Просвіта Дзвін Севастополя Союз українок ТРЦ Бриз
На першу Галерея Вільна трибуна УКІЦ УГКЦ
Відгуки Бібліотека Пласт Смішного! Лінки

«СПІЛЬНЕ» ФЛОТСЬКЕ СВЯТО: ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ

Указ Президента України «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят», яким глава держави переніс святкування Дня флоту України на останню неділю липня, на день, коли і російські військові моряки святкують своє професійне свято, став своєрідним «подарунком» українським морякам під новорічну ялинку. Мовби реалізуючи гасло «почую кожного» в указі мовиться, що це зроблено «на підтримку пропозицій громадян, громадських організацій». Прикметно, що у високому Указі не міститься повідомлення про конкретних громадян-ініціаторів та у чиїй формі одягу вони ходять.

Якби заповнюючи цей недолік, слідом за Указом Президента севастопольська державна адміністрація розтлумачила суспільству, що «флотський» указ вийшов, цитую, «за ініціативою голови Севастопольської міської державної адміністрації Володимира Яцуби, у листопаді 2011 року Президенту України Віктору Януковичу було направлене спільне з ветеранськими організаціями міста клопотання про спільне святкування Дня двох флотів – України і Росії – які базуються в Севастополі. Ця ініціатива була почута у Києві». До сказаного слід добавити, що без погодження з Міністерством оборони України ніяка ініціатива стосовно зміни дати проведення свята військових моряків в Указ глави держави перетворитися би не змогла. Однак для українських моряків ця новина виявилася, як влітку сніг на голову, бо з самими моряками, у тому числі з Військовою радою ВМС, Радою офіцерів Військово-морських сил і Радою ветеранів ВМС України ніхто радитися і не збирався. Виявилося, що для виходу Указу Президента України у світ достатньо було порадитися з штабом ЧФ РФ з залежними від нього громадськими організаціями і врахувати думку спікера парламенту Володимира Литвина, який минулого року, перебуваючи на Дні флоту України у Севастополі, заявив, що не бачить нічого зазорного у об’єднанні професійних свят українських і військових моряків. Врешті, дивуватися тут нічому, вимагати у Литвина після Харківських угод, якоїсь поваги до національного флоту не приходиться.

У середовищі українських моряків відверто говорять, що ті, хто добивався «спільного свята» і підписував клопотання Президенту, у тому числі і Володимир Яцуба, взагалі ніякого відношення до Українського флоту та встановлення його професійного свята не мають. З першого дня відродження національного флоту і до сьогоднішнього дня всі оті клопочучі «громадські організації» були відчайдушними противниками будівництва і дислокації у Севастополі ВМС України.

Отже, за Указом Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України у Севастополі в цьому році українські і російські моряки будуть спільно відзначати своє професійне свято. І хоч з часу виходу Указу пройшло зовсім мало часу, маємо вже перші результати його дії.

Спершу відзначимо, у російських і українських моряків є справді багато спільного – у першу чергу спільна служба на радянському флоті, морські походи і навчання у військово-морських закладах. Ось, наприклад, першого квітня 2012 року виповнюється сімдесять п’ять років колишньому Севастопольському вищому військово-морському училищу імені П. С. Нахімова, правоприємником якого сьогодні являється сучасна Академія Військово-морських сил Збройних Сил України. Готуючись до ювілею, в Академії спланували прийом випускників за всі роки існування цього навчального закладу, їх зустріч з курсантами, в цей день Академії мають урочисто вручити Бойовий прапор. Серед випускників Академії нинішній міністр оборони України адмірал Михайло Єжель, командувач ВМС України адмірал Віктор Максимов, колишній командувач ЧФ РФ адмірал Ігор Касатонов і ціла плеяда адміралів українського, російського та флотів інших країн. Чому б разом не відсвяткувати ювілей навчального закладу, з якого прокладали свій курс в море і океани?

Та «спільне» свято щось не виходить. З ініціативи і під керівництвом адмірала І. Касатонова, підтриманого держадміністрацією, у Севастополі було створено окремий організаційний комітет по відзначенню ювілею «нахімки», без повідомлення, не говорячи вже про запрошення, не лише командування Академії, а й ВМС України. Свято за створеним цим оргкомітетом планом має відбуватися суто поза межами Академії ВМС, на майдані Нахімова. Сама Академія залишалася як би «за бортом» власного ювілею. Мало того, деякі члени оргкомітету заявили, що ноги їхньої у Академії не буде, бо вона… зрадила Росію. За Касатонівською звичкою ігнорування всього українського, свій план оргкомітет узгодив з командувачем Чорноморського флоту Росії, але «забув» його узгодити з командувачем флоту Українського.

Ось такої. Святкові заходи сплановано провести у центрі українського міста, під акомпанемент російських гімнів і маршів, а Академія ВМС, курсанти, як би залишаються у стороні від участі у святкування власного ювілею. На майдані будуть на весь голос трубити про славу і велич флоту Російського, та хаяти ВМС України за «знищення слави ВМФ» Росії - Севастопольської «нахімки». І це у той час, коли у Санкт-Петербурзі у ВВМУ ім. Фрунзе вікна вже забиваються фанерою…

Коли оцей план став відомим в Академії ВМС, там захвилювалися, бо сприйняли її як відверте ігнорування самого існування Академії ВМС, порушення всіх флотських традицій і ритуалів. Посипалися питання секретарю оргкомітету, колишньому випускнику СВВМУ ім. П. С. Нахімова Валерію Іванову (колишній «нашоукраїнець, а зараз активіст Партії регіонів») та у держадміністрацію, між іншим, члену Військової ради ВМС України Володимиру Яцубі – як це розуміти, хто господар свята і чому він ігнорується, та яке відношення має майдан імені Нахімова до ювілею вищого військово-морського навчального закладу? Чому планується відкривати свято в українському місті під гімн Російської Федерації, адже СВВМУ, як і Академія, жодного відношення до ВМФ Російської Федерації не мали і не мають?

Щодо самого В. Іванова, то він особливою принциповістю і українським патріотизмом ніколи не відрізнявся, напевно саме тому на ці його якості і зроблено ставку адміралом Касатоновим. До вподоби він і держадміністрації.

А у Академії ВМС, як належить, у відповідності до традицій та військово-морського ритуалу склали власний план підготовки і проведення ювілею, який затверджений командувачем ВМС і узгоджений з Міністром оборони України. Та оргкомітет І. Касатонова, намагаючись виокремитися, з ним погоджуватися не хоче, до сих пір йдуть сперечання і перемовини «про першість», гімни і прапори.

Цікавим у цій ситуації виявляється сам факт самовпевненості приїзжих гостей в українському місті,бо хтось із владних структур мав би надихати їх на таку затятість і на самостійні дії. Інакше не було б такого нахабства. Та час таких виявить, подивимося, котрий план стане реальністю, узгодяться плани ювілею чи ні і яке місце у них буде відведено Академії ВМС, чи стане ювілей Академії справді святом військово-морського побратимства, чи, як це прийнято у Севастополі», гості з «братського флоту» під мовчання «команди професіоналів» перетворять його у чергову антиукраїнську акцію. Неспроста ж голова «Русской общини» Басов сприйняв Указ Президента України на «ура», вбачаючи в ньому офіційне святкування у першу чергу свята російського флоту.

Ось так готується перше «спільне» флотське свято ВМС України і ВМФ Росії у Севастополі. Слід очікувати «то ли ещё будет» при підготовці «спільного» Дня флоту України. «Досвід» мається чималий, подивимося…

Микола НЕСТРІЛЯЙ

Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ