СЛОВНИК ПОЕТИЧНОЇ МОВИ ВАСИЛЯ СТУСА
(РІДКОВЖИВАНІ СЛОВА ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКІ НОВОТВОРИ)
Укладач Леся Оліфіренко

Київ Абрис, 2003

ББК81.2УКР-4 С48
Словник поетичної мови Василя Стуса. Рідковживані слова та індивідуально-авторські новотвори / Уклад. Л.В.Оліфіренко. — К.: Абрис, 2003.-90 с.

Словник подає лексичне значення тих слів у ліричних творах Василя Стуса, які можуть викликати сумнів щодо їхнього розуміння або тлумачення. Кожна словникова стаття має вказівку на належність слова до певного шару лексики, його походження, граматичні форми та граматичну характеристику. Всі слова реєстру супроводжуються ілюстративними матеріалами та відсиланням до першоджерела.
Словник призначений для учнів, учителів, студентів-філологів, викладачів вищих навчальних закладів, усіх тих, хто цікавиться питаннями філології взагалі й українського художнього слова зокрема.

Рецензент:
Є.А.Карпіловська, д-р філологічних наук, професор, ст. науковий співробітник
Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні
За редакцією д-ра філологічних наук, професора АМ.Загнітка

© Оліфіренко Л.В., укладання, 2003

ПЕРЕДМОВА

Творчість Василя Стуса є помітним явищем української та світової літератури, усього нашого суспільного життя. Непересічний талант поета, його трагічна доля, відчайдушна боротьба за національну незалежність, відродження духовності, історичної пам'яті українського народу, сміливі виступи проти комуністичної ідеології викликають великий інтерес до особи митця, до його поетичних творів.
Хто знайомий з віршами Стуса, той знає, наскільки вони є оригінальними, впізнаваними як за формою, так і за змістом. Новаторська за своєю суттю, поезія Василя Стуса позначена своєрідним сплавом інтелектуалізму з тонким ліризмом, медитативністю, оригінальним філософським осмисленням буття. Вона нелегка для розуміння, тим більше, бо поет відходить від усталених канонів образотворення, сміливо деформує слова й поняття так, що звична логіка сприйняття художнього твору часом заважає осягнути складність його образів, здебільшого глибоко метафоричних. Його образи-метафори потребують напруження думки, залучення образно-асоціативного мислення Виникають суттєві труднощі при тлумаченні деяких слів та словосполучень Саме тому актуальним постає словник поетичної мови Василя Стуса як спроба систематизувати ті лексичні одиниці, що викликають найбільші труднощі при тлумаченні. Отже, головним завданням цього словника є з'ясування лексичного значення слів, що, на нашу думку, можуть викликати сумнів щодо їхнього розуміння. Словник поетичної мови В.Стуса є різновидом словника мови письменника. Українська лексикографія вже володіє словниками такого типу це словники мови Т.Шевченка, І.Франка, В.Стефаника, Лесі Українки. Л.Глібова та ін. На відміну від цих словників, словник мови Стуса оперу не всім лексичним фондом творів автора, а розглядає лише ті лексичні одиниці, що належать до т.зв. пасивного шару лексики сучасної української мови, до лексики обмеженого вжитку.
Поезія В.Стуса багата на слова, утворені поєднанням двох основ слів, здавалося б, протилежних за значенням, які незвично звучать разом, але виразно підкреслюють думки й почуття поета. Несподівані словосполучення, створені шляхом основоскладання з використанням прийому оксюморона більш рельєфно передають задум митця, підкреслюють авторські асоціації, підсилюють гостроту думки, наприклад, смертеіснування, життєсмерть, розлукостріча тощо. Створив В.Стус і слова, значення яких є настільки прозорим, вони настільки влучно підкреслюють думку автора та органічно вплітаються в зміст твору, що сприймаються, як давно відомі, і не можна уявити, якими іншими одиницями можна було б їх замінити (напр.: білота, вискалок, ізвомплений тощо). У творенні поетичних неологізмів активну роль беруть афікси, префіксощи, продуктивними є композити. Індивідуально-авторські неологізми Стуса художньо відтворюють високу напругу внутрішнього життя, для точного і глибокого осмислення якого, здається, бракує звичайних слів.
Лексичний внесок В.Стуса в сучасну українську літературну мову не обмежується його власними новотворами. Поет зумів активізувати багато рідкісних, призабутих слів, у такий спосіб естетично збагативши свої тексти та стилістично увиразнивши тексти творів, наприклад: благовістувати, благостиня, вої, глас, десниця, длань, єдваб, кимвали, комоні, ладо, ліпота тощо.
Стус виявляє себе знавцем багатьох рідковживаних слів типу мосяж, вільглий, рахманний, шамотіти, скруші, літепло та багато ін., що в поетичному дискурсі митця зумовлюють неординарну атмосферу світосприйняття, впливають на стиль поетичного мислення, набуваючи значення поетизмів — слів особливого естетичного змісту, що витворюють специфічне враження, породжують стан духовного піднесення, а, отже, творять естетичну категорію піднесеного.
З метою підсилення поетичного, незвичного, віддаленого від приземленої реальності звучання тексту, створення враження давнини описуваного або просто окреслення таких реалій, назв яких немає у сучасній українській літературній мові, автор часто звертається й до діалектизмів, напр.: басан, брость, вижини, зимно, куріти, кушпелити, марніти, мева, ненатлий тощо. Таким чином, для В.Стуса діалектний зріз загальнонародної мови — це природне середовище, що гармонує з його внутрішнім світом. Діалектні, рідковживані лексеми постають у ліричних творах митця не варіантами, а єдиною формою вираження думок.

ОБСЯГ І БУДОВА СЛОВНИКА

Лексичний склад Словника

§ 1. До реєстру Словника внесено: 1. Пасивну лексику, яку широко вживає у своїх поетичних творах В.Стус - застарілі слова (історизми, архаїзми), діалектизми, просторічні слова, фольклорні слова, церковні вирази, терміни різних галузей (архітектура, астрономія, біологія, військова й морська справа, медицина, мисливство, музика, сільське господарство, техніка тощо) та ін.
2. Індивідуально-авторські новотвори — оказіоналізми — як характерну ознаку лірики письменника.
Словникова стаття. Граматичні форми та граматична характеристика слів реєстру

§ 2. Слова вносяться до реєстру Словника за абеткою.

§ 3. Відмінювані слова вносяться до реєстру Словника в початковій граматичній формі: іменники - в називному відмінку однини, іменники, що вживаються тільки в множині, - в називному відмінку множини (анфілада, всевікна); прикметники (всегнівний) та дієприкметники - в чоловічому роді однини (всезнищенний); дієслова - в інфінітиві (тонкоголосити, чамріти).

§ 4. При відмінюваних іменниках наводиться (скорочено або повністю) форма родового відмінка однини (БАТЯР, -а; САМОСМЕРТЬ, -і).

Примітка 1. Граматичні форми відмінюваних слів подаються найчастіше скорочено, тільки в кінцевих змінних частинах, які потрібні для показу основи слова, належності його до певної граматичної категорії, типу його відмінювання і його наголошення.

Примітка 2. При іменниках, які не відмінюються, ставиться позначка незм.: ПОЛЛЕДРО..., незм.; АВТОДАФЕ..., незм.

Примітка 3. При іменниках, що вживаються тільки в множині, дається (скорочено або повністю) родовий відмінок множини й ставиться позначка мн.: ВСЕОЧІ, всеочей мн.; СЕМИГОРИ, -гір, мн.
При збірних іменниках ставиться позначка збірн.: ОХВИЛЛЯ..., збірн.

§ 5. При розробці іменників визначається їх рід: ч. (чоловічий), ж. (жіночий), с. (середній): МИШІЙ, -я, ч.; МЕВА, -и, ж.; НАДГРбЗЗЯ, -я, с.

§ 6. Іменники, що вживаються у сучасній мові тільки в складі фразеологічних зворотів, подаються в реєстрі в можливому називному відмінку, а при них наводиться зворот, напр.: ДЖОС. -Ф- Дати джосу.

§ 7. При дієсловах наводяться (скорочено або повністю) їх основні форми. До особових дієслів подаються форми 1-ї і 2-ї особи однини теперішнього часу (дієслів недоконаного виду) або майбутнього (дієслів доконаного виду): ВОЛОВОДИТИ, -джуся, -дишся; ВІДВОЛОДАТИ, -аю, -єш.

§ 8. Після граматичних форм дієслова позначається його вид - недок. (недоконаний) або док. (доконаний), напр.: МАРЧІТИ..., недок.; ВІДВОЛОДАТИ..., док.

§ 9. При дієсловах, що вживаються з прямим додатком, подається позначка перех. (перехідне дієслово): БАСАМАНИТИ..., перех.

§ 10. При початкових формах прикметників та дієприкметників подаються їхні закінчення у формах жіночого або середнього роду: ДОЛЬНИЙ, -а, -с, НАТОРОСЕНИЙ, -а, -є.

§ 11. Прислівники подаються з позначкою присл. (з відповідним тлумаченням і прикладами).

Стилістична характеристика слів реєстру

§ 12. До слів розмовного характеру дається позначка розм.: КРЕШ... розм.; НАВПРОШКИ... розм.

§ 13. При різновидах розмовної лексики - словах зневажливих, фамільярних, іронічних та ін. - замість позначки розм. подаються залежно від їх емоційного забарвлення такі стилістичні позначки:
зневажл. — зневажливе слово (СМЕРД..., зневажл.); _
ірон. -слово з забарвленням іронії, насмішки (ВЕЛЕРЕЧИВИЙ..., ірон.; МУДРАГЕЛ..., ірон.);
фам. - фамільярне, тобто слово, що може бути вжите в дещо розв'язній, "панібратській" розмові (ВТЕЛЮЩИТИ..., фам.).

§ 14. Слова із забарвленням урочистості, піднесеності вносяться з позначкою уроч.: БОРНЯ..., уроч.; ВОЇ..., уроч.

§ 15. Лексичні елементи, властиві поетичній мові, подаються з позначкою поет.: БОРВІЙ..., поет.; ВІТРОВІННЯ..., поет.; ГРЯСТИ..., поет.
Лексеми, притаманні народній поетичній творчості, позначаються ремаркою нар.-поет., фольк: ЛАДО..., нар.-поет.; ПОТЕРЧА..., фольк.

§ 16. Церковнослов'янські лексичні елементи супроводяться позначкою церк.: КОЛИВО..., церк.; СХИЗМА..., церк.

§ 17. Слова, що вживаються переважно в книжній, писемній мові, даються з позначкою книжн., напр.: ДЕСНИЦЯ..., книжн.

§ 18. Архаїчні слова подаються з позначкою заст., напр.: ПОГРЕБ..., засти.; ПОСТАВЕЦЬ..., заст.
Слова - найменування предметів побуту, понять і явищ, характерних для українського народу та для інших народів у давні часи, тлумачаться з позначкою іст. з вказівкою на історичний період та місце побутування, напр.:
РУМАК..., іст. Старовинна назва породистого верхового коня у східних народів.
ДОМАХА..., іст. Старовинна назва шаблі, виготовленої з дамаської шаблі.

§ 19. При діалектних словах подається позначка діал., напр.: ПОРЕНЧАТА..., діал.; РЕЛЯ..., діал.

§ 20. При індивідуально-авторських новотворах подається позначка інд.-авт.: ПРОТИПОТІК..., інд.-авт.; САМОВТЕЧА..., інд.-авт.
Тлумачення слів у Словнику

§ 21. У тлумаченні стисло й розкривається значення слова і його відтінки. Слова тієї самої граматичної категорії тлумачаться однотипно.

§ 22. Переносне значення слова, що існує поряд з прямим, при тлумаченні подається під окремою цифрою з позначкою перен. або ж оформлюється як відтінок значення, напр.:
ГАБА... 1. Турецьке сукно білого кольору. 2. перен. Те, що покриває, оповиває і т.ін.
ЕДЕМ... 1. За Біблією, земний рай, місцеперебування людини до гріхопадіння. 2. перен. Благодатний куточок землі.

§ 23. Значення ряду похідних слів розкривається через посилання на основі слова, з яким вони етимологічно пов'язані. Так, дієслівні іменники на ння, -ття зі значенням дії тлумачаться через відповідні дієслова:
РАБУВАННЯ, -я, с, діал. Дія за значенням рабувати.
ВИЖИТТЯ,-я, с.інд .-авт. Дія за значенням вижити.
Похідні іменники на -ість, -інь, -зна, -ота, що мають значення якості, властивості, стану, тлумачаться за формулою:
ЖЕВРІСТЬ... Абстр. ім. до жевріти.
НЕВІДОМІНЬ... Абстр. ім. до невідомий.

§ 24. Дієприкметники тлумачаться за зразками:
ЗАБРЕЗКЛИЙ... Дієпр. акт. теп. ч. до забрезкнути.
СПРОНЕВІРЕНИЙ... Дієпр. пас. теп. ч. до спроневіра

Відображення фразеології у Словнику

§ 25. До Словника включається пов'язана з реєстровими словами фразеологія. Фразеологічні одиниці подаються після ромба (-х-).

§ 26. Фразеологічні звороти здебільшого мають не пряме, а переносне значення, тому при них позначка перен. не ставиться.
Приклади-ілюстрації до слів реєстру

§ 27. Для підтвердження існування слова в поетичній мові Василя Стуса, для наочнішого й повнішого розкриття його значення, синтаксичних зв'язків, вживання в певному контексті й з певним стилістичним забарвленням до слів реєстру даються ілюстрації - приклади використання їх у ліричних творах автора.

Примітка. При цитатах-ілюстраціях у круглих дужках вказується джерело (назва поетичної збірки, том, сторінка). Назви поетичних збірок подаються скорочено. Пропуски слів у цитатах позначаються трьома крапками.
Фактичним матеріалом для словника послужили тексти поетичних збірок Василя Стуса, виданих за його життя та після його смерті.

ПОСИЛАННЯ НА ЗБІРНИКИ ПОЕЗІЙ (умовні скорочення джерел):

Т. 1., кн. 2. // Стус В. Зібрання творів: У 4-х т., 6-ти кн. Поетичні твори, що не ввійшли до збірок (1958 - 1971). - Львів: Просвіта, 1994. - Т.І., кн.2. — 302 с.
ЗД - "Зимові дерева" // Стус В. Зібрання творів: У 4-х т., 6-ти кн. -Львів: Просвіта, 1994. - Т. 1., кн. 1. - 431 с.
Кр — "Круговерть" // Стус В. Зібрання творів: У 4-х т,, 6-ти кн. - Львів: Просвіта, 1994. - Т. 1., кн. 1. - 431 с.
ВЦ — "Веселий цвинтар" // Стус В. Зібрання творів: У 4-х т., 6-ти кн. -Львів: Просвіта, 1994. - Т. 1., кн. 1. - 431 с.
ЧТ — "Час творчості" // Стус В. Зібрання творів: У 4-х т., 6-ти кн. -Львів: Просвіта, 1995. - Т.2. — 429 с.
П-1 — "Палімпсести, книга 1" // Стус В. Зібрання творів: У 4-х т., 6-ти кн. - Львів: Просвіта, 1999. - Т.З., кн. 1. — 486 с.
П-2 — "Палімпсести, книга 2" // Стус В. Зібрання творів: У 4-х т., 6-ти кн. - Львів: Просвіта, 1999. - Т.З., кн.2. — 495 с.

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ:

абстр. - абстрактне слово
акт. - активний стан
араб. - арабське слово
архт. - архітектура
астрон. - астрономічний термін
безос. - безособове слово
біол. - біологія
бот. - ботаніка
військ. - військова справа
грец. — грецьке слово
див. - дивись
д. гр. - давньогрецьке слово
д. євр. - давньоєврейське слово
діал. - діалектне слово
дієпр. - дієприкметник
дієприсл. - дієприслівник
дія за знач. - дія за значенням
док. - доконаний вид
ж. - жіночий рід
заст. - застаріле слово
зах. - західноукраїнське слово
збірн. - збірне слово
зменш.-пестл. - зменшено-пестливий
зневажл. - зневажливе слово
зробл. з. - зроблений з...
ім. - іменник
інд.-авт. - індивідуально-авторське слово
ірон. - іронічне слово
іспан. —іспанське слово
іст. - історизм
книжн. - книжне слово
лайл. - лайливе слово
лат. - латинське слово
мед. - медицина
мет. - металургія
мин. ч. - минулий час
мисл. - мисливське слово
мн. - множина
мор. - морська справа
муз. - музичний термін
нак. сп. -наказовий спосіб
нар.-поет. - народнопоетичне слово
недок. - недоконаний вид
незм. - незмінне слово
неперех. - неперехідне дієслово
нім. - німецьке слово
обл. - обласне слово
одн. - однина
орн. - орнітологія
ос. - особа
пас. - пасивний стан
перев. - переважно
перен. - переносне значення
перех. - перехідне дієслово
перс. - перське слово
підсил. - підсилювальний
поет. - поетичне'слово
польс. - польське слово
португ. -португальське слово
прикм. - прикметник
присл. - прислівник
розм. - розмовне слово, вираз
с. - середній рід
с. г. - сільське господарство
теп. ч. - теперішній час
техн. - техніка
у знач. - у значенні
уроч. - урочисте слово
фам. - фамільярне слово
фольк. - фольклорне слово
церк. - церковне слово, вираз
ч. - чоловічий рід

Завантажити rar-file