Іван Левченко
Слово з пекла
Книга віршів 2022-2023 років

Нова книга віршів "Слово з пекла" члена Національної Спілки письменників України Івана Левченка, як і попередні видання, адресована шанувальникам сучасної української поезії. До неї увійшли твори, написані автором від початку квітня 2022-го і до кінця травня 2023-го років.
Це був рік і найважчих випробувань на передовій та в тилу (рік непоправних утрат кращих із кращих – воїнів-захисників та їх вірних помічників – волонтерів, а також цивільного населення, особливо на прифронтовій території), і водночас суттєвого зміцнення Збройних Сил України – і професійного, і збройного – завдяки підтримці всього цивілізованого демократичного світу справедливої – визвольної –  боротьби нашого народу за Незалежність та територіальну цілісність країни, віроломно порушених повномасштабним вторгненням регулярної армії Російської Федерації 24 лютого 2022 року.
З кожним новим "Рамштаймом" – самітом міністрів оборони країн Європи, Канади та США (за цей час відбулось 11 таких зустрічей) – на озброєнні Української армії з’являлися нові й нові зразки військової техніки, які дозволяли не тільки оборонятися на лінії вогню, закріплювати за собою взяті рубежі, захищати небо України від постійних ударів російської винищувальної авіації та поставлених країні-агресору її спільником – Іраном –  безпілотників "Шахед-136/131", а й крок за кроком звільняти окуповані загарбником землі, зокрема Харківщину, Миколаївщину та Херсонщину, боронити, знекровлюючи ворога, місто-фортецю Бахмут на Донбасі.
Драматизм життя під час війни і визначає головне спрямування роздумів та душевної тривоги  поета як громадянина-патріота і творчої особистості.
Як раніше, публіцистично наснажені рядки кличуть до єднання співвітчизників, активного сприяння воїнам-оборонцям. Водночас вони таврують зрадників Батьківщини – колаборантів, лакеїв-прислужників загарбника, які спільно коять пекло в окупованих містах і селах, заживши всенародного прокляття і ганьби як убивці, мародери і ґвалтівники – творці геноциду в Україні. На цьому наголошує безкомпромісне слово поета.
Щирість і правда, ліризм та образність – головні притягальні сили його нових творів. А це – запорука продовження зацікавленого, довірливого і змістовного діалогу автора зі своїм читачем, з яким практично щодня він спілкується у соціальних мережах, насамперед на авторській сторінці у "Фейсбуці".

Музи не мовчать у доленосний для Вітчизни час    
                                 Переднє слово автора

Як зазначено в зачині нової книги – у вірші "Не до сміху!", братися за неї  довелося у вкрай напружену пору повномасштабної війни з російською регулярною армію. За посередництва Туреччини, в Стамбулі 29 березня 2022 року представники делегацій України та Російської Федерації розпочали новий раунд перемовин про укладення угоди, яка б гарантувала надійну безпеку нашої суверенної країни від зловісних намірів агресивного північного сусіда.
Той же гучно заявив про свій відхід з Київщини та Чернігівщини (700 одиниць його смертоносної техніки рушили в бік білоруського кордону), в який практично ніхто в світі не повірив, а розвідка США з’ясувала, що  поганьблений нами нападник повернув військо до своїх шанців на Донбасі, аби вийти на адміністративні (географічні) кордони Донецької та Луганської областей станом на весну 2014 року, відвоювавши в України бодай Маріуполь, зруйнований на 90 відсотків, але нескорений, бо твердо заявив окупантові: "Маріуполь – це Україна!".
Потерпали від щодобових – денних і нічних – ворожих обстрілів літаками-винищувачами, снарядами з "Градів" та "Смерчів", від спопеляючих розривів касетних і фосфорних бомб незламні Буча (де загинув і мій племінник – боєць місцевої територіальної оборони – Олександр Шарава), Ірпінь, Гостомель – винищені зайдами міста під Києвом, Харків (де було зруйновано 2192 будівлі, серед них – 50 шкіл, два торговельних ринки), Миколаїв, Ізюм, Мелітополь, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Краматорськ, на залізничному вокзалі якого 8 квітня 2022 року російська ракета "Точка-У" вбила 59 пасажирів (серед них і сімох неповнолітніх) та поранила майже триста людей (вони мали евакуюватися потягами на безпечну територію), а також мирні квартали інших міст, селищ і сіл України, зокрема й моя мала батьківщина – село Мала Токмачка на Запоріжжі.
Звільнена нашими бійцями територія мінувалася відступаючим противником – від житлових будинків і до кладовищ, як-от у Тростянці на Сумщині, чи моря, як на Миколаївщині.
Окупант всякчас тероризував мешканців Херсона, Каховки, інших населених пунктів області, нав’язуючи їм в очільники зрадників-колаборантів. Люди ж слали їх услід за російським кораблем – на відомі три букви!..
На Рівненщині (та й не тільки) пильні правоохоронці викривали і віддавали правосуддю місцевих корегувальників вогню, які співпрацювали з ворогом, ховаючись від стороннього ока в тамтешніх лісах. 
З-поміж двох тисяч убитих нападником цивільних людей на першу декаду квітня 2022 року до трагічного мартирологу потрапили й 198  малят. Ще 360 зазнали вогнепальних поранень (нині, як офіційно повідомлено під час відкриття Центру захисту прав дитини в Києві 31 травня 2023 року, завойовник убив щонайменше 483 і покалічив понад 1000 наших дітей!).
При цьому ворог знищив сотні й сотні медичних закладів, а найперше – лікарні, військові госпіталі, пологові будинки, пункти переливання крові, аптеки. А допомоги потребували і поранені співвітчизники, і хворі на коронавірус, який продовжував забирати життя як літніх, так і молодих громадян країни.  Отож і справді було не до сміху! 
Та й світ намагався усвідомити витоки навислої над ним загрози. На той час її чітко сформулював прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, сказавши, що Росії не місце в двадцятці найвпливовіших країн світу! Політики-демократи не бажали бачитися, а тим більше ручкатися та слухати з трибуни поважного зібрання терориста номер один у світі – очільника росіян!
Кремлівський безумець потрапив у пастку, яку впродовж восьми літ готував для нас. Навіть китайці, на допомогу яких він сподівався, не дали сухих пайків для його військовиків…
І наші освітяни (зокрема, земляки мої – мелітопольці та енергодарці!) відмовилися співпрацювати з окупантом, який наполягав  розпочати з 1 квітня 2022 року навчання в школах, причому – російською мовою.
Антиконституційна вимога! Зі своїм статутом у чужий монастир не ходять!
Світ вустами президента Європейського Парламенту Роберти Мацоли в стінах Верховної Ради України того дня – 1 квітня 2022 року – заприсягнув у незмінній і всебічній підтримці героїчної боротьби нашого мужнього народу – справжніх європейців, хоробрих і незламних патріотів своєї великої Батьківщини.  Свою солідарність вона підтвердила і пізніше – 155-тої доби повномасштабної рашистської навали, беручи участь у пленарному засіданні нашого парламенту 28 липня 2022 року з нагоди Дня Державності України.
Це й наснажувало нові рядки, оприлюднені як першодруки на "Фейсбуці", а наразі й остаточно сформували нове видання з красномовною назвою "Слово з пекла".
  Воно є і моїм свідченням про страшну війну, про спільну незагойну та болючу рану від непоправних утрат, а заодно – молитвою і вдячністю українському воїну-оборонцю, який рятує не тільки свій рід, а й практично весь світ від забаганок агресора – безумних намірів кремлівського диктатора  на світове панування. Він же – наш героїчний боєць – розвінчав міф про неподоланну ніким новітню зброю росіян. Один із прикладів цього – ураження 14 квітня 2022 року українською ракетою "Нептун" флагмана російського Чорноморського флоту – крейсера "Москва", після чого той назавжди пішов на морське дно…
А потім події розвивалися і трагічно, й обнадійливо: бійці Збройних Сил України чекали на потужнішу артилерійську зброю від країн-партнерів, сотнями гинучи щодоби від обстрілів ворожих "Іскандерів" та "Кинджалів" і в Маріуполі,  і в Одесі, і в Харкові, і в Херсоні…    
Червень 2022 року увінчався потужною підтримкою Європейської комісії та Європейського парламенту європрагнень України, а 23 червня Європейська Рада одностайно надала нашій країні статус кандидата в члени ЄС. Вперше до євроспільноти приєдналася країна, в якій триває повномасштабна війна (заявку на статус кандидата в члени ЄС ми подали на п’ятий день вторгнення Росії в Україну). Такий крок засвідчив народження геополітичної Європи! Неодмінно з Україною! І цей процес із набуттям нового статусу нашою країною є незворотнім!
Масоване бомбардування Росією всієї території України 10 жовтня 2022 року з метою вивести з ладу цивільну інфраструктуру, і насамперед енергозабезпечення населення країни, прирікши нас на загин за морозної зими, переконало весь світ у справжніх намірах нападника – творця відкритого геноциду українців. Це констатували Рада Європи й інші високі міжнародні організації. А Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт очільника росіян, зокрема, за примусову депортацію понад 20 тисяч українських дітей в Російську Федерацію.   
В агонії агресор посилив масовані збройні атаки на мирне населення України, зі столицею включно (тільки в травні 2023 року ним було здійснено 17 таких нападів на Київ). Мета – виснажити наші Збройні Сили, зірвавши наступ їх та схиливши владу країни до перемовин із окупантом. Ми відповіли рішучим ні! Не може бути компромісів із військовими злочинцями. Тільки Перемога над ворогом і засудження призвідців війни. Про це й пропонована мною книга.

Щиро ваш Іван Левченко – письменник, заслужений журналіст України, кандидат історичних наук, доцент. Місто Київ, 31 травня 2023 року.

Читати книгу Іван Левченко Слово з пекла