"Наче з арфи
золотої..."
Українські письменники про Крим
Наталка БІЛОЦЕРКІВЕЦЬ
(1954 р.н.)
О море восени, далека батьківщина
невисловлених сліз, прозорої імли,
сто підлітків немов з худенькими плечима
лишили одяг свій і в море відпливли.
І дивно знаю я, рахуючи зі сходу,
що між двостами рук вже зникли два крила,
що молодість моя найкращу насолоду
прекрасного життя уже пережила.
О, де ви - не знайти, і все-таки - о, де ви?
Лишіть мене вночі на березі, ждучи.
О море восени, як дев'яносто дев'ять,
лиш дев'яносто дев'ять...
Не плач, не плач. Мовчи.
До змісту "Наче з арфи
золотої..."