Юрій Горліс-Горський
ХОЛОДНИЙ ЯР

Восьме видання, виправлене, доповнене

Замирення наших ворогів

Перевтомлена маршем Холодноярська бригада відпочивала у Мельниках. Наступного дня пополудні прибув до нашого штабу роз'їзд Чорноліського полку Пилипа Хмари: підстаршина і сім козаків на запінених конях. Чорноліський полковник закликав рятувати Степову дивізію.
Що ми почули?
Блакитний, довідавшись, що дорогу на Олександрію загородила кіннота і піхота, змінив напрямок і повів степовиків праворуч, за залізницю, щоб обійти Знам'янку. Але зіткнувся там із ще однією дивізією будьонівців і прислав до Хмари зв'язкового із повідомленням, щоб чорноліський полковник відтягнув увагу ворожої кавалерії.
Чорнолісці вже пішли в той район. Козаки Хмари проведуть нас, бо знають, де їхній загін може бути.
Але які будьонівці?! Де вони тут взялися?!
Начальник роз'їзду розвів руками.
– Вже кілька днів проходять ген поза залізницею та їдуть потягами. Підловили ми на хуторі їхніх фуражирів. Кажуть, що йдуть із польського фронту на врангелівський. Про замирення з поляками москалі не знали – видно, вислали їх ще під час переговорів.
Переглядаємося, не вірячи власним вухам.
– Яке замирення?! Кого?! З ким?!
– Ну та поляків із большевиками. Ось вже і в газетах є...
Начальник роз'їзду витягнув із кишені й подав зім'яте число "Красной звезды".
Із хвилюванням ковтаємо рядки.
Офіційне повідомлення про перемир'я.
Напрямок статей і закликів – "помиритися з поляками, щоб розбити Врангеля й Петлюру"!..
Ще важче, ніж тоді в Чигирині, притиснув тягар думки: що ж далі?!
Ворог розв'язує собі руки. Сама українська армія не в силах перемогти. Що буде з нею?
Що буде з нами?
Чорнота, переглянувши газету, іронічно-гірко посміхнувся.
– Шкода, що орди татарської нема. Можна було б ще одного старого союзника випробувати. Та балакати будемо, як буде час. Чекаємо, отамане, твого слова.
Петренко "обтрусився" із задуми.
– Збирати сотні. Харчів багато не набирати – підемо налегко...
Збірка і вимарш зайняли півгодини. Як стемніло, бригада переходила вже залізницею за Соснівкою. Половина кінноти була в роз'їздах, промацуючи шлях.

До змісту Юрій Горліс-Горський ХОЛОДНИЙ ЯР