МИКОЛА ПЛАВ'ЮК
Україна - життя моє
Від селянського сина - до державника

Президент України про Президента УНР

Микола Плав'юк є природним українським iнтелiгентом. Селянський син, вiн iнтелiгент за своїм родинним корiнням, i селянська етика добра й високої моралi стала його духовною суттю. А тому вмiє вiн слухати чужу думку i ставити питання, аналiзувати, досягати мети... I вмiє, як справжній толерант, поважати опонентiв. А свої глибокi теоретичнi i практичнi знання використовує для спiльної всенародної української справи.
Микола Плав'юк займав дуже високi позицiї в українськiй дiаспорi. Я знаю думку про нього, як кажуть, з перших уст - вiд рiзних представникiв української спiльноти. Вони сходилися на одному: це людина, для якої найвища мета - Українська незалежна Держава. Я ж бачив пана Миколу в першi місяці, коли наша Україна стала незалежною. I то треба було бачити, як свiтилися його очi, випромiнюючи радiсть, якi проникливi були слова. Це зрозуміло, адже чоловік поклав життя на втілення цiєї iсторичної подiї i зробив для цього дуже багато. Тому я цiную Миколу Плав'юка, по-перше, як особистість, по-друге, - як керiвника державотворчих iнституцiй за кордоном i, по-третє, - як полiтика мiжнародного масштабу.
Я так гадаю, що Микола Плав'юк заслужив найвищих оцiнок. Немає людей iдеальних - у кожного з нас є свої особливостi, свiй характер, своє бачення життя i своя фiлософiя. Але якщо покласти на терези iсторiї його діяння, то я можу сказати, що полiтична постать Миколи Плав'юка в iсторiї Української Держави посідає велике i почесне мiсце.
Особисто я прийняв вiд Миколи Плав'юка, як останнього Президента УНР в екзилi, повноваження, прапор ДЦ УНР, державну печатку, Мазепинські клейноди, книжки та інші пам'ятні речі. Це сталося пiсля обрання мене Президентом України. Тодi, як вiдомо, закордоннi владнi структури УНР ухвалили рiшення про припинення своєї дiяльностi. Отож, у Марiїнському палацi, в присутностi видатних дiячiв закордонного Уряду УНР, Микола Плав'юк передав священні клейноди, i в його промовi, бесідах, якi вiдбулися опiсля, вiн вiдкривався менi як мудра, виважена людина державницького мислення i державницьких дiй.
Микола Плав'юк був Президентом УНР в екзилi i одночасно вiн - Голова Органiзацiї Українських Нацiоналiстiв. У цьому поєднанні немає нічого дивного. Бо якщо Президент не захищає нацiональних iнтересiв своєї нацiї, свого народу, вiн просто не має права обiймати президентську посаду. Така моя точка зору, i тому я не ставлюсь до термiну "нацiоналiзм" у негативному розумiннi - нi, я ставлю це питання так: Президент Росії - нацiоналiст своєї держави, Президент США - нацiоналiст своєї держави, Президент України, відповідно, повинен бути нацiоналiстом нашої держави, бо вiн захищає нацiональнi iнтереси України, української нацiї, українського народу.
Менi, крiм уже сказаного, iмпонує в Миколi Плав'юку його здатнiсть дуже точно вiдчувати актуальнi i конкретнi запити суспiльства. Ось тепер ОУН, яку вiн очолює, задекларувала свою підтримку соцiального захисту українського народу на ділі. I це є абсолютно правильна позицiя. Тому що нацiональна iдея, творення держави, творення нацiї, мiсце нацiї в мiжнародному спiвтовариствi, її роль - iсторична, економiчна, наукова, дипломатична тощо - все це не може бути "чистою теорією". Нацiональна iдея має бути запрограмована певними соцiальними гарантiями, соцiальною, нацiональною безпекою, тобто кожна родина, кожна людина мусять вiдчути її позитиви у своєму щоденному життi. Лише тодi нацiональна iдея набирає реального змiсту.
Ми втратили багато саме тому, що думали: досить тiльки встановити прапор, узаконити герб та державну мову - i все стане добре. Наш прапор, герб, гiмн, державна мова i все, що з цим пов'язано, - то є священні атрибути, якi не пiдлягають обговоренню. І коли вже прапор стоїть на щоглi, герб, гiмн, державна мова записанi в Конституцiї України i визначенi, - тодi треба працювати. Теоретичні програми мають наповнюватися конкретними дiями. I тут прикладом для всіх нас може бути Микола Плав'юк - великий працелюб i невтомний будiвничий нової України. Свідчення тому - життєпис героя цієї книжки і його діяльність уже на наших очах, у своїй Державі.

Леонiд Кравчук - перший Президент незалежної України

До змісту книги