Редьярд Кіплінг
Якщо...

«Якщо»
(Заповіт арійській людині)
в перекладі Дмитра Донцова

Коли ти можеш бачити зруйноване діло цілого свого життя,
І без слів взятися будувати його наново,
Або за одним ударом — стратити виграні сотні партій
Без жодного порушення і без одного зітхання...

Коли ти можеш бути коханцем, не шаліючи з любови,
Коли ти можеш бути сильним, не перестаючи бути ніжним...
Коли ти можеш любити всіх приятелів як братів,
Аж так, щоб ніхто з них не був всім для тебе,

Коли ти вмієш розважати, спостерігати й пізнавати,
Не стаючи ніколи скептиком, або руїнником,
Мріяти, та не даючи твоїй мрії стати твоїм паном...
Коли ти потрапиш бути суворим, не впадаючи ніколи в лють,

Коли ти вмієш бути відважним, а ніколи безрозсудним,
Коли ти вмієш бути добрим, коли ти вмієш бути мудрим,
Не будучи моралізатором, ні педантом,
Якщо ти вмієш зберегти свою відвагу

І не стратити голови, коли всі інші довкола тратять її,
— Тоді князі, боги, щастя і перемога, стануть на віки твоїми вірними рабами,
Тоді ти станеш ЛЮДИНОЮ...

Лист до сина
(Переклад Василя Стуса)

Якщо ти бережеш залізний спокій
Всупір загальній паніці й клятьбі,
Коли наперекір хулі жорстокій
Між невірів ти віриш сам собі,
Коли ти вмієш ждати без утоми,
Обмовлений, не станеш брехуном,
Ошуканий, не піддаєшся злому,
І власним не хизуєшся добром;

Коли тебе не пограбують мрії,
В кормигу дум твій дух себе не дасть,
Коли ти знаєш, що за лицедії –
Облуда Щастя й машкара Нещасть,
Коли ти годен правди пильнувати,
З якої вже зискують махлярі,
Розбитий витвір знову доробляти,
Хоча начиння геть уже старі;

Коли ти можеш всі свої надбання
Поставити на кін, аби за мить
Проциндрити без жалю й дорікання –
Адже тебе поразка не страшить,
Коли зотлілі Нерви, Думи, Тіло
Ти можеш знову кидати у бій,
Коли триматися немає сили
І тільки воля владно каже: “Стій!”

Коли в юрбі шляхетності не губиш,
А бувши з королями – простоти,
Коли ні враг, ні друг, котрого любиш,
Нічим тобі не можуть дорікти,
Коли ти знаєш ціну щохвилини,
Коли від неї геть усе береш,
Тоді я певен: ти єси людина
І землю всю своєю назовеш.

Якщо...
(Переклад Максима Стріхи)

Якщо спокійний ти перед юрбою
Де зведено на тебе поговір,
Зневірений, залишишся собою,
І зрозумів тягар чужих зневір;
Якщо навчився ти терпляче ждати,
Поміж брехні самому чесним буть,
Не прибирався у святецькі шати
І люттю не відплачував за лють;

Якщо ти мріям не віддавсь на ласку,
Якщо ти владар пристрастям своїм,
Якщо приймаєш Успіх та Поразку
І знаєш, що ціна та сама їм;
Якщо слова твої, немов приманку,
Негідник перед дурнем вихваля,
І знищено твій труд весь до останку, -
А ти зумієш все почать з нуля;

Як все, твоїми створене руками,
Зробити зможеш ставкою у грі,
Програть і знову працювать роками,
Не згадуючи програші старі;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили,
Служить тобі, як їх уже й нема,
І вистоїш, коли бракує сили
І залишилась Воля лиш сама;

Як ти шляхетний між простого люду,
Як ти простий і серед королів,
Якщо на тебе не зведуть облуди
Ні ворог твій, ні друг твій поготів;
Якщо, забувши біль, поразку, втому,
Свій шанс єдиний зможеш віднайти, -
Твій, сину, світ, і все, що є у ньому,
Та більш того – тоді Людина ти!

Якщо...
(Переклад Євгена Сверстюка)

Як вистоїш, коли всі проти тебе –
Упали духом і тебе кленуть,
Як всупереч усім ти віриш в себе,
А з їх невіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий – мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому
Не грати цноти, ані доброти;

Як зможеш мріять – в мрійництво не впасти,
І думать – не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як нещастя,
Сприймеш як дим і вітер на віку;
Якщо стерпиш, як з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих,
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову
Зумієш все почати – і звести;

Якщо ти зможеш в пориві одному
Поставить все на карту – і програть,
А потім – все спочатку, і нікому
Про втрати й слова навіть не сказать;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло – лишилась
Одна лиш Воля – встоять в боротьбі;

Як зможеш гідно річ вести з юрбою
І з Королем не втратиш простоти,
Якщо усі рахуються з тобою –
На відстані, яку відміриш ти;
Якщо ущерть наповниш біг хвилини
Снагою дум, енергією дій,
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше: ти Людина, сину мій.

Коли...
(Переклад М. Левіної)

Спокійним будь, коли всі шаленіють
І за шаленство ще й тебе клянуть;
Коли ніхто тебе не розуміє –
Звіряйсь на себе і спокійним будь;
Чекаючи, не виснажись від втоми;
Ошуканий, не вдайся до брехні;
Не видавайся янголом нікому
І не зважай на вигуки дурні;

Свої думки завжди обстоюй тихо,
В безодню марних мрій не поринай,
Готовий будь зустріти Щастя й Лихо –
Вони ж близнята, це ти добре знай;
Тримайсь, коли твої слова злочинно
Перевертають підлі брехуни;
Коли ж усе, що ти створив, загине –
Перепочинь і знову розпочни;

Будь здатен все найкраще, що ти маєш,
На стіл покласти, взятися до гри,
І не шкодуй, коли ти все програєш, -
Докупи сили і думки збери;
Умій примусить Серце, Нерви, М’язи,
Позбавлені снаги, тобі служить,
Коли душа згоряє вся одразу,
І тільки Воля каже: “Треба жить!”;

У натовпі собою залишайся,
А з королями гідність зберігай,
Ні ворогу, ні другу не піддайся,
Надмірної поваги не шукай;
Нехай секунда кожна у хвилині
Тебе веде до вірної мети –
Тоді весь світ до ніг твоїх полине,
І це не все – тоді Мужчина ти!

“Якщо…”
(Переклад Володимирa Василишинa)

Коли ти в змозі почуватись гордо
Посеред звинувачень без вини
І віриш в себе і в свої нові рекорди,
Хоч не здолали сумнівів вони;
Якщо чекаєш і не стомлений чеканням
І незборимий для можливої брехні
Чи ненависного чужого споглядання
Всіх переваг своїх у мудрості й красі…

Якщо ти в змозі мріяти, та в міру,
Якщо ти думаєш, та думка – не мета,
Якщо Тріумф чи Горе не згубили твою віру
Й минають легко й однаково все життя;
Якщо ти в змозі слухать правду щиру,
Яку сказав колись, - спотвореною вщент,
Чи витягнути руйнівну сокиру
Із витворів своїх в тяжкий для них момент,

Якщо всі наші ти збереш набутки
Й поставиш ставкою колись у казино
І все програєш, і почнеш з нуля прибутки,
Та мовчки й тихо, мов тобі це – все одно,
Якщо ти загартуєш душу й тіло,
Щоби нести свій хрест і без страждань
І встати, коли впав, коли несила,
Але Господнє Слово каже: “Встань!”

Якщо Громаду поведеш і гідності не втратиш,
А серед Королів ти не забудеш про народ,
Коли ні ворогам, ні друзям тебе буде не зламати,
І твоє слово важитиме щось;
Якщо заповниш невблаганну ти хвилину
Секундами, що цінні для життя,
Земля буде твоя і все на ній безцінне,
А ти – Людина, сину мій, моє дитя!

Редьярд Кіплінґ
ЯКЩО…
(в перекладі Олександра Виженка)

Бо заповідь є світильник, і настанова - світло,
і повчальна наука - шлях до життя…
Книга Приповістей Соломонових 6:23

Якщо ти можеш берегти свідомість
Поміж нестямних, що тебе клянуть,
І сміло робиш крок у невідомість,
Зумівши голос критиків почуть;
Якщо в чеканні ти - сама терплячість,
Обмовлений, - обиднику не мстиш,
Жорстокістю не цілиш у ненависть,
А благочестям дурнів не гнівиш;

Якщо у мрій ти в наймитах не ходиш,
Не плодиш гадки, наче цвіт весна,
Тріумфам і поразкам роль відводиш,
Як тим хмаркам: ось є - і вже нема;
Якщо змовчиш, коли твій твір плутяга
Вкраде, щоб мати славу від людей,
А ще як сили знайдеш і звитягу
Співати й жити далі, мов Орфей;

Якщо ти здатен всі свої здобутки
Поставивши на кін в азартній грі,
Програти вмить, і все ж не мати смутку
У світлі доленосної зорі;
Якщо ти терпиш біль, що тіло крає,
Коли в душі десь відчай причаївсь,
Коли в тобі нічого вже немає,
Крім Волі, що вигукує: «Кріпись!»

Якщо ти на базарі, як у храмі,
А цар для тебе - рівня по душі,
Якщо ти є глядач в життєвій драмі,
Хоч бій триває на твоїй межі;
Якщо твій кожен вдих - ковточок ладу,
Як вдячність Богу - кожен видих твій, -
Тоді земля - це твій Небесний спадок,
І ти, мій син, постав як Син Людський!

з 3-го по 6-те січня 2013 р.

Редьярд Кіплінґ
ЯКЩО…
(підрядковий переклад Артема Виженка)

Якщо ти можеш зберігати поміркованість, коли всі довкола
Її втрачають і звинувачують у цьому тебе,
Якщо ти можеш довіряти собі, коли всі люди сумніваються в тобі,
Але при цьому припускаєш, що їхні сумніви можуть бути обґрунтованими;
Якщо ти можеш чекати і не втомлюватися від очікування,
Або, коли тебе оббріхують, ти не вплутуєшся у брехню,
Або, коли тебе ненавидять, ти не даєш волю ненависті,
І при цьому не виглядаєш занадто благочестивим, і не говориш у занадто мудрий спосіб.

Якщо ти можеш мріяти – і не робити мрії своїм господарем;
Якщо ти можеш думати – і не робити думки своєю метою;
Якщо ти можеш прийняти як тріумф так і поразку,
При цьому однаково ставлячись до них обох як до самозванців;
Якщо ти можеш перенести, коли правду, котру ти проголошував,
Викривляють шахраї, аби поставити пастки на дурнів,
Або ж споглядати, як речі, яким ти давав життя (які створював), ламають,
І нахиляєшся, і відтворюєш їх заново зношеними інструментами.

Якщо ти можеш скласти докупи усі свої перемоги
І ризикувати ними на одному ході у ризикованій грі (грі в орлянку),
І програти, і знову почати зі свого початку,
І ніколи жодним словом не згадати про свою поразку;
Якщо ти можеш змусити своє серце, енергію та сили
Слугувати твоїй волі тоді, як вони вже давно зникли,
І таким чином триматися тоді, коли в тобі нічого немає,
Крім Волі, що каже їм: «Тримайтесь!»

Якщо ти можеш говорити з натовпом і зберігати свою чесноту,
Або ж гуляти з королями – і не втрачати простоти у спілкуванні,
Якщо ані вороги, ані люблячі друзі не можуть заподіяти тобі шкоду,
Якщо всі люди рахуються з тобою, проте жоден з них не доходить у цьому до крайнощів;
Якщо ти можеш наповнити незабутні хвилини
Шістдесятьма секундами, прожитими гідно, –
То це значить, що Земля є твоєю, і все, що на ній – твоє,
І – що не менш значуще – ти станеш Чоловіком, мій сину!