МОСКОВСЬКІ ЛЯЛЬКОВОДИ МАЮТЬ БУТИ ЗАДОВОЛЕНІ

Більшість севастопольців, мабуть, поважаючи традиції, відзначали Масляну та Прощену неділю у той час, як у центрі міста висадився десант агресивних і непримиренних «вітренківців». До депутатської фракції «Прогресивна соціалістична партія України» входить 3 депутати із 75, отже, якусь підтримку серед електорату вони мають.
Фестивалили «вітренківці» разом із колишнім депутатом Верховної Ради СРСР, полковником Віктором Алкснісом, рухом «17 марта», організацією «Діти війни Севастополя», представниками партії «Київська Русь» з Одеси з приводу 22-ої річниці всесоюзного референдуму 1991 року. Заманювали совєтських людей похилого віку ще генеральним секретарем Комуністичної марксистсько-ленінської партії Леонідом Грачем, але того чомусь не було.
Прелюдія антиукраїнського і антидержавного проросійського шабашу почалась біля незаконно встановленого пам’ятника Катерині ІІ, яку вони вважають засновницею Севастополя, незважаючи на історичний факт наявності такого в особі адмірала Мекензі, який і заклав камені в перші чотири будинки міста. Поклали квіти і під охороною української міліції пройшлись далі вулицею Леніна до Меморіалу героїчної оборони Севастополя, де і провели свій мітинг. В анонсі організатори попереджали, що акція стане страшним ударом по буржуазній владі олігархів, яку вони хочуть змусити виконати рішення референдуму 1991 року. Про це мусили б свідчити і плакати з написами: «Кабмін – у відставку! Олігархів на звалище!» та «17 березня 1991 року ми вибрали Союз!». Але не так сталось, як гадалось.
Реальні численні списи істеричної критики промовців були спрямовані проти Бандери і Шухевича, УПА, Євросоюзу, НАТО, МВФ, Папи Римського, незалежності України, Тягнибока, Яценюка і Кличка, проти «насильницької українізації» і «нацизму», який піднімає голову в Україні. «Порятунок України в Митному союзі!» – закликав ще один транспарант.
Все це свідчить про те, що мітинг мав яскраво виражений антиукраїнський і антидержавний характер.
Зрозуміло, що при покладанні квітів до Вічного вогню Меморіалу героїчної оборони Севастополя стояли вінки з кольорами совєтського та російського прапорів, без українського жовто-блакитного.
Треба зазначити, що акція з погляду вчення нациста Гебельса була організована досконало: довго розставлювана керівниками акції картинка для відео та фото, якісні звукопідсилювачі, слухняно повторювані натовпом кричалки, як-от: «Росія, Україна, Білорусь – нам потрібен Радянський Союз!», «Навіки з Росією» чи «Кабмін – у відставку! Олігархів на звалище!».
Важливо зазначити також суттєве зростання майстерності в одурманюванні публіки з боку соратника Наталії Вітренко (яка й сама позбавилась притаманної їй істеричності) Володимира Марченка, який, окрім ідеологічної роботи, володів одночасно кіно- і фототехнікою для фіксації антиукраїнського і антидержавного шабашу.
«Ми думали, Янукович допоможе очистити Україну. Ми думали, він наш, російський, з Донбасу. Але Янукович і Партія регіонів нас зрадили. Ганьба комуністам-симоненківцям, які стали обслугою цієї влади. Те, що вони зробили за три роки, жахливо. Мало того, що розкрадають і набивають кишені, так ще й російську мову не зробили державною, привели бандерівців спочатку в місцеві ради, а потім і в парламент. І тепер вони загрожують всім нам», – зазначила Вітренко.
Промовець Надія Полякова повідомила, що на акцію завезена на автобусах молодь з Сімферополя, Євпаторії і Ялти, з Кіровського та Ленінського районів, Щолкіно, тому що «неможливо було не приїхати на один із найважливіших заходів у нашому календарі».
Організатори залучили до участі і антидержавні молодіжні організації «Прорив», «Москіт» та «Молода гвардія». Молодому поколінню теж гроші потрібні.
Спробував було переговорити з дівчиною з «Прориву», яка з трибуни викрикувала агресивні заклики, але вона відмовилась під приводом того, що їй ще немає 18 років. Отака підступна ідеологія.
Промовці наговорили чимало брехні та розпалюючих суспільну ворожнечу слів.
Зрозуміло, що резолюція мітингу, яка мала громіздку назву «Тільки зміна президента та політугруповань українського парламенту дасть Україні шанс рятівної інтеграції в Митний союз» і яку зачитала Наталя Вітренко, була схвалена й прийнята одноголосно.
Трохи комічно виглядало й вручення лідером руху «17 марта» Олексієм Меркуловим розробленої до 22-ої річниці медальки «Воля народу – Союзу бути!». Її отримали «активні і відважні борці за відродження союзної держави» Віктор Алксніс та Наталя Вітренко.
Отже, московські ляльководи-бармалеї мають бути задоволені проведеним заходом в українському місті. Гроші, спрямовані для збурення суспільства, відпрацьовані виконавцями-малоросами сумлінно. Але навіть із завезеними автобусами з інших районів Криму учасниками їхня чисельність не перевищувала трьох сотень – тобто менше 0,08% від населення міста.
Севастопольські комуністи відзначили річницю референдуму 1991 року на окремому, скромнішому мітингу, який пройшов на дві години раніше. А лідер міськкому КПУ Василь Пархоменко ревно спостерігав за мітингом конкурентів з боку пам’ятника Нахімову.

Довідавшись про цю подію, Василь Шляхтич із Польщі відгукнувся рядками:

Дурні люди
завжди будуть
дурнотою грати...
Україно, ти викинеш
яничарів з хати.
З будяками,
тільки драма
на пшеничнім полі.
Їх нам рвати
й викидати,
як хочемо ВОЛІ...

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ

"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2013 > Тема "Резонанс"