Станіслав Єжи ЛЕЦ
АФОРИЗМИ

***

Кожна мітла поступово змітається сама.

***

Кожне століття має своє середньовіччя.

***

Кожний народився з задом, придатним для трону.

***

Коли народ не має голосу, це відчувається навіть тоді, коли співають гімн.

***

Коли подумаю про те, що все - облуда, мені так жаль стає боксера, який цієї миті отримав по зубах!

***

Коли читав цей твір, у мене щоки аж пашіли. Збоку здавалося, ніби це від захвату, а насправді - від сорому.

***

Колись людина мусила долати барикади, а тепер вони перебираються через неї.

***

Контекстом слова є світ.

***

Кошмар майбутнього - пам'ятники, що говорять.

***

Лайно сказало: "Боягуз! Боїться до мене доторкнутися."

***

Ламаючи пам'ятники, не чіпайте п'єдесталів: вони ще можуть згодитися.

***

Легкість автора - це фальш: таж його носять Музи!

***