при€тел€ми, коли вона жила в ѕодЇбрадах, проте вони не листувалис€ п≥сл€ њњ в≥д'њзду до ѕольщ≥, а Ћ. ћосендз н≥коли не в≥дв≥дував ¬аршави. ¬она додаЇ, що п≥сл€ розриву м≥ж нею ≥ ќ. “ел≥гою, €кий ставс€ внасл≥док по€ви р≥зкоњ статт≥ ј.  рижан≥вського у другому випуску "ћи" з критикою "¬≥стника", а також в≥рш≥в ќ. “ел≥ги, Ћ. ћосендз написав св≥й негативний в≥дгук на њњ першу зб≥рку в≥рш≥в "¬огонь ≥ поп≥л" (¬аршава: ¬ар€г, 1934), що був опубл≥кований у "¬≥стнику" (1935. -  н. 3. - —. 233) (Ћистуванн€. - —. 574).

13 "ѕоворот" - ƒив. лист 6, прим. 11 та лист 18, €к≥ стосуютьс€ тексту поез≥њ. „ерез те, що ЋЌ¬ перестав виходити в липн≥ 1932 р., в≥рш ќ. “ел≥ги не друкувавс€ до в≥дновленн€ випуску журналу ≥ був опубл≥кований лише в кн. 3 "¬≥стника" за 1933 р. (с. 163).  оли ƒ. ƒонцов в≥дновив випуск свого журналу, в≥н в≥д≥брав дл€ друку невеличку частину прози ќ. “ел≥ги дл€ першого числа - див. њњ тв≥р "јбо-або (‘рагмент)" (¬≥стник. - 1933. -  н. 1. - —. 4-9; “ел≥га. ќ краю м≥й... - —. 79-84). ќ. “ел≥га не згадуЇ про цей тв≥р в жодному з в≥домих нам лист≥в, проте м≥сце под≥й, сюжет та головний персонаж твору маЇ дуже багато сп≥льних деталей ≥з њњ житт€м в зайн€тому б≥льшовиками  иЇв≥, про €ке вона згадуЇ в лист≥ 9. —аме ненадуман≥сть висловлених у твор≥ почутт≥в оц≥нив ƒ. ƒонцов, п≥дкресливши в лист≥ до ќ. “ел≥ги в≥д 30 травн€ 1933 р., що в цьому б≥ограф≥чному твор≥ "брен€ть д≥йсно сильн≥ ноти (не надумано-сильн≥)", ≥ бачив у цьому перспективи розширенн€ њњ поетичного д≥апазону (Ћистуванн€. - —. 540-541). ¬ огл€д≥ 1-њ книги "¬≥стника" за 1933 р., опубл≥кованому в журнал≥ "ƒзвони" (Ћьв≥в. - „. 3. - —. 142), в≥дзначено, що фрагмент ќ. “ел≥ги "јбо-або" "каже нам вище ставити свою г≥дн≥сть, чим "шмат гнилоњ ковбаси".

14 "¬≥дв≥чне" - ƒив. прим. 18 нижче та лист 8, €кий стосуЇтьс€ тексту поез≥њ.

15 Ећатушевськ≥Е - ƒив. ћатушевський ёр≥й та ћатушевська —оф≥€ («он€). ќ. “ел≥га, ѕ. ’олодний та подружж€ ћатушевських п≥дтримували т≥сн≥ стосунки у ¬аршав≥ ≥ часто зустр≥чалис€ в дом≥ Ћ≥вицькоњ. ¬они познайомилис€ ще тод≥, коли були студентами в „ехо-—ловаччин≥, в ѕодЇбрадах. ѕ. ’олодний (молодший) та ё. ћатушевський надсилали карикатури до студентського журналу "ѕодЇбрадка", €кий видававс€ в ”√ј (див. лист 17, прим. 4), а —оф≥€ Ѕезпалко, за словами √. Ћащенко, була дружкою ќ. “ел≥ги на њњ вес≥лл≥ (див. с. 241).

16 ..."—в≥тл≥сть" Ћипи... - …детьс€ про першу зб≥рку поез≥њ ёр≥€ Ћипи, €ка вийшла 1925 р. у  ал≥ш≥.

17 Ќапиши мен≥, Ќатус€, €к ти п≥дписуЇшс€ п≥д в≥ршами - Ћ≥вицька чи ’олодна? «даЇтьс€, Ћ≥вицька, але добре не пригадую. - ƒо 1930 р. Ќ. Ћ≥вицька-’олодна п≥дписувала своњ прац≥ д≥вочим пр≥звищем Ћ≥вицька нав≥ть п≥сл€ одруженн€ з ѕ. ’олодним у 1924 р. ƒе€к≥ њњ прац≥ також друкувалис€ п≥д цим пр≥звищем у ж≥ночому журнал≥ "Ќова хата". ” травневому числ≥ ЋЌ¬ за 1930 р. вона вперше використала своЇ подв≥йне пр≥звище. јле через недогл€д ƒ. ƒонцова њњ поез≥€ "—тепова казка" з'€вилас€ у ЋЌ¬ (1932. -  н. 1. - —. 3) п≥д њњ д≥вочим пр≥звищем, що дало прив≥д ќ. “ел≥з≥ дл€ сумн≥в≥в (Ћистуванн€. - —. 456, 575-576).

18 ... коли в≥д≥шлю (на липень) св≥й в≥рш в Ћ.Ќ.¬ - ¬≥рш "¬≥дв≥чне" був надрукований у "¬≥стнику" (1933. -  н. 2. - —. 85) ≥ мав присв€ту "Ќ. Ћ≥вицьк≥й-’олодн≥й". Ќ. Ћ≥вицька-’олодна у в≥дпов≥дь присв€тила ќ. “ел≥з≥ в≥рш "«а вогнем шкарлату", що був опубл≥кований у "¬≥стнику" в тому ж роц≥ ( н. 5. - —. 321-322).

19 ...тв≥й зб≥рник в≥рш≥в, чи в≥н вийшов? - ѕерша зб≥рка поез≥й Ќ. Ћ≥вицькоњ-’олодноњ "¬огонь ≥ поп≥л" з'€вилас€ 1934 р.

20 ... € так ≥ не д≥стала Ћ.Ќ.¬., в €кому були моњ останн≥ в≥рш≥... - ћожливо, йдетьс€ про червневий випуск, в €кому м≥стилис€ три поез≥њ ќ. “ел≥ги: "„ужа весна", "—онний день" та "ѕлом≥нний день". ƒив. лист 6, прим. 7-9.

ƒо зм≥сту ќлена “≈Ћ≤√ј Ћ»—“», —ѕќ√јƒ»

≤де€ та наповненн€ - ћикола ¬Ћјƒ«≤ћ≤–—№ »…