"Наче з арфи золотої..."
Українські письменники про Крим

Терень МАСЕНКО
(1903-1970)

КОКТЕБЕЛЬ

Максиму Рильському

Ти, серце, лиш одно завчи:
Ще від часів Волошина
Були тут світлі зустрічі
Між друзями хорошими.
І добра ця традиція,
Й лірична ерудиція -
В снігах не розпорошена!

Тут море вічнеє шумить
І не змовкає і на мить,
А спокій серця - де ти?
Приходять, хвилями шумлять
І перед вічністю стоять
Сучасники-поети.
Тут ображатись - марний жаль!
Виходь з народом в світлу даль,
А не з маленьким горем.
І думка гостра, наче ніж:
Ти перед морем вік стоїш,
Все перед тим, що кличе вдаль,-
Перед житейським морем...
1961

До змісту "Наче з арфи золотої..."