1. Неорганічного-ентропійного, обумовленого протонно-електронною плазмою - головною складовою Всесвіту, який включає: процес оречевлення енергії*, починаючи з синтезу нейтронів, дейтерію, атомів гелію, хімічних елементів, мінералів, гірських порід та газів, передусім водне та кисневмисних;процес синтезу води, нафти, графіту та амінокислот (автору видано патент РФ № 2119445). * Під енергією слід розуміти міру природної неврівноваженості електричних зарядів між електроном і протоном (1,3х10 -21), а також їх системами - речовинами та тілами. 2. Органічного-антиентропійного, обумовленого водою в рідкому стані, який включає: процес біологічної організації амінокислот у воді до виникнення та кількісного розвітку клітини, як закономірного слідства постійного прагнення їх досягти збалансованого стану в двох взаємопротилежних напрямках - окисному та відновному, які формуються циклічною зміною густини протонно-електронної плазми біосфери (геокосмічного середовища) внаслідок циклічної зміни (протягом дня, місяця, року і т.д.) взаємоположення космічних тіл, передусім, Сонця і Місяця; процес біологічної організації клітин на рівень видових біологічних систем флори та фауни, включаючи Homo Sapiens у відповідності з головним принципом еволюції;
– процес соціального розвитку;
– процес ноосферного розвитку-безмежного у просторі і часі Всесвіту.

З метою визначення першопричини процесу загибелі цивілізації, а також шляхів запобігання ій проаналізуємо детальніше біологічну стадію еволюції. Витоки першопричини лежать у фундаментальній суті живої речовини, яку дуже чітко визначив В.І.Вернадський у праці “Жива речовина”. Він писав: “Між неживою і живою речовинами існує безперервний зв'язок, який ніколи не припиняється і може бути виражений як неперервний біогенний потік атомів живої речовини в неживу речовину біосфери і назад. Цей біогенний потік атомів називається живою речовиною. Він ніколи не припиняється і забезпечується процесами дихання, харчування, розмноження і т.ін.” Таким чином, для всього живого – від одноклітинного організму і до людини – головною життєзапезпечувальною артерією біогенного потоку є харчування завдяки чому біологічна система постійно нагромаджує внутрішню енергію, що забезпечує головну її функцію - розмноження. Аналіз послідовності і взаємообумовленості еволюційних етапів свідчить, що єдиним джерелом живлення (харчування) для перших одноклітинних організмів могли бути тільки амінокислоти, тобто найперші органічні речовини, які утворювалися в процесі неорганічної стадії розвитку. Отже, здатність до органічного харчування речовинами неорганічного походження закладена в основі Життя, на генетичному рівні, тому властива всім, без винятку, живим організмам. При цьому живлення та розвиток перших одноклітинних організмів відбувалися в середовищі водного розчину амінокислот, мінералів, хімічних елементів. Через це витрати їх внутрішньої енергії на отримання “будівельних матеріалів” організму - амінокислотних залишків, іонів мінералів, хімічних елементів - залишались не задіяними. Саме ця обставина і забезпечила першим одноклітинним організмам безсмертя. Таким чином, потенціал безсмертя успадкований кожним живим організмом. Тому перші одноклітинні організми не вмирали, а активно ділились, тобто розмножувались. Збільшувались об'єми їх колоній у водному просторі Світового Океану. Густота організмів у центральних частинах таких колоній була максимальною, а тому вони поступово позбавлялись джерела харчування. Організми ж, розташовані ближче до периферії, продовжували вільно харчуватись, а відтак і розмножуватись. Таким чином, для перших одноклітинних організмів, позбавлених джерела харчування, склались умови для їх реальної загибелі. Тоді вони сприйняли реальність смерті так само, як наш багатоклітинний (1013 клітин) організм сьогодні: “Загибель або Життя?” Приречені на смерть, через вичерпання харчової ніші, перші одноклітинні організми вибрали шлях за вектором “Життя”. Для цього вони організувались у багатоклітинний організм першого рівня, основою харчування якого стали перші одноклітинні організми. Фактично, саме ця втеча від смерті перших одноклітинних організмів, через багатоклітинну організацію, відкрила шлях на еволюційну драбину живого – шлях до Розуму, до безсмертя.

Дійсно, " творцем життя є смерть" –  Проте творячи нові біологічні види смерть завжди ставила їм границі життя, які обумовлені виключно харчовою нішею.
Отже, головний принцип еволюції живого полягає в тому, що організація (кількісна зміна) на якість живої речовини, яка надає можливість на подальше існування, як антиентропійного процесу, є її відповідною реакцією на постійне збереження енергоречовинного обміну з біосферою при постійній зміні чинників геокосмічного середовища, закономірного наслідку розвитку Всесвіту, і реалізується через мобілізацію внутрішньої енергії до рівня необхідного для забезпечення функцій неперервності енергоречовинного обміну з біосферою шляхами найменшої витрати внутрішньої енергії та розмноження.

Слідство:
1.  Пошук  на реалізацію функції життєзабезпечення, через енергоречовинний обмін з біосферою (харчову нішу),  шляхами найменшої витрати внутрішньої енергії і спричиняє мінливість, спадковість та природній добір кожного біологічного виду.

2. Розрив енергоречовинного обміну між живою речовиною (біологічним видом) і біосферою за умови повного вичерпання харчової ніші і відсутності спроможності до його відновлення із-за недосконалості організму,  а саме старості, хвороб, травм, неминуче спричиняє смерть.

3. Смерть є єдино необхідною і достатньою умовою на здійснення еволюційного процесу –  кроку на спасіння.

4. Здійснення наступних етапів в еволюції живої речовини можливо тільки в межах єдиного біологічного виду – людини за умови якісної організації накопичених нею, впродовж всього існування, геокосмічних Знань, до критичного рівня, необхідного для свідомого відтворення природно-генетичного енергоречовинного обміну шляхами найменшої витрати внутрішньої енергії, тобто нової невичерпної харчової ніші.
При цьому геокосмічні Знання закономірностей розвитку живої речовини є найбільш досконалою акумулюючою системою найпотужнішої енергії Природи  – енергії Розуму людини.
Перехід багатоклітинного організму першого рівня на органічне харчування органічного походження закономірно зробив його смертним.
Основними витоками смерті багатоклітинних організмів є:
значні витрати внутрішньої енергії на процес “переробки” їжі органічного походження, у тому числі енергетичні затрати на утилізацію залишкових речовин (шлаків) метаболізму;
– постійне і значне збільшення ентропійних процесів на мембрані клітини і в міжклітинному просторі за рахунок закономірного нагромадження організмом мінералів, хімічних речовин (через значне забруднення навколишнього середовища) та залишкових продуктів метаболізму внаслідок втрати клітиною (при багатоклітинній організації) абсолюту свободи;
–  повне вичерпання харчової ніші.
Таким чином, відповідно до аналогічних принципів постійного формування живою речовиною енергоречовинного обміну з середовищем на рівні багатоклітинних желеподібних живих субстанцій винятково у водному середовищі здійснювалась біологічна еволюція всіх біологічних видів. При цьому кожний біологічний вид, як  багатоклітинний організм, закономірно успадкував ознаку смертності.
Під час активного підняття суші і різкого зниження рівня Світового Океану багатоклітинні видові желеподібні живі субстанції виживали, пристосовуючись до дії нових природних чинників (густини середовища, циклічно змінної енергії Сонця і Місяця, температури, тиску, складу атмосфери і т.ін.). При цьому кожний біологічний вид набував зовнішньої і внутрішньої будови відповідно до генетичного коду, який був сформований на принципах успадкування найбільш досконалих признаків життєзабезпечення функцій розмноження, харчування та самозбереження в багатоклітинних желеподібних живих видових субстанціях. Комплексне функціонування кожного організму також спрямоване винятково на забезпечення функції розмноження і її основної складової - інстинкту самозбереження. Життєзабезпечувальною функцією організму залишилось харчування. Далі біологічні види не еволюціонували, а лише зазнавали змін у межах видів у звязку зі змінами зовнішніх природних чинників та боротьбою за виживання, добуваючи при  зусиллях, які закономірно постійно збільшуються, необхідну кількість їжі та право на розмноження. Загибель біологічних видів зумовлюється, як правило, повним вичерпуванням харчових ніш, або глобальними геокосмічними катастрофами.
Єдиному біологічному виду - Номо Sаріеns, - рівня якого ми ще не досягнули, Природа надала можливості для свідомого безмежного удосконалення свого еволюційного процесу, що дозволяє забезпечити йому спасіння і безсмертя.
Одним із найважливіших етапів у біологічній еволюції є її соціальна стадія, бо вона стосується закономірностей розвитку суспільства. Саме на цій стадії сформувалась і виявила свою смертну дію першопричина людської загибелі. Для визначення її витоків і можливих шляхів усунення розглянемо еволюційну драбину біологічних видів  – "трикутник смерті” (мал. 2). На горизонтальній осі, яка символізує функцію розмноження, відкладено кількісні показники біологічних систем, а на вертикальній  –  їх якість.

Одним із найчисельніших біологічних видів були первинні одноклітинні організми, їх якість була відповідно мінімальною. Організація якіснішого багатоклітинного організму першого рівня (А) вимагала для свого життєзабезпечення їжі  в кількості   AO  одноклітинних організмів. Біологічні системи при цьому досягали рівноваги і тому мали право на своє існування в біосфері. Згодом, по аналогічній причині, формується ще більш якісний багатоклітинний організм другого рівня (В). Його біологічне виживання могло бути забезпечене харчовою нішею одноклітинних організмів у кількості  BO, або багатоклітинних організмів першого рівня в кількості BA.Таким чином, перехід кожного наступного якіснішого багатоклітинного біологічного організму спричиняється і реалізується винятково через функцію харчування. Все живе в біосфері, окрім людини, забезпечує свій стійкий розвиток тільки через дві функції – розмноження і харчування.
Людина, як найякісніший біологічний вид D, перебуває на найвищих щаблях еволюційної драбини. Головною функцією людини, як і всього живого,  є функція розмноження (статева). Життєзабезпечення людина здійснює, як усе живе, через функцію харчування. Але людина набула свою найвищу біологічну якість лише за рахунок функції Розуму, якої не має жоден представник біологічного світу. Фактично людиною рухає тріада функцій: розмноження (статева), харчування та Розуму. Саме тому людина є найневрівноваженішою системою в Природі, що і визначило її статус як порушника всіх рівноваг у біосфері.
Проаналізуємо можливості досягнення людиною стану рівноваги на підставі дії трьох її функцій. При цьому важливо зазначити, що тільки урівноважений функціональний стан надає право на існування в Природі. Аналіз засвідчує, що у людини існує тільки два можливих варіанти функціонального взаємозвязку, бо між функціями розмноження (статева) та харчування існує лінійна зворотна залежність QF.

Варіант І, відповідно до якого функція Розуму домінує над функціями розмноження (статевою) та харчування. Рівновага системи не викликає сумніву, а тому має право на існування.

Варіант ІІ, згідно з яким функції розмноження (статева) та харчування домінують над функцією Розуму. Система явно неврівноважена, одже не має права на існування.
На привеликий жаль, людство існує за другим – неврівноваженим варіантом і тому приречене на загибель. I першопричина її повязана, виключно з функцією харчування.
Вертикальна вісь ОY вказує на безмежні (до Абсолюту) можливості щодо удосконалення рівня якості людини, винятково через функцію Розуму. Тому можливість нашого порятунку і збереження як біологічного виду здійснюватиметься тільки через усвідомлення необхідності відмови від тваринної, хижацької і нарешті смертельної спадщини функції харчування – QF. І цей шлях не гіпотетичний, і не тільки теоретичний, а такий, що існує реально. Для його реалізації нам потрібно свідомо вийти із “трикутника смерті” за межі точки F, в ділянку необмеженої свободи, гармонії та безсмертя. Як бачимо, це можливо зробити виключно через функцію Розуму. Всі біологічні види, в тому числі людина, як майстер шлунку  –  Homo Gastros Faber, розвиток яких відбувається в межах біологічної драбини  –  “трикутнику смерті”, рано чи пізно, вичерпуючи свої харчові ніші, закономірно підлягають вимиранню.
Тепер найбільш важливо усвідомити реальні витоки незворотнього процесу нашої гибелі, щоби більше не бути божевільними і не вести даремно боротьбу з наслідками, безповоротно втрачаючи найвищу цінність – час, а отже і майбутнє. Саме недосконала людина в енергоречовинному обміні з біосферою через використання Розуму як інструмента добування їжі, є самою агресивною, самою хижацькою шлунковою істотою в Природі і знаходячись на вершині харчових ніш всього живого, на сьогоднішній день практично вичерпала їх, чим спричинила незворотній процес власної гибелі  та гибелі всього живого.
Горизонтальна вісь ОХ вказує на безмежний розвиток людства як антиентропійного процесу в просторі і часі.
Загальновідомо, що голодне суспільство при добуванні їжі ніколи не дбає ні про збереження навколишнього середовища, ні про гідність людини, ні про її життя. Тому весь трагізм людської історії на шляхах добування їжі. Належних висновків із цього так і не зроблено. Тому сьогодні, не усвідомлюючи причинно-наслідкового звязку своїх дій, людство щонайактивніше наближає свою смертну годину, продовжуючи йти все тим же трагічним шляхом добування їжі. І не тільки ціною власних зусиль, але і за допомогою насильства  –  за рахунок рабської праці поневолених, грабування, воєн. І це цілком природно, адже такий шлях добування їжі потребує найменшої витрати внутрішньої енергії. Тут важливо вказати на закономірну тенденцію, відповідно до якої витрати енергії на добування їжі постійно збільшуються через зменшення її кількості в Природі, неухильне і значне збільшення населення на планеті.
На цю закономірність ще в 1798 році вказував Томас Мальтус у своїй праці “Досвід про закон народонаселення”. Мальтус розглядав боротьбу людини за виживання як природне зіткнення між інстинктом розмноження  –  головною функцією живого  –  і “потребою в просторі і в їжі” як фатальну і непримеренну суперечність між “свободою і “потребою”.
При цьому автор продемонстрував закономірні наслідки цієї суперечності. Згідно з обєктивно існуючими законами кількість населення збільшується в геометричній прогресії, а добування засобів існування (їжі) – в арифметичній (мал. 3).

Усунення диспропорції відбувається за законами Природи (хвороби, епідемії, холод, голод) і за рахунок соціальних дій (злигодні, рабство, грабунки, війни). Фактично війна є закономірним процесом природнього відбору в межах єдиного недосконалого, а тому неврівноваженого біологічного виду - Homo Gastros Faber за ознаками агресивності та хижацтва. І ось чому протягом усього свого існування людство супроводжують війни. Людина при цьому спрямовує свою  діяльність винятково на удосконалення знаряддя вбивства, постійно дистанцюючись від жертви. Слід памятати, що вперше вбили кісткою, потім - каменем, списом, стрілою, вогнепальними пристроями різноманітної дії та сили. Епохальним для людства став 1945 рік, коли було випробувано саму страхітливу зброю – ядерну. Від чого людина тікала до того і прийшла.
В наше ядерне сторіття через постійне збільшення кількості населення планети (тепер понад 6,0 млрд.) на тлі далекосяжних смертельних наслідків чорнобильської катастрофи політики під страхом реальності смерті усвідомлюють, що спроби усунути диспропорцію за допомогою війни ядерними засобами рівнозначні глобальній загибелі. Тому людство з метою скорочення диспропорції, одже, й імовірності виникнення ядерної війни, змушене арифметичну пряму – символ добування їжі - піднімати стрімкіше. А це означає значне збільшення кількості їжі, яке може бути досягнуте за рахунок техногенності і енергоємності способів її добування. Варто додати, що витрати енергії на добування одиниці валового продукту також зростають у геометричній прогресії. Все це, зрозуміло, призводить до екологічних катастроф (повільної смерті), внаслідок чого втрачається основа основ –  дітородна функція жінки. Посилюються процеси дебілізації та деградації суспільства внаслідок застосування наркотичних засобів (чай, кава, спиртні напої, наркотики і т. п.) з метою зняття невластивих, тобто техногенних, навантажень на Розум.
І все-таки найнегативнішим наслідком гетеротрофного (тваринного) способу харчування для людини є перепрофілювання функції Розуму з природної - геокосмічної (свідоме забезпечення умов гармонії з біосферою – основою безсмертя) на шлункову – тваринну (постійне забезпечення шлункової потреби  –  основи нестерпних страждань та смерті). Перепрофілювання функції Розуму сформувало людину як саму неврівноважену, некеровану хижацьку шлункову істоту-наркомана їжі з коефіцієнтом корисної дії стосовно геокосмічного середовища до 2 відсотків. А це показник неминулої її загибелі. Він засвідчує, що людина в процесі своєї господарської діяльності (направленої виключно на процес добування їжі і комфорт),  з кожних 100 кг добутого металу, ядерного палива, синтезованих хімічних речовин – 98 кг розсіюється по поверхні планети, при цьому значно зменшується її ентропія через забруднення повітря, води, грунту, і тільки 2 кг використовується в процесі добування засобів існування - їжі і комфорту.
Розсіяні хімічні речовини неминуче, головним чином з їжею, водою і повітрям, потрапляють в організм людини. Закономірності біохімічних процесів живої речовини вказують на повну біологічну несумісність з ними. Її наслідок  –  значне збільшення швидкості ентропійних процесів (зашлакування- окаменіння) на мембрані клітини і в міжклітинному просторі, що неминуче призводить до невиліковних хвороб, ранньої старості і передчасної смерті.
В останні роки за активного освоювання космічного простору, вивчається можливість здійснення пілотованого польоту на найближчу планету Сонячної системи  –  Марс. Це принципово якісно новий крок у закономірному процесі освоєння Космосу, характерною особливістю якого є вихід людини за межі Землі на тривалий період  –  близько двох років. Розробка цієї програми висвітила цілий комплекс проблем, і перш за все повязаних з неможливістю забезпечення астронавтів на тривалий період необхідною кількістю традіційної – гетеротрофної їжі та утилізації біовідходів. Все це вказує на те, що Космос фекальну людину –  недосконалу в енергоречовинному обміні - не прийме!
Відтак, з урахуванням викладеного вище, всі загальнолюдські проблеми, зокрема соціально-політичні (правила нагромадження та розподілу засобів існування, передусім їжі, в суспільстві), соціально-економічні (правила добування суспільством засобів існування, насамперед, їжі, при цьому гроші є еквівалент і мірило їжі), медико-біологічні (причина захворювань і передчасної смерті, після 50-80 років життя) та біокосмічні, які сформували незворотний процес загибелі людства, породжені однією загальною причиною  –  недосконалістю людини в енергоречовинному обміні з геокосмічним середовищем, яка зумовлена винятково гетеротрофно-тваринною формою харчування.
Слід визнати, що сьогодні життя людини, як біологічного виду, визначається надто вузьким, при цьому, ще і постійно звужуючим, полем поміж двох границь небуття (смерті), сформованими однією загальною причиною - вичерпанням людиною майже всіх харчових ніш в природі:
границя перша – через постійне і значне зростання невилікованих хвороб віку внаслідок катастрофічного забруднення біосфери (повітря, вод, грунтів) із-за техногенних і енергоємних способів добування все більшої і більшої кількості їжі, при цьому людству залишилось існувати не більше 15...20 років;
границя друга  – через постійне і значне зростання диспропорції між кількістю народонаселення  планети (тепер більше 6 млд., а в 2020 році більше 10 млд) та реальною кількістю їжі, що є першопричиною воєн, а тому кожна секунда нашого існування може бути останьою із-за можливого виникнення термоядерного конфлікту.
Світ голодних, кінця ХХ століття, подібно середньовіччю і як наслідок, поляризований по національній і релігійній належності. Межа поділу у вогні. Є велика верогітність його розширення з неминучим породженням самого страхітливого соціального явища - термоядерного конфлікту.
Для запобігання процесу загибелі цивілізації ми змушені, усвідомлюючи неминучість нашої загибелі, свідомо усунути її першопричину через відтворення, на основі накопичених Знань, принципово нової, невичерпної харчової ніши в основі якої є природно - генетичний енергоречовинний обмін живої речовини з біосферою, тобто автотрофного харчування (по Вернадському), як єдиного гаранта умови виживання необмеженої кількості населення планети.
Світ тільки починає розуміти цю реальність, а тому має намір проголосити перше століття ІІІ - го тисячоліття - століттям нашого співвітчизника - Вернадського.
Таким чином, вперше в геокосмічній еволюції, жива речовина, її найвища організація - людина, пізнав закони Природи живого, має реальну можливість свідомо втекти з під влади ентропії, здобути законне право на свободу, а відтак право на безмежне свідоме досконалення - на безсмертя як біологічного виду в безмежному просторі і часі Всесвіту.
Саме в людині, як найяскравішому фокусі геокосмічної еволюції творчо переломились її взаємообумовлені неорганічний (ентропійний) та органічний (антиентропійний) етапи і відбились на генетичному рівні функціями саморегулювання, самовідновлення та самозбереження.
Функція самозбереження, яка має забезпечити безсмертя біологічному виду, реалізується виключно за рахунок Розуму, характерною особливістю якого є накопичення геокосмічних Знань закономірностей розвитку живого та їх передача наступним поколінням через слово та письмо і тому притаманна тільки людині.
Усунення першопричини людської недосконалості через заміну форми харчування фактично є свідомим активним здійсненням якісно вищого - ноосферного етапу в геокосмічній еволюції людини, який забезпечить їй як біологічному виду спасіння і безсмертя. Свідома якісна зміна людиною свого космо-еволюційного курсу закономірно і неминуче, як еволюційне слідство, приведе до удосконалення її функціонального забезпечення, якісних змін на антропологічному рівні всього організму, а саме:
- значно збільшиться рівень якості Розуму, що сформує визначальну умову ноосфери, а це означає, що функція Розуму реалізовуватиметься за єдиним природним призначенням - свідоме забезпечення умови гармонії з геокосмічним середовищем - основи людського безсмертя;

- значною мірою зменшиться кількісний показник народжуючих, через збільшення їх якості, яка визначається лише рівнем Розуму;
 - значно збільшиться тривалість життя.
Науковий проект "Автотрофне геокосмічне харчування" на біохімічному і генетичному рівнях розроблено і вимагає невідкладної, і, найголовніше, гуманної реалізації, поки  маємо час.

Реалізація автотрофного геокосмічного харчування складається з наступниз етапів:
1. Синтез ювенільної води як біоматриці та  мінеральної нафти як біокаталізатора з природних речовин.
2. Синтез більш ніж 25 канонічних біогенних L-амінокислот з природних речовин.
3. Генетичне структурування канонічних амінокислот за кількістю та якістю.
4. Синтез аморфних білків на первинній матриці з біокаталізатором.
Добова потреба людини для повноцінного  житєзабезпечення складає 30-35 грамів аморфних білків, тоді як промислові можливості їх синтезу - мільйони тон.
Саме це добування від Природи, (при коефіцієнті корисної дії людини 2%) саме оцих 30-35 грамів аморфних білків на щодобове життєзабезпечення, від народження до смерті, потребує майже всю енергію кожної людини, формує її як головну геокосмічну силу планети, яка і спричиняє всі загальнолюдські проблеми, а відтак - незворотний процес гибелі людства.
Автотрофне геокосмічне харчування стане єдиним і надійним засобом лікування хвороб століття: раку, серцево- судинних, остеохондрозів, алергії, СНІДу і т. ін. тому що позбавлятиме першопричини їх виникнення та розвитку. Вперше людство буде мати можливість активного і значного омолодження організму.
Запаси компонентів автотрофного геокосмічного харчування на нашій планеті практично не вичерині, що реально гарантує умову виживання будь-якої кількості населення нашої планети при збереженні гармонії  з біосферою. Зникне голод, а одже і загроза виникнення ядерного конфлікту, зникнуть екологічні катастрофи, невиліковні хвороби, держави, нації. Людина стане досконалою геокосмічною істотою, часткою соціально-космічної суспільно- природньої системи.
Таким чином, сучасний етап еволюції людини є найкритичнішим, а тому найвідповідальнішим для нас. Нагромаджені впродовж існування людства Знання все-таки надають нам реальну можливість відкрити, з метою порятунку, якісно новий етап своєї еволюції  –  ноосферний і стати віднині і назавжди активними в її здійсненні через постійне вдосконалення свого енергоречовинного обміну з геокосмічним середовищем. Іншого шляху до порятунку людства і біосфери планети - нашої оселі  –  в живому просторі Космосу,  – просто не існує.
Про неминучість свідомого переходу людства на автотрофне геокосмічне харчування . В. І, Вернадський писав ще в 1925  році в праці “Автотрофність людства”: “Відображення такого синтезу на людському суспільстві, безсумнівно, торкнеться нас ще ближче. Чи буде воно добродійним, чи принесе нові страждання людству? Ми цього не знаємо. Але перебіг подій, майбутнє може бути визначене великою мірою нашою волею і нашим Розумом. Необхідно уже тепер готуватись до розуміння наслідків цього відкриття, неминучість якого очевидна”.

ЛУЦЮК Віктор Костянтинович,
99040, Україна, Севастополь,
вул. Хрустальова б.2, пом.75,
тел: 0380-0692-441-158
e-mail: slovo@bios.iuf.net

Академіком Віктором Луцюком розроблено науковий проект "Спосіб попередження землетрусів", який запатентовано в Російській Федерації за №2107933.
 

Victor Lutsyuk
75, Khrustalyova st., Apt.2
99040, Sevastopol, Ukraine
Tel: 0380-0692-441-158
e-mail: slovo@bios.iuf.net
 

INTELLECT
EVOLUTION
IMMORALITY

The scientific and social approach to solution of the problem of the civilization downfall
 

No doubt, we are living in the most critical, and, therefore, the most crucial period of life of Earth, and probably the Universe. There are only few years left till the end of the 20th century, the time when the downfall of our civilization is become an irreversable process.

It is time to open our eyes. We are beginning to realize and analize imperfection of our relations with the environment which have brought us through the economic activities to spiritual emptiness, global ecologic disasters, uncurable deseases, refined criminality, destroying local wars, real threat of nuclear conflicts, total extinction of fauna and flora on the continents and in the World Ocean, damage of the planet ozone layer, pollution of Earth’s environment. We are decaying and dying, having roughly violenced all the balances in Nature. Extinction of Man as a biologic species is under real menace. That’s why every second, minute, hour, day the question of the global significance: “Life or death?”is becoming more alarming.

We must make out choice.

This super human problem has no national frontiers and needs urgent coordinated activities of entire Mankind for its solution today, human Mind being the only real counterbalance to the destroying processes.

What more, the present time is truly epochal, since it signifies an outstanding event of cosmo-planetary importance that has been prepared by all previous evolutionary stages. This is a period of Man’s conscious transition to a considerably higher qualitative stage of his geocosmic evolution providing eternal life for the human biological spesies.

This conclusion runs through Vernadskiy’s entire heritage and is concentrated in his pivotal work about noosphere. This work is considered to be one of the greatest achievements of the world scientific thought of the XX century, since it shows real ways to solve global Mankind’s problems through usage of the geocosmic laws of development of live substance.

To throw light on the origin of the civilization downfall, and to find the ways to cease this process, it is necessay to analyze the biological stage of evolution in detail. The original cause is contained in the fundamental essence of live substance, and Vernadskiy gave its very accurate definition in his work “Live substance”. He wrote, “Between inert and live substance in biosphere there is, however, a never interrupted, constant link which can be expressed as incessant biogennic flow of live substance atoms into inert substance and back”. This biogennic atomic flow is called live substance and expressed in never stopping breathing, nourishment, propogation, etc.
Therefore, nourishment is the main lifeproviding artery of the biogennic flow for everything living, from a single-cell organism to Man. It's through nourishment that the biologic system constantly compiles inner energy, the utmost value of which provides the main function - propogation.

The analysis of succession and mutual dependence of evolutional stages shows that the only source of nourishment for development of orifinal single-cellular organisms was aminoacids, i.e. the very first organic substances which had sprung through the process of inorganic stage of development.

Therefore the ability of organic nourishment of inorganic origin is the very basis of life on the genetic level, and is characteristic to all living organisms without exception. Nourishment and growth of primary single-cellular organisms took place in the water environment of dissociated aminoaccids, minerals, chemical elements. Thus, expenditure of their inner energy to obtain building materials for their organisms - aminoacidic remains, mineral ions, chemical elements - were not claimed. That was the reason that provided immortality for the first single-cellular organisms, this immortal potential being inhereted by every living organism.

The first single-cellular organisms did not die but divided actively, i.e. spawned. Their quantitative index increased, the quality being unchanged. The volume of the water space occupied also encreased, being limited only by upper and lower lines of the World Ocean. The density of the first single-cellular organisms in the centre of such colony was, apparently, utmost, so they gradually lost sources of nurishment, while the organisms that were nearer to peripheries continued to have good food and to spawn. Therefore, the first single-cellular organisms faced the problem of loosing food and were to die. They had to alter between life and death in the same way as unicellular organisms have to today. Doomed to death, the first single-cellular organisms chose the life vector, and they organised themselves into unicellular organisms of the first level and used the first single-cellular organisms for food.

Hence, death is the only necessary and sufficient condition for evolutional process of biologic systems, and the vector is determined solely by the mode of obtaining food, with the least inner energy being spent.

It's important to mention here that increase of energy expenses on obtaining food due to natural continuous reduce of its quantity in Nature leads to aggression and with certain values - to reduce of population and even to death.

Transmittion of unicellular organisms of the first level to organic nutrition of organic origin made them mortal.

The main sources of unicellular organisms mortality are:
-  considerable losses of their inner energy for processing of organic food of organic origin including energy spent to expel the waste of metabolism;
- constant sizeble increase of entropy processes on a cell’s membrane and in the intercellular space owing to natural accummulation of chemical substances (through environmental pollution) and residua of metabolism in the organism (after the unicellular organisation lost its absolute freedom);
- full exhaustion of nourishment resources.

Such biologic evolution of all biologic kinds without exception occured on the level of unicellular jellylike live protozoa in water environment, mortal character being inherted as the natural result.

Active lifting of land and sharp sinking of the World Ocean made unicellular jellylike live protozoa to survive, gradually adapting to new importamt natural factors, such as environment density, the Sun’s and the Moon’s changing energetic cycles, temperature, pressure, atmosphere composition, etc. Moreover, each biologic kind acquired outer and inner structure according to the genetic code formed in specific unicellular jellylike live organisms. Complex functioning of organism is to provide the exclusive propogation function and its main ingredient - the instinct of self-preservation. Nouirishment remained lifeproviding function of organism. There was no further evolution of biologic kinds, they only changed within their species due to the changes of outer natural factors. Death of biologic kinds is conditioned, as a rule, by full exhaustion of their food resources  or global geocosmic catastrophes.

Nature gave the opportunity of conscious, active, infinite evolutional development leading to immortality to the only biologic kind - HOMO SAPIENS - the level we are still to achieve. We' ll stop here to analyze this unique natural chance.

One of the most important stages in biologic evolution is its social stage, for it concerns laws of human development. It’s there when the original cause of human mortality was formed and manifested its mortal activity. To reveal the reasons of its formation and possible ways of eliminating, let’s have a look at the evolutional steps of functional interaction of live substance given in Fig.1 -  the "triangle of death". On the horisontal axis which symbolizes the propogation function, qualitative indexes of biologic systems are shown, along the vertical axis - their quality.

The most numerous biologic species was the primary single-cellular organisms, and their quality was minimum correspondingly. Organization of a more qualitative unicellular organism of the first level (A) demanded for its nutrition some quantity of single-cellular organisms equal to AO . The biologic systems in this case achieved a balance, and, therefore, had the right to existence in biosphere. Then in a similar way, more qualitative unicellular organisms of the second level (B) were formed. Their biologic survival could be provided with the single-cellular organisms of the first level, as many as  BO, or unicellular organisms of the first level eaqual to BA .   As we can see, the transition to each subsequent, more qualitative unicellular biologic organism was caused and then realised by the nourishment function. Thus, everything in biosphere, besides Man, has been providing its steady existence through two characteristic functions only: propogation and nourishment.

Man as the most qualitatve biologic species (D), is at the bottom of the evolutinal biologic staircase. The most important function of Man, like all living creatures, is the propogation (sexual) function. Lifeproviding is also brought about through nourishment function. However Man acquires his highest biologic quality with the help of his mental function  which no other representative of the biologic world has. Hence, Man is moved by the funtional triad consisting of propogation (sexual), nourishment and Reason (Mind). That is why, Man is the most unbalanced system in Nature, and this reason determines its status as infringer of balances in biosphere.

Let’s analyse Man's possibility to achieve a balanced state on the base of his three functions. It should be noticed here that only the balanced functional state gives the right to Man’s existence in Nature. The analysis shows that Man has only two possible cases of functional dependence, because there is a linear inverse dependence (QF) between the functions of propogation (sexual) and nourishment.

Case 1. The function of Mind dominates the propogation (sexual) function and the nourishment one. The balance here is beyond any doubt, and so it has the right to exist.

Case 2. The functions of propogation and nourishment command the mental function. The system is obviously unbalanced, and doesn’t have the right to existence.

Unfortunately, mankind is existing in the second version - unbalanced, and is therefore doomed to death, the nourishment function being the initial cause of this.

The vertical axis OY symbolizes infinite to Absulute possibility of improving Man’s qualitative level through his exceptional mental function. Today we have only one possible way to save and preserve Life - to consciously refuse the animal, praditory way of nourishment leading to mortal heritage - QF. This way is not hypothetical, or theretical, but existing in reality. For its realization we should mindfully leave the "death triangular" beyond point F to the area of infinite freedom, harmony and inmortality. All biologic species including HOMO GASTROS FABER, whose development occurs within the biologic staircase - the "triangular of death", are sooner or later doomed to death after they have their food resources exhausted -according to Nature’s laws.

The horizontal axis OX shows to infinite development of Man, as an antientropy process, in space and time of the Universe.

The tragedy of the whole human history lies on the ways of obtaining food. No proper conclusions have ever been made. Without realizing the cause and effect of our actions, we are approaching our swift death hour following on the same tragic way of obtaining food. Not only making our own attempts, but by means of violence, slave labour, robbery, wars. And it is natural because this way of obtaining food demands least inner energy. You should notice an important tendency here, also natural - the energy spent for obtaining food is increasing all the time due to corresponding decrease of food quantity in Nature because of the permanent growth of population (eaters) on the planet.

This regularity was explained by Thomas Maltus in his work “Practice About The Population Law” as early ago as 1798. He considered Man’s struggle for existence as a natural conflict between the propogation instinct - the fundemental function of life, and the demand for space and food, as a fatal and irreconcilable contradiction between freedom and necessity. The author also pointed out the characteristic problems of the given contradiction. In accordence with the objective laws  population increases in geometrical progression while extraction of means for existence - in arithmetic progession (Fig. 2).

Removal of this disproportion is carried out by means of Nature’s Laws (i.e. deseases, epidemics, cold, starvation) and social effects (such as poverty, slavery, robbery, wars). In fact, war is a natural process of selection within the single biologic kind of humans following the unbalanced, aggressive and predatory way of development - Homo Gastros Faber. That is why, wars have always been accompanying mankind all along its history. And Man has been doing his best to improve war instruments, constantly increasing the distance from his victim. A bone was the first killing instrument, then came a stone, a spear, an arrow, firearms... 1945 was epochal for mankind when the most monstrous nuclear instrument was tested.

In our nuclear century with the planet population continuously increasing (more than 6 bln at the moment), politicians fearfully realize that removing this disproportion by means of nuclear war is a mortal idea. To reduce the disproportion and therefore the threat of a nuclear war, mankind has to raise the arithmetic straight line - a symbol of obtaining food - steeper. But this considerable increase is possible only through growth of technogennic and power-consuming ways of food extraction. It should be mentioned here that the amoubt of energy spent to obtain a unit of gross output grows in the geometrical progression as well. The Chornobyl accident is a natural effect of the intensified way of obtaining food. All this naturally leads to ecological catastrophes (slow death) resulting in destruction of women’s childbearing function, as well as debilization and degradation of society through narcotics (such as coffee, tea, alcohol, drugs...). People take them in order to make their mind free of the uncharacteristic hard technogennic problems they are not able to solve.

And still, the most negative consequence of Mankind’s animal way of nourishment is the change of Man's mental function from geocosmic -conscious establishment of harmonic conditions with the biosphere, for animal - primitive dietary needs - the cause of agonizing sufferings and death. This change of mental function has formed the most unbalanced, most uncontrolled and pradicate human creature on the planet - HOMO GASTROS FABER. The efficiency of Man in his interraction with the geocosmic environment has sunk to the level of 2% causing his inevitable death. This index shows that through Man’s economic activities 98 kg of every 100 kg of extracted metal, nuclear fuel, synthesized chemical substances are dissipated all over the planet surface considerably reducing its entropy through pollution of air, water, soil. And only 2 kg are used to provide food and comfort. Mainly with food, water and air the dissipated chemical substances get into Man’s organism. They are not at all compatible with the laws of biochemical processes of live substance, and result in increasing  entropy processes (drossing) on the cell’s membrane and in the intercellular space inevitably leading to incurable deaseses, sencility and premature death after a few decades of living.

Active investigation of the cosmos in recent years can make possible to design a piloted flight to the nearest planet of the Solar systemа- Mars. This is a qualitatively new theoretical step in the natural process of cosmos research characterized by Man’s continuous (about 2 years) stay beyond Earth. While working at the given program, a whole complex of problems has been revealed, such as:
- impossibility of providing astronauts’ active life processs with  water and traditional (heterotrophic) food for a long time;
- utilization of biowaste;
- short duration of Man's active and creative life;
- protection of human body from cosmic particles ionization.

Proceeding from the above, all common human problems such as socio-political, socio-ecomic, medico-biological and biocosmic forming the irreversible process of civilization downfall are originated by one common reason - imperfection of Man in his energy and substance exchange with the geocosmic environment and his characteristic heteroprophic (animal) way of nourishment.

To prevent the civilization downfall, we are to eliminate the origional reason. Transmittion of human organism to new in principle, specially designed autotrophic geocosmic nourishment based on organic substances of inorganic origin will make it possible.

Such nourishment will restore the energy and substance exchange of the first immortal single-cellular organisms, being their genetic response to the real opportunuty of salvation of HOMO SAPIENS.

Taking away of the original reason or human imperfection through changing a nourishing style, is in fact conscious active realization of a higher noospheric stage in geocosmic evolution of Man that will make this biologic species immortal. Man’s conscious implementation of his evolutionary process is natural and will inevitably lead to a more perfect set of his functions (See Fig.3) and qualitative change of the entire human organism on the entrophy level, as follows:

- the level of mental quality will considerably increase and form a modifying condition for noosphere. To make it possible, Man has to realize the only natural destination of the mental function - conscious providing of harmonic conditions with the geocosmic environment;
- birthrate will considerably (by an order) reduce, the mental quality of new people being considerably augmented;
- life duration will considerably (by an order) increase;
- the deseases of the century, such as malignant tumours, AIDS, cardial ones, allergy, etc. will step back.
- Man will become a part of the cosmic socio-natural system, a citizen of the Universe.

The resources of autotrophic geocosmic nourishment components are practically unlimited on our planet and will guarantee the conditions for survival of any number or people if the balance (harmony) with the biosphere is provided.

Thus, the mordern stage of human evolution is the most critical and most crucial. Knowledge compiled by the human generations can give us a real possibility to shift, for the sake of salvation, to a qualitatively new evolutionary stage - the noosphere, and from now and on to become active in its realization through constant improvement of our energy and substance change with the geocosmic environment. There is no other way to save and preserve people’s life.

That’s what V. Vernadskiy wrote about inevitable transition of Mankind to the noosphere in his work “Human Autotropy” as early as 1925, “The effect of such synthesis on the human society will without question concern us still closer. Will it be beneficial, or bring new sufferings to people? We don’t know. But the course of events, our future can be dependent to a large extent on our will and our Mind. We should get ready now to be able to understand the consequences of this discovery, its inevitability being evident.”