Данило КОНОНЕНКО
***
Опадає каштановий лист,
Опада п'ятипалий і жовтий.
Наче день опада.
Наче літо у осінь впада...
Ми з тобою йдемо
Крізь розписаний золотом
Жовтень,
На алеї блищить,
Як слюда, прохолодна
Вода.
Я на тебе дивлюсь.
Я дивлюсь в твої очі блакитні,
Твою руку тремку
У своїй зігріваю руці.
Ти уся розцвіла,
Наче пролісок перший
У квітні.
Грає сонячний зайчик
На твоєму смаглявім лиці.
Сміх твій,
Мова твоя,
Ніби пісня,
Бринить наді мною,
В спраглу душу мою
Спрагло дивляться очі
твої...
Висне неба вгорі
Біла шаль з голубою
Каймою,
І на плечах твоїх
Відображення дивне її.
Ах, ця осінь сумна,
Ах, ця осінь на диво
Щаслива,
Бідне серце моє
Так шалено стукоче
Ізнов.
І надія у нім,
Мов трава, піднялась
Після зливи,
І вирують у нім
Барви
Тихих осінніх дібров.
10.12.1984 р.
До змісту Данило КОНОНЕНКО "Ми
виростали в повоєнні роки"
Бібліотека "Українського
життя в Севастополі"