Як буйно зеленіють спориші
Обіч стежок, де бігали ми босі.
Ті дні дитинства в пам'яті і досі,
Ті дні сирітства - раною в душі.

Безбатченки не з власної вини,
Ми виростали з повоєнних років.
Не всіх батьки вернулися з окопів
Останньої проклятої війни.

Ми виростали із трави й води,
З калачиків, пасльону й лободи,
Із сліз гірких  пекучих удовиних.

Ми виростали, хлопчаки малі,
На ворогом сплюндрованій землі
Із вірою у поступ Батьківщини.
16.09.1980 р.

До змісту Данило  КОНОНЕНКО "Ми виростали в повоєнні роки"