Тарас СОБКО
АНАТОМІЯ ХРУНЯ

Шевченко, «Мурка» і селюки.

А в Тисмениці чарівна ідея – біля пам’ятнику Тарасові Шевченку збудувати торгово-готельний комплекс. Перший поверх – торгівля, другий – ресторан, третій поверх – готельні кімнати. Уявляєте ідилію: вечір, хрущі над вишнями. На фоні нової церкви, що купається у промінні вечірнього сонця задуманий наш світоч, Тарас Шевченко, з другого поверху крізь п’яні викрики лунає «Мурка», а те що лунає з номерів третьго поверху в телебаченні маркується червоним квадратиком. Чи може в номерах будуть грати в шахи? Неповний комплект...Чогось не стає... Ага! В одному з відділів торгового центру має бути секс-шоп, а справа від пам’ятника Шевченку відкрити громадські туалети. І буде повний комплект.
Власник майбутньої будови має повне право подати заявку хоч і на будову цирку на міському цвинтарі. Це питання його совісті. А от міський голова з депутатами повинні вирішити, дозволити йому будуватися, чи ні. І вся відповідальність лежить на міському голові і міських депутатах.

 Голосування у міськраді пройшло в якійсь дивній спішці, всі, хто продав Шевченка, спішили весело і пішли з сесії кудись разом. А чому Ви, читачу, подумали про те, що тисменицькі депутати пішли «замивати» замовлене і зроблене діло, тобто хтось за це голосування накрив серйозну «поляну»? А може депутати спішили усі разом на концерт камерної музики, чи в картинну галерею?
Справа ж не в «поляні» (з причепом), це – питання 30-ти срібняків. Це голосування – звичайнісінька зрада. Зрада навіть того, про що самі депутати викрикали на мітингах. Думали, що, як завжди, кулуарно проскочить «на шару» і ніхто нічого не помітить? Помітили, ще й як!
В законі про самоврядування повинен бути пункт про місцеві ради, у яких проблеми з патріотизмом, совістю та інтелектом. Тут потрібна якась вуздечка, бо, бачите, що робиться.
Після такого конфузу порядні люди колись стрілялися. Я не закликаю тих хто голосував «за» «застрілитисі» (хіба що з рогатки), а от здати мандати треба! Визнати гріх, покаятися перед Шевченком і громадою, та й тихонько і легонько звільнити місце людям, для котрих мораль має більше значення. Не зрозуміло? Тоді простіше: «Хруні зацофані, майте троха лиця, встиду і гонору! Здайте мандати і скоренько додому! Би’с вас ніхто більше на людях не видів!» І подумайте про своїх нащадків, котрим завжди будуть «штрикати в очі», що твій батько, чи дідо за «100 грам» продав Шевченка.
Цікаво, а хто ж був ініціатором позитивного голосування, хто ж головний Юда ?! Шило в мішку довго не засиджується і Юда буде оголошений так чи інакше. Буде як в Отинії: по дорозі на цвинтар – забігайлівка «Голлівуд»... Це ж треба додуматися! І хтось же погодився на це, затвердив своїм підписом. Селюк – це брат салдафона, а салдафоном може бути і генерал.
Дуже шкода, що в Тисмениці ширша публіка не читала «Вурдалак Тарас Шевченко» О. Бузини. Тоді б тисменичани зрозуміли, що тисменицьке керівництво і Олесь Бузина – брати по духу. А що тисменицька еліта – лікарі, вчителі, прокурори, судді і т.д? Мовчать. Чого? Бо їм це все «по цимбалах». З начальством заїдатися? Та пішли ви, разом зі своїм Шевченком...
Є речі святі, за які історія боляче б’є по писочку. Бузиняри, заберіть свої рученята від Шевченка ! Не будьте паяцами! Занадто коротко нам відміряно на цьому світі, щоби клонувати дурню. Не робіть так, щоби про вас казали: «Воно в дитинстві з фіри випало і голівкою до пенька вдарилося...»
А на додаток приїде телебачення від Рабиновича і передачу зроблять – як на Західній Україні шанують пророків. Ото встиду буде! «Ось, дивіться, в кількох метрах від пам’ятника вашому генію будується банальний бордель, і ваші хвалені галичани мовчать. І навіть галичанам вже все «по барабану». Не тратьте, куме-східняче, сили, спускайтеся в ЄЕП!»
Що ж, виходячи з рішень тисменицького керівництва по відношенню до нашого Тараса, та і взагалі, то питання сорому в Тисмениці не стоїть.
«Кобзар» Занадто складна і глибока книжка, під «сто грам» не читається. Думки Шевченка розкриваються тільки розумним, а якщо комусь не розкриваються, то має над чим задуматись, якщо має чим думати.

Років через 30 будуть питати:
– А то хто, так «мудро», це-во коло нашого Шевченка приліпив?
– Такі часи були, тогди Україною злодії і пришелепкуваті керували...

 Собко Тарас. 2004 р.

P.S. Велика подяка тисменицькому керівництву і архітекторам, що той бордельно-готельний комплекс не втиснули на подвір’я нової церкви, бо там також багато місця.

Недавно тисменицька депутатська делегація відвідала Канів, були на могилі у Шевченка. Кажут, жи кланєлисі.

До змісту Тарас СОБКО АНАТОМІЯ ХРУНЯ

Далі