Вірші у перекладі
Миколи ЛУКАША
(1919—1988)
З
ЯПОНСЬКОЇ КЛАСИЧНОЇ ПОЕЗІЇ
З
АНТОЛОГІЇ “КОДЗІКІ”
(початок
VIII ст.)
По
полях узміж
стернями
стелеться
дикий
верболіз.
Лози
звиваються,
сльози
проливаються.
Попід
горою
тонка
билинонька
никне
додолу.
Слізьми-дощем
заплачеш
ти
ще за мною -
той
плач візьметься млою.
В
полі Тойода
молодая
лобода...
Було
б милувать,
як
була ти молода!
Та
минулися года...