"Наче з арфи золотої..."
Українські письменники про Крим

Іван НЕХОДА
(1910-1963)

За твоє здоров'я, море!

Вранці море біле, як трюмо,
Це - здаля. Бо в небі хмари білі…
Тиша.
Ми купатись ідемо.
Кидаємось в воду…
Свіжість в тілі!

Прямо з моря сонце устає…
Я люблю ранкову прохолоду.
А в рибалок - кожен день своє:
Вудочками каламутять воду.

- не клює. Не видко, братця, риб,
В глибину пішла… На дні тепліше…-
Я - на човні.
Так би плив і гріб -
Хай гойдає хвиля, хай колише!..

Скільки біля берега медуз!-
Плавають, на парашути схожі...
Ранок зняв свій голубий картуз:
- Добрий день, приїжджі і прихожі!
Я дарую море вам - візьміть
У легені, в очі, в м'язи...-
Світе! .
Аю-Даг, як велетень ведмідь,
Що припав до моря -
Воду пити.
Завтра, може, налетить норд-ост,
Буде шторм...
Та душу я не хмурю.
Море, проголошую свій тост
За твоє здоров'я
В тишу
І бурю!

1956

ШТОРМ

Хвиля в морі гуляє висока,
Море в берег розгнівано б'є.
Сонце хитро прижмурило око:
Шторм - це діло, мовляв, не моє!
Море біситься, рветься на скелі,
Розбиває причали, човни...
Стогнуть-квилять чайки невеселі,
Гніву моря бояться й вони!
З дна морського піднявся, з безодні
Хвиль володар - старий Чорномор: -
Погуляємо, хлопці, сьогодні,
Поженем баранці на Босфор! -
І ще дужче розгойдує хвилі,
По-козацьки підкручує вус...
Він мастак, Чорномор, в цьому ділі:
Зарегоче - по морю йде струс!
Зарегоче - здригаються гори...
Ясне сонечко, братіку мій,
Ну ж. нарешті, вгамуй Чорномора,
Щедрим усміхом землю зогрій!..
Золотий підняло сонце посох -
Стихло море.
Скоривсь Чорномор...
Скільки сітей рибацьких, ніг босих!..
Загудів на баркасі мотор,-
Я у море з рибалками їду,
Повну риби набрали корму...
Буду в Києві їсти ставриду -
Пригадаю цей шторм у Криму!

ЧОРНЕ МОРЕ ГРАЄ

Баранці на морі,
Баранці...
І серця суворі
В дні оці.

Хмари йдуть невпинно.
Затягай
Пісню "Ой дівчино,
Шумить гай..."

Хмари з-за Ай-Петрі,
- От в чім суть.-
В кучерявім фетрі
Дощ несуть.

Хмари з небокраю...
Дощ - мине!
Чорне море грає,
Мов шальне.

Відлітають в ірій
Журавлі...
Шлю привіт свій щирий
Тїй землі,

Де Єгипет дружній,
Там, де Ніл...
Славлю шлях ваш мужній,
Силу крил!

Баранці на морі,
Баранці...
Славлю я суворі
Дні оці!
1956

До змісту "Наче з арфи золотої..."