*
Чия шкода, того й грiх.
*
Добрий чоловiк все дурневi брат.
*
Добрий пан – взяв у дiтей хлiб та й кинув псовi.
*
Коби той розум перед ярмарком, що по ярмарку.
*
Як на медведя впаде мала галузка, то вiн мурчить, а як велика, то мовчить.
*
До правди не треба вже нiчого додавати.
*
Суперечка не тривала б так довго, коли б вина була тiльки по однiй сторонi.
*
Крiза – тодi, коли нема грошей, яких нема де видати.
*
Голод, то наймудрiша кухарка.
*
Як чоловiк свинуватий, то ще йому й Гаврило на iм'я.
*
Мудрий намагаеться переконати, мудрагель – перемовити, а дурень – перекричати.
*
Хорувати – нездорово!
*
Лiпше бути багатим i здоровим, чим бiдним i хворим – бо нащо бiдному хвороба здалася!
*
Професор може бути звичайний, або зрегабiлiтований.
*
Всi на одного, один за всiх!
*
Не музикальний, а бреше, як з нот...
*
Був такий чесний, що навiть з хабаря давав здачi.
*
Всi лаври дiстаються краплинi, яка переповнює чашу.
*
В утечi гине бiльше воякiв, нiж в атацi.
*
Такий характер. Хоч хату в центрi мiста має, а все говорить:
– Моя хата скраю!
*
"Кому Господь розуму не дав, не купиш його i на унiверситетi".
*
Бiди не треба шукати, злодй самi лiзуть до хати".
*
"Не скакали б дiвки дрiбно, як би не тiснi черевики".
*
"Була б Ганна панна, коли б не шестеро дiтей".
*
"Що голова – то капуста".
*
"Дай, Боже, воювати – за чужими плечима".
*
"I в небi була колись опозиція".
*
Хто вміє брехати – говорить промови".
*
Чому меншiсть, здобувши бiльшiсті і владу, починає переслiдувати меншiсть?
*
Важлива є вартiсть предмету, а не його цiна; наприклад, дешевий ґудзик у важливому мiсцi.
*
Популярна музика в Америi, – це одна з небагатьох речей 20-го столiття, яка зробила величезний скок взад.
*
Знає кум та кума та людей пiв села.
*
Якби Бог пастуха слухав, тоб увесь товар поздихав.
*
Бiда не каже "гай", але все "йой".
*
Соловiй спiва, доки дiтей не виведе.
*
Якби не теє, та не онеє, та ще не дещо другеє.
*
До Дмитра дiвка хитра, а пiсля Михайла хоч за попихайла.
*
Прийде сто душ, та вiзьме сто груш, то мало що й останеться, а прийде сто душ, принесе сто груш, то буде мiрка.
*
Людина, що стратила розум не є варiятом. Варiятом є той, що стратив усе крiм розуму.
*
Цiкаве питання: що бiльше варта: один дурень, чи два дурнi?
*
Про декого можна сказати, що вiн е дуже порядною людиною у злiм значiнню того слова.
*
Існують двi речi, на якi ми нiколи не є приготованi, а саме – близнята.
*
Тiснi черевики мають одну прикмету: забуваємо у них про всi іншi нашi клопоти.
*
Життя – це театр за вiльним вступом. Лише гардероба, буфет i програма коштують дуже дорого.
*
Українська приповiдка: Господи за що ти мене караєш: чи я горiлки не п'ю, чи я жiнки не б'ю, чи я церкви не минаю, чи я в корчмi не буваю?
*
Ви чуєте? що ви говорите?
Нi! Я не люблю пiдслухувати.
*
Вiн вiртуозно володiв мистецтвом знаходити собi меценатiв.
*
- А що, ваше маля навчилося говорити?
- Так. Тепер ми вже вчимо його мовчати.
*
Пiвень спiває навiть того ранку, коли вiн має попасти в юшку.
*
Спiвпраця комунiзму: однi їдять, решта пережовує.
*
Вiдвага, це мистецтво боятися так, щоб нiхто цього не помiтив.
*
Є два роди жiнок: мальованi i звичайнi.
*
Жiнка може чоловiковi впасти в око, станути в горлi і вилiзти боком.
*
Я на тому не знаюся, але маю на те свою власну опiнiю.
*
Треба пiдважити все, що дасться пiдважити, щоб вiдкрити, що пiдважити не дається.
*
Приятелi звичайно помагають жити i перешкоджають жити.
*
Легко є умiти говорити, коли маєте що до говорення, але тяжко є мати що до говорення, коли треба говорити.
*
Нiколи я тут не був, але бачу, що поправилося.
*
Щоби охоронити середовище вiд занечищення, ми окружили себе кiльчастим дротом.
*
На собачiй виставцi висши поряд плакати: "Собака – друг людини"! і "Стережiться собак"!
*
Чого хоче чоловiк, який дозволяе дружинi керувати автом у мiстi: позбавитися дружини чи автомобiля? Чи обох разом?
*
Молодi люди думають, що старi дурнi, а старi люди знають, що молодi дурнi.
*
Людина вчиться говорити дуже рано, мовчати – дуже пiзно...
*
Фiлiпп Македонський пiсля перемоги над афiнянами при Херонеї, щоб приборкати свою гордiсть, наказав щодня будити себе такими словами:
– Вставай, царю, i пам'ятай, що ти людина.
*
Тiльки чужими очима можна бачити свої недолiки...
*
Учень запитав давньогрецького фiлософа Сократа, чи не знає вiн найпевнiшого засобу вiд кохання з першого погляду.
- Знаю, – вiдповiв мудрець, – треба уважно подивитися вдруге...
*
Цiкаво, чому при розлученнi вимагають сказати причину, а при одруженнi – нi?
*
Найгiрше в життi те, що воно минає...
*
Генiяльнiсть має межi, – глупота безмежна...
*
Тесть не любить зятя, свекор не любить невiстки, теща не любить зятя, свекруха не любить невiстку: все у свiтi зрiвноважується...
*
Не має ворогiв тiльки той, кого однаково всi зневажають...
*
На днi кожного серця є осадок...
*
Люди роблять фальшивi грошi, грошi роблять фальшивих людей...
*
Пiд плачем спадкоємця часто прихований радiсний смiх...
*
Звiринець – це мiсце, де звiрi оглядають людей...
*
Не в успiхах, а в помилках людина пiзнас себе найправильнiше...
*
- Що таке обмiн думками?
- Це, сину, треба розумiти так: ти йдеш до шефа зi своїми думками, а повертаєшся з його...
*
- Скажiть, чому Горський спiває з заплющеними очима?
- У Горського дуже добре серце, – вiдповiв Чехов. – Вiн не може бачити, як iншi страждають вiд його спiву...
*
Вiн був такий ощадний та обачний, що у весiльну подорож вирушив сам...
*
Кохання не має меж, коли справа заходить про придане...
*
-  І як ви довго це можете видержати?
-  Вiчно!
-  Тодi будьте моєю дружиною.
*
Із собою завжди с про що посперечатися...
*
Вiрте людям похилого вiку. Тiльки вони здатнi кохати до могили...
*
Двi речi бувають труднi: мовчанка, коли потрiбно говорити i розмова, коли необхiдно мовчати.
*
Людина тiльки тодi стоїть твердо на ногах, коли стоїть на власних ногах.
*
Знати, чого нема, є важнiше чим знати, що є.
*
Про волю найменше говорять вiльнi.
*
Троянського коня досiдають вiд середини.
*
Хто стереже уста i язик свiй, той збереже вiд лиха свою душу.
*
Правдиве щастя: дивитись на щасливiсть ближнього.
*
Вдоволення мiряється тiльки мiрою терпiння.
*
Здоровий жебрак щасливiший вiд хворого короля.
*
Чуда є можливi i сьогоднi, вони роблять нас спосiбними бачити Творця на дiлi в нашому щоденному життi.
*
Кинь щасливця у воду, i вiн випливе з рибою в зубах.
*
"Основою всякого поступу є пошана" (Гете).
*
Люди же мають таку вдачу, що їх легко водити за нiс. Треба тiльки намазати пальцi таким запахом, який вони люблять.
*
Давнi ученi не в одному вiдрiзняються вiд сучасних. Тiльки дурні всiх часiв однаковi...
*
Свiт не був би такий поганий, якби його зачасто не "полiпшували".
*
Кохання це гейби двобiй помiж жiнками i чоловiками: жiнцi треба захищатися з початку, чоловiковi опiсля...
*
В коханнi сторони втрачають розум, зате як пiдпишуть шлюбний акт помiчають цю втрату.
*
Одруження вперше – обов'язок, вдруге – дурiсть, втретє – безумство...
*
Лише закоханi знають, що таке вiчнiсть.
*
Можна сказати, що кохання це сверблячка бiля серця, яку не можна почухати!
*
Ревнощі – сестри кохання, як диявол – брат ангелiв...
*
Любов п'янить. Особливо любов до алькоголю.
*
Не нарiкаймо, що мало розумних людей, а дякуймо Боговi за те, що вони є...
*
Навiть дуже великi математики починали вiд нуля...
*
Верблюд мріє про те, щоб увесь свiт став пустинею.
*