Учинiть гiдний плiд покаяння!

Бо вже до корiння дерев i сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й у вогонь буде вкинене.

У руцi своїй має Вiн вiячку i перечистить свiй тiк; пшеницю свою Вiн збере до засiкiв, а половину попалить ув огнi невгасимому.

Не хлiбом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить iз уст Божих.

Не спокушай Господа Бога свого!

Блаженнi  голоднi та спрагненi правди. Блаженнi  чистим серцем.

Ви - сiль землi. Коли сiль iзвiтрiє, то чим насолити її? Не  придасться вона вже нiнащо, хiба щоб надвiр була висипана та потоптана людьми.

I не запалюють свiтильника, щоб поставити його пiд посудину, але на свiчник - i свiтить вiн усiм у домi.

Не гнiвайся на свого ближнього. Зо своїм супротивником швидко мирися.

Коли праве око твоє спокушає тебе, - його вибери i вiдкинь вiд себе: бо краще тобi, щоб загинув один iз членiв твоїх, анiж до геєни все тiло твоє було вкинене.
I як правиця твоя спокушає тебе, - вiдiтни її i кинь вiд себе: бо краще тобi, шоб загинув один iз твоїх членiв, анiж до геєни все тiло твоє було вкинене.

Не клянiться.

Ви чули, що сказано: "Око за око i зуб за зуб".

Стережiться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас. А як чиниш ти милостиню, - хай не знатиме лiва рука твоя, шо робить правиця твоя.

Щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твiй, що бачить таємне, вiддасть тобi явно.

Не противитись злому. I коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, - пiдстав йому й другу.

Нiхто двом панам служити не може, - бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматися одного, а другого знехтує. Не можете Боговi служити й мамонi (багатству, грошам).

Не судiть (своїх ближнiх), щоб i вас не судили, бо яким судом судити будете, таким же осудять i вас, i якою мiрою будете мiряти, такою вiдмiряють вам.

I чого в оцi брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оцi не чуєш?

Не давайте святого псам, i не розсипайте перед своїх перед свиньми, шоб вони не потоптали їх ногами своїми i, обернувшись, щоб не розшматували й вас.

Просiть - i буде вам дано, шукайте - i знайдете, стукайте - i вiдчинять вам.

Ходiть дорогою вузькою... Бо тiснi тi ворота, i вузька та дорога, що веде до життя, i мало таких, хто знаходить її.

Стережiться фальшивих пророкiв, що приходять до вас ув одежi овечiй, а всерединi - хижi вовки. По їхнiх плодах ви пiзнаєте їх.

Не будуйте на пiску. I линула злива, i розлилися рiчки, i буря знялася й на дiм отой кинулася - i вiн упав, i великою була та руїна його.

...Зостав мертвим ховати мерцiв своїх.

Лiкаря не потребують здоровi, а слабi.

До одежi ж старої нiхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збiжиться вона, i дiрка стане ще гiрша. I не вливають вина молодого в старi бурдюки, а то бурдюки розiрвуться, i вино розiллється; а вливають вино молоде до нових бурдюкiв, - й одне й друге збережене буде.

Жниво справдi велике, та робiтникiв мало; тож благайте господаря жнива, щоб на жниво своє вiн робiтникiв вислав.

А як хто вас не прийме i ваших слiв не послухає, то виходячи з дому чи з мiста того, обтруспь порох iз нiг своїх.

I видасть на смерть брата брат, а батько - дитину. I дiти повстануть супроти батькiв i їх повбивають.

Немає нiчого захованого, що воно не вiдкриється, анi потаємного, що не виявиться.

Будьте ж мудрi, як змй, i невиннi, як голубки.

...I вороги чоловiковi - домашнi його!

Хто має вуха, - нехай слухає!

I виправдалася мудрiсть своїми дiлами.

Прийдiть до Мене, працею зморенi! Прийдiть ло Мене усi струдженi та обтяженi - i Я вас заспокою! Бо ярмо Моє любе, а тягар Мiй легкий.

Кожне царство, подiлене супроти себе, запустіє i кожне мiсто чи дii, подiленi супроти себе, не втримаються.

Хто не зi Мною, той супроти Мене, i хто не збирає зi Мною, той розкидає.

Залишiть ви їх: ие слiпi поводаторi для слiпих. А коли слiпий водить слiпого, - обоє до ями впадуть.

I хто впаде на цей камiнь - розiб'ється, а на кого вiн сам упаде - то розчавить його.

Пiзнається бо дерево з плоду його.

Роде змiїний! Як ви можете мовити добре, бувши злi? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.

...Вони, дивлячися, не бачать, i слухаючи, не чують i не розумiють. Пророка нема без пошани - хiба тiльки в вiтчизнi своiй та в домi своїм!

Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, шо виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага.

Не годиться взяти хлiб у дiтей i кинути щенятам.

Син Людський... вiддасть кожному згiдно з дiлами його.

Вiд спокус горе свiтовi, бо мусять спокуси прийти; надто горе людинi, що вiд неї приходить спокуса!

...Що Бог спарував, людина нехай не розлучує.

Люби свого ближнього, як самого себе.

Верблюдовi легше пройти через голчине вушко, нiж багатому в Боже Царство ввiйти.

I багато хто з перших останнiми стануть, а останнi - першими.

Багато покликаних,  та вибраних мало.

Видайте кесаревi  кесареве, а Боговi - Боже.

Хто бо пiдноситься, буде понижений, хто ж понижається, той пiднесеться.

Не залишиться тут камiнь на каменi, який не зруйнується.

...Повстане народ i царство - на царство.

Повстане багато фальшивих пророкiв i зведуть багатьох.

...Ви побачите гидоту спустошення: хто читає, нехай розумiє.

Де труп, там зберуться орли.

...Буде плач там i скрегiт зубiв.

Отче мiй, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене...

...Всi, хто вiзьме меча, - вiд меча й загинуть.

Йому дали тридцять срiбникiв.

Усi закричали: "Нехай розп'ятий буде!"

Пiлат... набрав води та й перед усiма умив свої руки й сказав: "Я не винний у кровi його! Самi ви побачите".
 

Йому я негiдний, нагнувшись, розв'язати ремiнцi вiд взуття Його.

Легiон менi ймення, бо багато нас.

Були "немов вiвцi, що не мають ластуха".

Хто зло ричить на батька або матiр, нехай смертю помре.

Мавши очi - не бачите, i мавши вуха - не чуєте. I не пам'ятаєте.

Майте сiль у собi i мир мiж собою.

Камiнь, що його будiвничi вiдкинули, той нарiжним стане каменем.

Вiн є Бог не мертвих, а живих!

Вдовиця... поклала двi лепти, тобто грiш.

Багато покликаних, та вибраних мало.

А що Я кажу, то всiм Я кажу: Пильнуйте!

Уражу ластиря - i розпорошуться вiвцi.

Авва-Отче, - тобi все можливе: пронеси мимо мене цю чашу...

I, прийшовши, пiдiйшов вiн негайно та й каже: "Учителю!" i поцiлував Його. (Iудин поцiлунок.)

Для Бога нема неможливої жодної речi!

Слава Богу на висотi, i на землi мир, у людях добра воля!

Не спокушай Господа Бога свого!

Лiкарю, уздоров самого себе!

Жоден пророк не бувас приємним у вiтчизнi своїй.

I як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чинiть i ви.

Прощайте, то простять вам.

Кому ж мало прощається, такий мало любить.

Зерно - це Боже Слово.

Хто не проти нас, той за нас.

Iдiть! Оце посилаю Я вас, як ягнят мiж вовки.

Як до дому ж якого ви ввiйдете, то найперше кажiть: "Мир цьому дому".

Просiть - i буде вам дане.

...Вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!

Ключ розумiння.

Глядiть, остерiгайтеся всякої зажерливостi, бо життя чоловiка не залежить вiд достатку маєтку його.

Покладiть на Бога надiю свою.

Вiд кожного, кому дано багато, багато вiд нього й жадатимуть.

...А хто не хоче працювати, той не повинен iсти.

Вiдiйдiть вiд мене всi, хто чинить неправду!

Хто вiрний у найменшому, - i в великому вiрний; i хто несправедливий у найменшому, - i в великому несправедливий.

Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони. Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, анiж щоб спокусив вiн одного з малих цих!

Неможливе людям - можливе для Бога.

Ти бо людина жорстока: береш, чого не поклав, i жнеш, чого не посiяв.

Небо й земля проминуться, але не проминуться слова Мої.

Отче, вдпусти їм, бо не знають, що чинять вони.
 

Спочатку було Слово, а Слово в Бога було, i Бог було Слово.

Кожен, хто робить лихе, ненавидить свiтло i не приходить до свiтла, щоб не зганено вчинкiв його. А хто
робить за правдою, той до свiтла йде, шоб дiла його виявились, бо зробленi  в Бозi вони.

Хто iнший сiє, а хто iнший жне.

Не судiть за обличчям, але суд справедливий чинiть.

Правда вас вiльними зробить.

Хто в темрявi ходить, не знає, куди вiн iде.

Дух правди.

Нiхто бiльшої любовi не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзiв своїх.