Константіне ҐАМСАХУРДІА
АФОРИЗМИ

***
Боротьба й полеміка тільки тоді мають сенс, коли ними рухають принципові розходження.
***
Повага до мови - один з атрибутів поваги до народу.
***
Для мистецтва дорогі як краса, так і потворність.
***
Держава - не курорт... щоб віднайти таке місце, яке тобі подобається.
***
Нещасний той народ, серед якого в час біди не знайдеться хоча б однієї людини, котрій можна
було б вклонитися, покластися на її слово і піти за нею.
***
Є на світі й такі мудреці, які нічого мудрого не сказали й не зробили, хоча славу мудреця здобули, бо замість того, щоб плести нісенітниці, мовчали.
***
Найжорстокіше поле бою - то власне ліжко, бо три чверті людства помирає у власному ліжку.
***
Життя деяких людей - як твір бездарного письменника... Прочитаєш до кінця і переконаєшся: краще булo й не читати.
***
До початку битви цар може прислухатися до порад кожного, але, оголивши шаблюку, він повинен радитися лише з власним серцем.
***
Те, що прощають небіжчику, ніколи не можна простити живому.
***
Їсти хліб легко, але важко їсти чесний хліб.
***
Щастя - як морська медуза" як протоплазма, що при доторку перетворюється на кров.
***
І земля, і Бог;- обоє вимагають крові від народного обранця. В цьому глибока містерія нашого перебування на тлінному світі.
***
Той, хто не був підмайстром, ніколи не стане майстром. Однак майстром не стане і той, хто вічно майстрам у вічі заглядає.
***
Тільки з мудрецями ворогували царі. І жоден цар ніколи, навіть дурний, не повісив божевільного.
***
Людина повинна намагатися звикнути до самотності, бо зрештою вона. залишиться віч-на-віч з собою.
***
Взагалі генії в одному схожі на великих полководців та імператорів: помирає той чи інший геній, а спадкоємців у нього немає.
***
Набагато краще красиво говорити, ніж писати.
***
Ніколи не стане великим письменником той, над ким не витала тінь великої біографії.
***
Надмірну гостинність слід засуджувати так само, як і надмірну скупість.
***
Воістину щасливий той, кого до старості не полонить туга за відлетілою юністю.
***
Великі таланти, без сумніву, були б немічні, коли б не мали чисельної пастви шанувальників.
***
Похвала - те добриво, що однаково корисне і для троянди, і для смердючої трави.
***
Ідеї - наче вино: якщо надмірно вживати, вадять.
***
Хто хоче вивчити характер того чи іншого народу, той повинен придивлятися до дітей і простих людей.
***
Буває і так, що на стратегічних помилках деяких воїнів більше навчаються майбутні покоління, аніж у битвах, випадково виграних нікчемними полководцями.
***
Кохання, наче коректорська помилка: вкрадеться туди, де не очікуєш.
***
Ніхто не визнавав ніколи розбійника святим. І ніколи жоден авантюрист не був національним героєм жодного народу.
***
Людина відрізняється від вовка тим, що у вовка шия нерухома; а людина може озиратися не лише довкола і назад, а й зазирнути в темряву століть і відшукати в минулому свої криваві сліди.
***
Ніколи жоден зодчий на звів гарного храму ніде в провінції, не побачивши прекрасного собору в стольному граді.
***
Час - порожня посудина, що вічно вимагає наповнення.
***
Нове покоління завжди мало право вносити корективи в дії попередніх - і це рухало людський прогрес в усі часи.
***
Творець завжди вищий за своє творіння, бо здатний створити нове.
***
Віра - та сама любов, а любов, безперечно, сильніша за смерть.
***
Так уже повелося: потвора прагне бути поруч з вродливим, грішний - з безгрішним, дурний пристає до мудреця, балакун - до мовчазного, а боягуз - до звитяжця.
***
Ніхто не буває на цьому світі вічним героєм: і нема таких боягузів, які хоча б один раз не виявили мужність.
***
Яким би великим не був письменник, його перше почуття - острах: а чи сягне його твір серця іншої людини?
***
Перекладач - це працьовита бджола, що носить між різними мовами й народами благословенні пахощі й запліднює ту чи іншу національну культуру.
***
Літератор схожий на коня, що гарцює на бурці... В обмеженому просторі краще виявляється велика майстерність.
***
Кожен поет, кожен письменник повинен писати свої ім'я і прізвище тільки під такими рядками, задля яких він ладний змахнути шаблею в будь-яку хвилину. Цього вимагає наш вік, цього вимагає і прогрес літератури, культури.
***
Талант сам по собі нічого не дає, якщо він позбавлений великого працелюбства.
***
Національне мистецтво неминуче потоне в калюжі локальності, якщо автор не зможе викликати міжнародні емоції.
***
Містика - захоплення таємничістю природи, а не політичний клерикалізм.
***
Найперша сутність пізнання - сумнів.
***
Розумний цар використає й чужого розвідника.
***
Правило сильних світу цього: вони нікому не простять розуму, бо добре знають - розумні підлабузниками не стануть.
***
Якщо політика - регулятор суспільного життя нації, то література - той же регулятор мовлення народу.
***
Краса може інколи впливати приголомшливо. Тільки нахаба не благоговіє перед нею.
***
Слава наче смерть; коли треба, сама навідається.
***
Скільки б нових законів не відкривала наука, природа все ж таки залишиться своєрідною криптографією, тайнописом.
***
Мислення без парадоксів пісне, як несолона риба.
***
Відгук дає письменникові відчуття, що він творить серед людей, а не в пустелі! Де нема й мінімального бажання цього відгуку, там, безперечно, пустеля!
***
Найголовніше, щоб людина подолала страх, а потім вона здатна відмуштрувати й чортеня.
***
Література в одному схожа на виноградник: час від часу вона хворіє.
***
Ідеалізація історії дорівнює фальсифікації історії.
***
Мужність людей виявляється двічі: коли її звеличують, або коли її принижують. В обох випадках необхідні розум і бадьорість.
***
Якби кожна людина вміла використати прочитану чи почуту мудрість, то в один прекрасний день усі ми перетворилися б на мудреців.
***
Той, кому одразу заманеться заволодіти всіма фортецями, втратить вже підкорену.
***
Інколи незначні предмети приводять людину до вельми значних висновків.
***
Відображаючи минуле, треба мати велике почуття міри. Будь-якому народові, безперечно, шкодить як байдужість і нігілізм до минулого, так і манія монстральності, величі.
***
Життя - ніщо інше, як вияв ставлення до речей.
***
Наклепники усіх часів добре розуміли; коли хочеш покарати людину безмірно, треба її звинуватити в тому, з чим вона боролася все життя.
***
Кожна нація чи особа і в щоденних дрібничках так яскраво показує своє духовне обличчя, як і в найважливіших пам'ятках філософії й письменства.
***
Національна література починається тоді, коли вдається позбутися впливу інших письменств.
***
Перебільшене національне самовдоволення багатьом націям викопало могилу, однак воно в якійсь мірі необхідне кожній нації.
***
Неспійманий злодій найдужче лає злодіїв.
***
Народ, позбавлений національної гідності, завжди буде дійною коровою для інших і відступить від тієї великої мети, до якої прагне все людство і кожен народ.
***
Найміцніший будинок на цьому світі все ж таки той, якого зведе людина в мріях.
***
Письменство було б лише безмежним жонглюванням друкарськими знаками, якби воно не ставило за мету мандри до одвічно благородних задумів.
***
Кожна мова - настільки складний феномен, що протягом життя людина здатна вивчити досконало лише одну.
***
Благородство й принциповість у деякі епохи в собі несуть насіння людського нещастя.
***
Найкраща картина та, за яку хоч один раз вимагатимуть душу від художника.
***
Генії відрізняються від звичайних літераторів і тим, що в їхніх дзеркалах люди будь-яких часів пізнають власні пристрасті.
***
У деяких письменників і красунь одна біда: всі, для кого вони недосяжні, лають їх.
***
Фатум водить людину своїми темними коридорами.
***
Той, хто не помилявся, нічого й не створив, а хто не помиляється, той тепер на цвинтарі.
***
У талановитому творі тенденція повинна бути прихована так, як система кісток у тілі красуні.
***
Константіне Гамсахурдіа. Українська феміда. - К.: Вид-во "Любіть Україну", 2001. З грузинської переклали Ія та Рауль Чілачави.

Хроніка 2000 №47-48 Україна-Грузія