|
Віталій
КАРПЕНКО
АНТИУКРАЇНСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ
в УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ
Використана література
1.Белебеха Іван.
Честь України. Харків, 2001
2.Біла книга чорного
вівторка., К., 1995.
12. “Майдан-інформ”,
інтернет-газета, http://maidan.org.ua
13. “
Національна безпека і оборона”, бюл., 2001, №1,
с.4-5 "Незалежний погляд", газ.,
27 червня 1998 р.; 4 липня 1998 р.
Євген
Марчук. Пять років української трагедії.К.,1999,
с.49.
Віктор
Пинзеник. Коні не винні. Реформи чи їх імітація.
К.,1999, с.87.
Євген Марчук. Газ.“Вечірній Київ”, 28 липня
1999 р.
Карпенко
Віталій. На нашій, не своїй землі...К.,1998,
с.426.
Євген
Марчук. Пять років українеської трагедії.К.,1999,
с.35.
Белебеха
Іван. Честь України. Харків, 2001, с.184 - 185.
Гонта
В. Український полковник і українська мафія:
компромісу бути не може. К., 1999, с.122.
Первая
межпарламентская конференция. Беларусь, Россия,
Украина – опыт и проблемы интеграции. К.
1999, с.82.
В.Б.Гриньов.
Нова Україна: якою я її бачу. К.,1995, с.64.
Микола
Міхновський. Націоналізм – всесвітня сила. Див.
в книзі: Націоналізм. Антологія.К.,2000, с.159
Євген Марчук. П‘ять років української трагедії.К.,1999,
с.13.
Петр
Толочко.”Имеет ли Украина национальную идею?”.
Газ. “Киевские ведомомсти”, 20 октября 1995
г.
Детальніше
див. В статтях “Не так тії вороженьки... або
Як ми толочимо самі себе” та “Дуля з кишені...
академіка” в кн. Віталій Карпенко. Як повернути
манкурту пам?ять...”, К.,1997, с.51-58.
Іван
Белебеха. Честь України. Харків, 2001, с.164.
Первая
межпарламентская конференция. Беларусь, Россия,
Украина – опыт и проблемы интеграции.
К.
1999, с.97.
Конституція
України,ст.15.
Володимир-Юрій Данилів. Солідарність і солідаризм., К.,2000, с.62.
Микола
Міхновський. Націоналізм – всесвітня сила. Див. в книзі: Націоналізм.
Антологія. К., 2000, с.160
Детальніше
див.: Віталій Карпенко. Національна ідея в українській періодиці.
К.,1999, с.61-65.
Див.:
Первая межпарламентская конференция “Беларусь, Россия, Увкраина
– опыт и проблемы интеграции». К.
1999, с.211-212.
Див.:Іван
Белебеха. Честь України. Харків, 2001, с.172 - 173.
Див.,
наприклад, публікації у “Вечірньому
Києві” 11 липня 1998
р., 16 липня, 20 липня, 18 серпня 1999 р.
Іван
Белебеха. Честь України. Харків, 2001, с.166.
Максим
Розумний. Українська ідея на тлі цивілізації. К., 2001, с.268.
Євген
Марчук. П‘ять років української трагедії.К.,1999, с.12.
Левко
Лук‘яненко. Сповідь у камері смертників. К.,1991, с.110.
Мова
державна – мова офіційна. Збірник матеріалів наукової конференції
“Мова державна – мова офіційна”. Київ., 1995, с.3.
Іван Дзюба. Інтернаціоналізм чи русифікація?
К., 1998, с.148.
Огієнко
І. Українська культура. К., 1918, с.240.
Детальніше
див.: Олексій Братко-Кутинський. Феномен України, К.,1996, с.9
– 25.
Див.: Мова
державна – мова офіційна. Збірник матеріалів наукової конференції
“Мова державна – мова офіційна”. Київ., 1995, с.6.
Первая
межпарламентская конференция “Беларусь,
Россия, украина – опыт и проблемы интеграции”. К., 1999, с.166.
Конституція
України, ст.10.
Анатолій
Погрібний. Якби ми вчились так, як треба... Розмови про наболіле.
К.,1999, с.136.
Цитується
по копії проекту Указу з особистого архіву автора.
П.Вакулюк. Історія українців. “Українська газета”,
№17, 12 жовтня 2000 р.
Детальніше
про це див. в розділі ”Опора
нашого духу ”
в книзі Віталія Карпенка “На нашій, не своїй
землі…”, К.,1998, с.391 – 412.
Див.:
Валентин Чемерис. Голгофа Українського Православ‘я. К.1998, с.476
– 477.
Див.:
Арсен Зінченко. Визволитися вірою. К., 1997, с.320.
Див.:
Іван Білас. Репресивно-каральна система в Україні 1917 –1953.
Книга перша. К.,1994, с.297 – 308.
Віталій
Карпенко. Час каміння збирати. К.,1999, с.71.
Валентин
Чемерис. Голгофа Українського Православ‘я. К.1998,
с.446 – 447.
Детальніше
див.: Біла книга
чорного вівторка, К.,1995; Валентин Чемерис. Голгофа
Українського Православ‘я. К.1998, с.302 – 343; Віталій Карпенко.
Поодинці – вмирають, виживають – гуртом. К.,1995, с.93 – 103.
В.Богомолець. Дружба двох печерських пагорбів. – Журн. « Інформаційний бюлетень Української Православної
Церкви Київського Патріархату”, №1, січень 1998 р.
На
Банківській вулиці у
Києві розташована адміністрація Президента України.
Цитується
по копії листа з особистого архіву автора.
Див.:
Віталій Карпенко.Час каміння збирати. К.,1999, с. 156.
Клара
Ґудзик. Бути чи не бути єдиній Церкві. Газ. “День”, 28 листопада
2000 р.
Юрій
Дорошенко. Особливості релігійного листування. Газ. “Україна Молода”,
9 листопада 2000 р.
Клара
Ґудзик. Зроблено рішучий крок до об?єднання Церков. Газ. “День”,
14 листопада 2000 р.
Нам
потрібно газет багато і різних. Але своїх, українських. Газ. "Незалежний
погляд", 27 червня 1998 р .
"Незалежний погляд",
4 липня 1998 р.
Іван
Драч. Як облаштувати інформаційний простір. Жур. “Людина і влада”,
2001, №1 – 2 , с.68.
Валерій
Кравченко. “Інформаційні війни” не мають фронтів. Чи ж будуть
переможці? Жур. “Людина і влада”, 2000 р., №11-12, с.82.
Віталій Абліцов.100 громадян – 7 україномовних і 54 – російськомовних періодичних видань.
Газ.Голос України”, 6 травня 1997 р.
Іван
Драч. Як облаштувати інформаційний простір. Жур. “Людина і влада”,2001,
№1 – 2 , с.68.
Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і
свобод в Україні: перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної
Ради України з прав людини. К.,2000, с.203.
Валерій
Кравченко. “Інформаційні війни” не мають фронтів.
Чи ж будуть переможці? Жур. “Людина і влада”,
2000 р., №11-12, с.80.
Актуальні
проблеми інформаційної безпеки України. Національна безпека і
оборона. 2001, №1, с.4-5 .
Іван
Драч. Як облаштувати інформаційний простір. Жур. “Людина і влада”,2001,
№1 – 2 , с.68.
Чи
об?єднаються журналісти навколо парламенту? Жур. Людина і влада,
2001, № 1 – 2, с.72.
Заява Державного
комітету інформаційної політики, телебачення і
радіомовлення України №1129/32/1-а від 23.04.01
Заява Державного комітету інформаційної політики,
телебачення і радіомовлення України з приводу проблем ліцензування
телерадіоорганізацій України №1241/32/1 від 24.04.01.
Див.:
Іван Драч. Як нам облаштувати інформаційний простір. Жур . “Людина і влада. ” №1 – 2, 2001 , с.69.
Заява
Народного Руху України з приводу порушень Національною
телекомпанією України принципів свободи слова
і журналістської етики від 2 травня 2001 року.
Громадський
комітет “Український Севастопіль”, slovo@bios.iuf.net, 25 квітня
2001 р., 11.58.
Цендровський
Володимир. Розпроданий ефір. "Вечірній Київ", З 0 січня 1998 р .
Проти
злочинності всією громадою. Виступ президента України Л.Д.Кучми
на розширеному засіданні Координаційного комітету по боротьбі
з корупцією і організованою злочинністю при Президентові
України 14 лютого 1997 року.
Газ. "Урядовий кур'єр", 18 лютого 1997 р .
Володимир Здоровега: “Свобода слова потрібна не журналістам.
Вона потрібна суспільству”, газ. “День”, 18 листопада 2000 р.
Ці
найсвіжіші на час написання брошуриі дані запозичені з книги Івана
Белебехи “Честь України”, с.224 – 226.
"Вечірній Київ", 6 серпня 1992 р.
Див.:
Валерій Кравченко. “Інформаційні війни” не мають фронтів. Чи ж
будуть переможці? Жур. “Людина і влада”, 2000, №11 – 12, с.78.
Карпачова
Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод в Україні: перша
щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини. К.,2000, с.212.
Микола
Семена. Сума позовів до преси дорівнює трьом річним
бюджетам країни. Газ. “День”, 28 грудня 1999 р.
Валерій
Кравченко. “Інформаційні війни” не мають фронтів. Чи ж будуть
переможці? Жур. “Людина і влада”, 2000, №11 – 12, с.78
З виступу на громадських слуханнях
“Сучасна українська журналістика: чи пройдено тест на зрілість”
20 червня 2001 року, Українська народна партія “Собор”, www.sobor.org.ua
Див.:
Жур. “Журналіст України”, 1997, №34.
Див.:
Віталій Карпенко. Національна ідея в українській періодиці. К.,
1999, с.117.
Із депутатського
Григорія Омельченка та та Анатолія Єрмака Секретарю
Ради національної безпеки і оборони України Марчуку Є.К. від 4 жовтня 2000. Цитується по копії з
особистого архіву автора.
Як захистити журналістів в країні,
де їх убивають. Газ. “Дзеркало тижня”, 16 липня 2001 р.
Там
само.
Бібліотека "Українського життя в Севастополі"
|
|