Просвіта Дзвін Севастополя Союз українок ТРK Бриз
На першу Галерея Вільна трибуна УКІЦ УГКЦ
Відгуки Бібліотека Пласт Смішного! Лінки

Наш флот спроможний захистити Україну

1 липня виповнюється 15 років із дня створення Військово-морських сил України. Напередодні свята наш кореспондент Микола СЕМЕНА звернувся до командувача ВМСУ віце-адмірала Ігора ТЕНЮХА з проханням відповісти на кілька запитань. Редакція вдячна прес-центру ВМСУ за сприяння в підготовці цього матеріалу.

Ігор ТЕНЮХ

• Пане віце-адмірале, розкажіть, будь-ласка, з чого починалося створення наших ВМС?
— Ще на зорі нашої незалежності ми не мали жодних сумнівів у тому, що Україна як морська держава матиме свій військовий флот на Чорному морі. Зокрема, після прийняття рішення вищим керівництвом держави про формування Збройних сил України розпочала роботу Комісія з питань державної оборони та національної безпеки (так вона тоді називалася) під головуванням Василя Дурдинця з метою опрацювання необхідних документів та внесення їх на затвердження Верховною Радою. Із призначенням першого міністра оборони України генерал-майора Костянтина Морозова до роботи було запрошено багато офіцерів із військових округів, дислокованих на території України, а також морських офіцерів із усіх флотів колишнього СРСР, у тому числі мене.
Флотське управління в Головному штабі ЗС України формувалося з офіцерів, які прибували з Північного, Тихоокеанського, Балтійського й Чорноморського флотів. Вже на початку січня 1992 р. наше управління виконувало свої завдання в повному обсязі. Слід зазначити, що події, котрі відбувалося тоді в Криму, не могли не турбувати керівництво держави й вимагали від нього рішучих та виважених дій.
Черговим етапом будівництва національного флоту стало створення штабу ВМС України й призначення командувача, котрий безпосередньо взяв на себе формування структури майбутніх ВМС. На цю посаду призначено контр-адмірала Бориса Кожина. Одночасно на нього покладено завдання щодо реалізації Указу Президента України «Про невідкладні заходи з будівництва Збройних сил України», у котрому передбачалося сформувати ВМС України на базі сил Чорноморського флоту, дислокованих на території нашої держави. Також підібрано чимало офіцерів, які проходили службу в штабі та у з’єднаннях ЧФ і виявили бажання служити Україні.

• Скажіть, коли ви відчули, що наш військовий флот уже здатний виконувати бойові завдання?
— Фактично ВМСУ заявили про себе, коли в складі бригади надводних кораблів вийшли в море для відпрацювання завдань за участю президента України Леоніда Кучми. Це був перший вихід корабельного з’єднання з виконанням усіх елементів, властивих для флоту в морі. Також тоді задіяні частини морської піхоти та морської авіації. Цим українські моряки остаточно розвіяли сумніви в тому, що створення ВМС перейшло від формування частин і з’єднань до етапу набуття військової майстерності.

• Разом із проведенням навчань доводилося відновлювати кораблі, котрі передали ВМСУ від ЧФ. Хто вам допомагав?
— На жаль, технічний стан переданих нам кораблів був просто жахливий. Їхній вік становив від 15 до 25 років і більше. Звісно, відразу виходити в море й відпрацьовувати бойові завдання виявилося неможливим.
На флоті пам’ятають, що перша шефська допомога надійшла з Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей. Здебільшого це продукти харчування, житло для військовослужбовців. Водночас морякам дуже важливо було відчувати не стільки матеріальну, скільки моральну підтримку. Згодом значну технічну допомогу надавали такі потужні регіони України, як Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Херсонська області. Їхня промисловість допомагала флоту передусім металом і коштами. За кожним кораблем, за кожною військовою частиною були закріплені шефи. Станом на 2006 рік ця допомога склала понад 102 млн. грн., 690 сімей військовослужбовців отримали квартири. З розвитком та зміцненням держави Міноборони забезпечувало ВМС необхідним, а шефська допомога спрямовувалася на відновлення технічної готовності флоту. Наприклад, великий підводний човен «Запоріжжя» суттєву допомогу отримав від Запорізької області та «Укрзалізниці», корабель управління «Славутич» — від Дніпропетровської області, фрегат «Гетьман Сагайдачний» — від столичного Києва. Взагалі, кияни — лідери в наданні шефської допомоги.

• Яким сьогодні є наш військовий флот?
— ВМС — це повноцінній вид Збройних сил України, котрий має повністю сформовані всі військові організми, і вони виконують завдання за призначенням. Тобто є командування ВМС, Центр військ берегової оборони, штаби ескадри різнорідних сил, з’єднань, Південної і Західної військово-морських баз, здатні в повному обсязі виконати поставлені завдання. Український флот спроможний захистити недоторканність України з моря, а також ефективно діяти у приморському напрямку. Зараз ВМСУ виконують завдання й на міжнародному рівні, причому вельми успішно. Так, корвет «Тернопіль» задіяний в антитерористичній операції НАТО «Активні зусилля». Йому на зміну в Середземне море підуть фрегат «Гетьман Сагайдачний» і корвет «Луцьк».
До участі в системі колективної європейської безпеки Україна йшла всі ці роки. І зараз український флот практично виконує це завдання в Середземному морі разом із флотами інших держав. На моє переконання, ВМС України й надалі повинні співпрацювати зі світовою спільнотою не тільки в Чорному, а й в інших морях. Це в інтересах країни та її ВМС.

• На який рівень підготовки вийшли ВМСУ?
— З року в рік завдання ускланюються. Вдосконалюється взаємодія флоту з іншими видами Збройних сил та системою управління. Від стрільб надводними кораблями, артилерійськими підрозділами та морською авіацією по надводних, повітряних і невидимих берегових цілях цього року ми підемо далі й виконаємо багато нових завдань, наприклад, під час заключного етапу проведення великих навчань «Артерія-2007».
У системі бойової підготовки флоту більше задіюватимуться літаки БЕ-12, АН-26, гелікоптери КА-27 та МІ-14. Наразі буде введено новий вид льотної підготовки — виконання завдань екіпажами літаків морської авіації з водної поверхні та надання допомоги людям, які зазнали лиха. Центр пошукових та аварійно-рятувальних робіт ВМС, рятувальна парашутно-десантна група морської авіаційної бригади водночас є дієвими частинами та підрозділами, котрі готові виконувати складні завдання на морі, під водою, на суші, у гірській місцевості, причому вдень і вночі.
З відновленням літаків та гелікоптерів морської авіаційної бригади зростає льотна підготовка флотських авіаторів. У середньому наліт на один екіпаж Об’єднаних сил швидкого реагування становить понад 14 годин, а загальний наліт морської авіації — біля 220 годин.
Зростає загальний час плавання кораблів та суден, що входять до складу Об’єднаних сил швидкого реагування. Лідерами в цьому залишаються корвет «Тернопіль» — майже 25 діб чистого моря, корабель управління «Славутич» — понад 18 діб і рятувальне буксирне судно «Кременець» — понад 15 діб. Кораблями ескадри вже виконано більше третини стрільб у морі, мінних та протичовнових вправ тощо.
За перше півріччя частинами військ берегової оброни проведено понад 60 тактичних навчань відділень з бойовою стрільбою, виконано понад 130 вправ навчальних стрільб зі стрілецької зброї та понад 20 стрільб з озброєння бойових машин. Кожен із механіків-водіїв морської піхоти під час занять з водіння на плаву на озері Донузлав провів за кермом бойової машини понад 24 години. Морські піхотинці під час практичних занять із повітрянодесантної підготовки здійснили майже півтисячі стрибків із парашутом, більше тисячі — рятувальна парашутно-десантна група МАБ. Загалом, програма бойової підготовки за 1 півріччя у військах берегової оборони виконана в повному обсязі. Не менш напружено й ефективно виконують плани бойової підготовки окремі підрозділи спеціального призначення.

Севастополь

Джерело

Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ