Олександр ВИЖЕНКО
АФОРИЗМИ

Афоризми - як краплі роси на пелюстках квітів. Вони приносять насолоду і вгамовують спрагу. Квітка росте, тягнеться до сонечка. А крапля роси… вона зробила свою справу.
***

Син про маму забуває. Матір сина пам’ятає.

***

У кожній жінці шануй матір, від Діви Марії до маленької дівчинки, і ти не знатимеш в житті горя.

***

Якби в школі життя було стільки ж учнів, скільки й вчителів, то смерті, що приймає останній іспит, лишилося б, замість вовчих квитків, видавати лише золоті медалі.

***

Засвоювати уроки зубрінням, що сіль заїдати хлібом.

***

Якщо ти узявся гризти граніт науки – гризи, аж поки не втратиш усіх зубів. Відтоді почнеш пити молоко ладу.

***

Розпитайте ведмедя про зиму, і він вам розкаже про пагорби меду.

***

Цнотлива жінка, як мед; чоловік, у якого немає чуття пасічника, – дьоготь.

***

Жінка, яка розлюбила схожа на мишу, що завелась у коморі господаря: з кожним днем там буде все менше і менше пшениці.

***

Брате, не неси про мене добру славу, бо що понесеш завтра? Межа через поле не робить землю кращою чи гіршою.

***

Є таке прислів’я:
«Що посієш, те й пожнеш». А я вам кажу: разом із сівбою відбуваються й жнива.

***

Ви чули, що сказано вам:
«Не відкладайте на завтра те, що можна зробити сьогодні»? І я вам кажу: не відкладайте на сьогодні те, що необхідно зробити зараз!

***
Не всяка бджола з медом, не кожний трутень без жала.

***

Хлібороб живе землею, казкар – казкою.

***

У бокалі з вином перший ковток – солод, останній – гіркота. З цього зерна: смакуй вино, поки воно друг; хай грона сонячної лози будуть для тебе джерелом натхнення, а не висмоктувачем сил.

***

Від пиятики люди як трави ростуть: спершу цвітуть, потім в’януть.

***

Щоб життя було радісним і щасливим, треба невпинно робити веселково-подібний місток між молодістю і старістю.

***

Наймарніша марнота – все в світі вважати марнотою!

***

Як розвалиться піч, чи варто валити хату?

***

Знахідка – втрата, пропажа – дарунок.

***

Хай назавжди відійде: «не постоїмо за ціною…»; хай на віка запанує: «це буде, якщо так треба…»

***

Не та тепер днина, щоб каміння збирати: бо чужі вчать, як чуже дбати, а свої – як свого цуратись.

***

Краще сума та сопілка, аніж тереми та горілка.

***

Між мухою і ведмедем є дещо спільне: обидва вони полюбляють мед, а ще впадають у зимову сплячку. Та хіба цього досить, щоб назвати їх однодумцями?

***

Моя зірка далеко від тебе, тому ти кажеш, що сонце більше за неї.

***

Казав якось камінь своїм братам:
«Дивуюсь я людям; одні нас збирають, інші – розкидають. І нікому з них не спаде на думку щось із нас побудувати».

***

Бздюх бздюху лає, що та вельми воняє.

***

Співчутливому злодій – не ворог.

***

Найгрішніші люди полюбляють повторювати: «Святе місце порожнім не буває». Це стало нормою і вже нікого не дивує. Так неправда пускає своє коріння. Той, хто вийшов на поле буття з сапою правди, має чітко усвідомити: неправедність завжди прикрашає себе цяцьковими словами. Драгоман істини ніколи не дасть будякові цвісти, і зов’яне брехня під сонечком ясності, і кожний пробуджений скаже: «У світі, де владарюють закони лжі, тільки грішні місця не знають порожнечі».

***

Деспотом є не той, хто вигадує жорстокі закони, але той, хто стежить за їх виконанням.

***

Вся історія влади – нескінченна стезя велетня-Колоса, в якого одна нога – Цезар, а друга – Брут.

***

Цар без поради мудреця, як кінь, якого не водили до кузні.

***

Цар із межею, мудрець – з нескінченністю.

***

Не всі мудрі – мудрі. Тиранів називають мудрими від страху. Про це необхідно пам’ятати.

***

На левів полюють найвідважніші; того, хто удає з себе лева, переслідують навіть зайці.

***

Заздрить сіль цукру, що той солодкий.
Заздрить цукор солі, що та солона.
Заздрять близнюки одне одному і гадки не мають,
що до смаку людині як одне, так і друге.

***

Вітер не полюбляє упертих, але шукає супутників. Ніхто не ходив далі Котигорошка.

***

Все, що ви називаєте непіддатливістю, принциповістю, характером, позицією, безкомпромісністю, ? то лише льодяні бурульки на скрижанілім серці. Піднесіть до серця вогник любові, і ви одразу ж взнаєте, що таке танути слізьми радості.
***

Переконувати в чомусь фанатичну або стару людину все одно, що в’ялену рибу залити розсолом і покласти під гніт.

***

Розумна бджола зів’ялу квітку обминає.
Тямуща голова старих думок не збирає.

***

Все живе – розумне; все розумне – живе.

***

Не помиляйтесь; очі – не дзеркало душі, очі – ворота мозку.

***

Радість - це здоров’я душі.

***

Хто гнівається, у того серце від болю тіпається.
Хто гнів ковтає – ще більше страждає.

***

Щасливий юнак, як срібний п’ятак. Щасливий дід сивий, як купа гривень.

***

Світу потрібні твої страждання. Віддай їх, зроби легкою свою ходу.

***

Хто не чув соловейка, тому і жаб’яче кумкання - чарівна пісня.

***

Щастя - вихор, нещастя - буревій.

***

Все, що до хмар, – щастя й печаль; все, що вище, – Небо й зірки.

***

Блаженство – хліб, страждання – піч.

***

Дурні на те й є, щоб вказувати, де в розумних безглуздя.

***

Не той дурень, хто на граблі наступить двічі. А той дурень, хто вважає це за знамення Боже.

***

Бачити існуючі розбіжності й протиріччя – перший крок до мудрості. Не бачити протиріч – мудрість.

***

В орача тільки поле власне, у казкаря – вся земля.

***

Птаха у небі не схопиш, мудреця – на землі.

***

Всі знають прислів’я «Розумне теля дві матки ссе». А я додам: «А мудре теля – десять!»

***

Розріж яблуко на три частини і дай мені з’їсти одну скибку. Хіба я не відчую смак усього яблука?

***

Істина, як вивірка, що бере в тебе горішки з долоні. Спробуй лише вхопити красуню, і ти назавжди втратиш її довіру.

***

Більшість речей не належать людині. Ми є власниками лише трьох «В», це: вибір, воля, відповідальність.

***

Переважна більшість людей робить усе, щоб розвіяти темряву ночі, замість того, щоб у тиші дочекатися світанку.

***

Хто в двадцять років не знає що йому треба, в тридцять ще не почав шукати дорогу до себе, тому сивина буде не в утіху, ціпок замінить мудрість, а смерть нажене жаху.

***

Не тікає те тісто, яке жадає стати хлібом і не боїться вогню.

***

Шукачеві істини притча - пиріг.

***

Для справжнього шукача смак істини, як врода – жінці.

***

Хто що збирає, той те і має.
Бо яка рідина у пляшці,
Така і у склянці.

***

Вір пораді радісного.

***

Людині, яка навчилася розшукувати злодіїв, важко розгледіти серед мирян доброладця. І навпаки, добросердна людина бачить у інших лише їхні чесноти.

***

Хочеш потанцювати - іди на музики.
Хочеш сп’яніти душею - шукай Майстра.

***

У кожного своя Доля.
Є такі, що ходять по морю.
А є душі, що тонуть і на суші.

***

Кульбаба перед смертю вбирається в білу фату; одна з не багатьох освічених, вона знає, що смерть це ще не все.

***

Один живе «Де храм, там і я»; а другий: «Де я, там і храм».

***

Небо засівають стрілами; землю - пастками; у воді розставляють сітки. Тут мисливці, і там мисливці. Тут жертви, і там жертви. Справжнім митцем життя назву того, кого не бояться птахи, звірі і риби, на кого ніхто не збирається полювати.

***

Співати – звеселяти найвіддаленішу зірку.

***

Бандуру, що пролежала день, неможливо настроїти вічність.

***

Як два лірники на один ярмарок, то буде ярмарок, та не буде пісні.

***

Жалівся один кобзар: співаю пісню біля криниці, а її у шинок ведуть.

***

При слові «золото», ювелір і поет реагують по-різному.

***

Чи бува не мудрець той гончар, що сказав:
«Горщики, горщики, я ваш творець. Я вас зробив, та не я вас побив».

***

Хто співає пісню про вітер, не може створити пісню вітру. Той, хто вигадав рай і пекло, що додасть він до витвору сонця? Із цього сімені: вигадник – поет, мудрець – не вигадник.

***

Мірошник у борошні ходить, бджола у нектарі літає, хто чим дихає, про те й промовляє.

***

Дотепне слово родить сміх, доречна думка - щастя міх.

***

Я бачив Його в ореолі Буття:
Видих – Смерть, а вдих – Життя!

***

Небо починається з краплини роси, що покоїться на пелюстках річкового латаття, і чи наша справа заглядати у хмару, яка ось є, а ось вже нема?

***

Сказано: «І рада б душа в рай, так гріхи не пускають». А я додам: «І рада б душа в пекло, так святі справи тримають».

***

Для людей бур’ян бур’яном і залишиться. А чи замислився хто: для скількох істот ті бур’яни є справжнісіньким раєм?

***

Скажи невіруючому: «Нема пророка у Вітчизні своїй», – і він скаже тобі: «Є!», і знайде його, і вкаже на нього.

***

Коли до свинарника заходить колій, у кабанові прокидається пророк.

***

Скупий, сам того не розуміючи, працює на збагачення інших.

***

Як планетник керується небесними сузір’ями, так люди керуються сузір’ями грошей.

***

Любов земна і любов небесна, як чоловік і жінка ? шукають одне одного, щоб поєднатися.

***

Серце до зустрічі з любов’ю підтримує життя; знайшовши любов ? уславлює безсмертя.

***

Мертва курка в тобі стане живою кров’ю, котра в назначений час висохне подібно до дощової калюжі. Живе яблуко в тобі стане живою водою, виток якої бере початок в Райському Саду.

***

Золотим віком людства називаю той час, коли людина ще не знала про існування золота.

***