Бернард КРІК
УРИВКИ З КНИГИ «ДЖОРДЖ ОРВЕЛЛ. ЖИТТЯ»

Я дивився і дивлюсь на Орвелла як на людину, що, незважаючи на трагічно ранню смерть, досягла мети, поставленої перед собою ще на початку життя, — стати письменником... З маловідомого англійського літератора він справді перетворився на постать всесвітньознану, чиї книжки викликали дискусії скрізь, де читалися. 1946 року в есе «Чому я пишу» він пояснював: «Протягом останніх десяти років я понад усе прагнув перетворити політичні твори на мистецтво... Оглядаючись нині на свою творчість, я бачу, що там, де я не мав політичної ідеї, у мене незмінно з'являлися неживі книжки з пишномовними пасажами, реченнями без змісту, квітчастими прикметниками, словом — гра в дійсність»...
Орвелл з часом почав розцінювати себе як «політичного письменника», обидва слова були для нього однаково вагомі. Він не претендував на те, щоб бути політичним філософом чи просто політичним полемістом: він справді був письменником, автором художніх, документальних романів, есе, віршів, величезної кількості рецензій на книжки та журнальних статей. Навіть якщо його твори не завжди були політичні за змістом, вони завжди виявляли певну політичну позицію. У цьому розумінні він найкращий політичний письменник Англії, з часів Свіфта-сатирика, віртуоза стилю, мораліста й порушника спокою, що сильно вплинув на Орвелла.

Він зробився соціалістом (набагато пізніше, ніж думають), однак навіть у «Фермі «Рай для тварин» щиро відкидав думку, що ніби рівність обов'язково заперечує свободу. Навпаки, він доводив, що лише рівноправне й братерське суспільство здатне забезпечити достатню свободу простим людям... Багатьох поборників свободи, здається, зовсім не вражають соціалістичні погляди Орвелла, вони беруть від нього лише те, що хочуть, захоплюючись ним як політичним письменником і не розуміючи при тому суті його політики, його істинних поглядів на потреби людства (завжди людства, а не лише європейців) і на тенета, в яких тримає людей капіталістичне суспільство. Мета Орвелла — демократичний Соціалізм (він завжди писав це слово з великої літери)... Гнів Орвелла на комуністів був викликаний не лише тим, що вони перетворились на деспотів, для яких нічого йе важать людське життя і якась там свобода, а й тим, що саме вони дискредитували демократичний соціалізм. З 1936 року він був послідовником незалежної лейбористської партії Великобританії, згодом і соціалістом; тобто він належав до лівого крила лейбористів, завзятих поборників рівноправства, свободи і демократії...
«Ферма «Рай для тварин» і «1984» — це не сердита сатира, як їх прочитали за Залізною Завісою, а песимістичне пророцтво... Це історія суспільства, що зрадило соціалізм і відмовилось від його ідеалів.
Вперше Орвелл сформулював концепцію тоталітаризму після втечі з Іспанії. Він доводив, що сталінізм і нацизм мають спільні риси: передусім — збереження і розширення влади верхівкою «внутрішньої партії». Держава за цих умов змушена мобілізовувати все суспільство для нібито вічної і тотальної війни — для сталінізму й нацизму ця подібність істотніша, ніж номінально антагонічні ідеології...
Кестлер, Боркенау, Сілон, Мальро, Орвелл — усі вловили цю тенденцію і почали розробляти власну концепцію майже одночасно, в 1936 — 1940 рр. — за півтора десятиліття до того, як учені «винайшли» чи «відкрили» теорію тоталітаризму і детально її розробили, зокрема Ханна Арендт у монографії «Джерела тоталітаризму» (1951) та Карл Фрідріх і Збігнєв Бжезінський у дослідженні «Тоталітарна диктатура й автократія» (1956...)

Після Іспанії Орвелл уже добре знав, хто він насправді: «політичний письменник»... Друга світова війна каталізувала його громадянські почуття та минулий досвід, і це вплинуло на два шедеври, що невдовзі з'явилися,— «Ферма «Рай для тварин» та «1984...»
У листопаді 1943 р. Орвелл почав писати «Ферма «Рай для тварин» і закінчив її наприкінці лютого 1944 р. 17 лютого у листі до Гліба Струве він стверджував: «Я пишу невеликий памфлет, який може розважити вас, коли з'явиться, але з ним не все гаразд у плані політичному, і я не певен, що хтось його скоро видрукує». В цей самий час він говорить і про свій інтерес до роману Зам'ятіна «Ми»: «Мене цікавить такий тип книжок, і я навіть роблю начерк своєї, яку, можливо, з часом напишу». Це перша згадка про те, що Орвелл планував «1984» ще перед завершенням «Ферма «Рай для тварин».
Зв'язок між цими двома романами навіть більший, ніж припускали критики. За формою вони дуже різні, але існує нерозривний інтелектуальний зв'язок між розповідями про зраджену революцію та про самих зрадників, спраглих влади й одержимих бажанням її увіковічнити.
«Ферма «Рай для тварин»,— стверджував Орвелл,— була першою книгою, в якій я зробив свідому спробу злити політичну й художню мету в одне ціле».
Історію виникнення роману Орвелл пояснив у передмові до українського видання 1947 р., виданого у ФРН («Всесвіт» передруковує її у цьому ж номері. — Ред.)... Та поряд із цим він застерігав читачів, що «Ферма «Рай для тварин» хоч і написана під враженням різних епізодів російської революції, сутність розказаної історії виходить далеко за межі буквального змісту. Наприклад, фінальна сцена роману, в якій Джон і його люди обідають разом зі свинями, мала показати не згоду між ними, а розлад. «Я написав роман одразу після Тегеранської конференції, яка, на загальну думку, встановила найкращі стосунки між СРСР та Заходом,— свідчить Орвелл. — Однак я особисто ніколи не вірив, що ці гарні стосунки можуть встановитись надовго»...
У листі від 19 березня 1944 р. до свого видавця Віктора Голланца він сповіщав, що закінчив книгу, спрямовану проти Сталіна, і сумнівався, чи той зможе її надрукувати у тогочасній політичній ситуації...
Справді, за час війни пропаганда, здається, стерла всі спогади про політичні чистки в Росії, розподіл Польщі і прибалтійських республік з Гітлером... Нагадувати у цій ситуації, що Сталін — тиран, виглядало не вельми доречно, або й геть необачно. Та Орвелл не перебирав гріхів минулого, й тим більше не критикував поведінки російського союзника під час війни; він просто намагався очистити людський розум від святенництва й обожнювання влади, застерегти від майбутнього, над яким висіла загроза тоталітаризму.
По завершенні рукопису Орвелл, за його власними словами, «вперше був по-справжньому задоволений тим, що зробив»... «Ферма «Рай для тварин» врешті побачила світ 17 серпня 1945 р. тиражем 4500 примірників... У листопаді того самого року з'явилося друге видання — 10 000 примірників, після чого роман уже неперервно перевидавався.

З англійської переклала Оксана ТОВСТЕНКО
Едінбург, 1980 р.


Бернард Крік (нар. 1929 р.) — британський економіст і політолог, почесний професор кількох університетів, автор ряду книжок з політології, перекладених німецькою, іспанською, італійською та японською мовами. Його праця про Джорджа Орвелла (опублікована 1980 р.) була визнана найкращою книжкою року в галузі публіцистики і документалістики.