У час національного та духовного відродження нашої країни ми знову повертаємося до свят, які шанували наші дідусі і бабусі. У них черпаємо скарби народної мудрості, наснагу, сподівання на кращу долю народу.
У травні, коли природа Мати виряджає свою доню Землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці і радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері. Свято, яке стосується і сім’ї, і церковної громади, і кожної нації, і великої держави, бо вшановує людину, від якої залежить життя суспільства і його поступ.
Саме таке чудове літературно-музичне свято до Дня Матері відбулося 14 травня в Українському культурно-інформаційному центрі в м. Севастополі. На початку лунали українські пісні про маму. А впродовж всього свята чарівна музика, змістовно підібраний відеоматеріал не залишали байдужими нікого.
Ведучі розповіли глядачам, що святкування Дня Матері має свою історію. Започаткувала його американка-педагог Анна Джервіс 1910 року. Вона виходила з того, що діти виростають порядними людьми і громадянами саме в тих родинах, де шанують матір. А сім років тому це свято офіційно з’явилось у нашому календарі. Але ми святкуємо його не за вказівкою Президента, а за велінням душі.
В цей день у церквах відбуваються богослужіння за здоров’я матерів. З нетерпінням чекають цього свята діти: вчать молитви, пісні, вірші, присвячені мамі,готують подарунки.
Почалось свято із зворушливого виступу маленького хлопчика. Він розповів вірш і подарував мамі квіти. А потім лунала театралізована легенда про те, як зустрілись пісні: бойова, народна, релігійна та любовна і почали сперечатися, хто з них наймогутніша. Вийшла до них жіночка з дитям, і пісні попросили розсудити їх.
“Заспокойте спочатку моє дитя” – сказала жінка. Але ні одній з пісень не вдалося заспокоїти плачуче дитя.
І тоді заспівала мати. Полилась невибаглива пісня, в якій лунала відвічна, як природа, любов материнська. “Хто ти?” – запитали пісні жінку. “Я – мати, а пісня – колискова”. І вмить усі пісні склонилися перед матір’ю і признали її переможницею.
Бурхливими оплесками зустріли цю легенду всі присутні в залі.Дуже тепло приймали глядачі співачок Українського центру Людмилу Казмірчук та Тетяну Матар, зразковий ансамбль “Веснянка”, а також шоу-групу “Танцювальний рай” та солістів зразкового ансамблю бального танцю “Ахтіар”.
В гостях на святі були військовослужбовці ВМС ЗС України. Молоді люди уважно дивились дійство, слухали тремтливі пісні і, мабуть, згадували своїх мам Також на свято завітали Голова “Союзу Українок” м. Севастополя Богдана Процак та гостя з Дніпропетровська член Міжрегіональної Спілки письменників України Інна Радіновська, мешканці міста.
Я впевнена, що літературно-музичне свято, яке відбулося в Українському культурно-інформаційному центрі, залишило світло в душах всіх гостей. Сподіваюсь, що після цієї зустрічі молоді люди зателефонують, або надішлють листи своїм матусям і бабусям. Хочеться побажати всім – не скупіться на ніжні слова, адже ваші мами їх так чекають. Як сказав поет:

Щоб потім боляче не стало,
Щоб материнська сивина
Тобі на скроні не лягла.
Важливі справи залиши –
Вони ще можуть почекати,
Спіши до матері, спіши,
Допоки є на світі мати!

Методист Українського культурно-інформаційного центру Наталія РАЧОК