Роман КОВАЛЬ
КОЛИ КУЛІ СПІВАЛИ
Біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу
Про автора
Роман Коваль народився 10 квітня 1959 р.
в м. Горлівка Донецької області в родині вчителів – Надії
Василівни Курило та Миколи Федотовича Коваля. Українець. Освіта
вища медична (Київський медичний інститут, лікувальний факультет,
1982 р.). Працював лікарем-інтерном 7-ї клінічної лікарні
м. Києва, терапевтом 10-ї клінічної лікарні міста Києва, терапевтом,
старший терапевтом та завідуючим поліклінічним відділенням
7-ї (4-ї) клінічної лікарні м. Києва.
Від 1989 р. – член Української гельсінської спілки, редактор
газети "Прапор антикомунізму", член редколегії газети
"Вільне слово", у 1990 р. – редактор газети "Визволення",
в 1991 – 1993 рр. редактор газети "Нескорена нація",
від грудня 1993 р. – редактор газети "Незборима нація".
У 1990 – 1991 рр. – член проводу Української республіканської
партії (секретар із питань ідеології). Від грудня 1992 р.
– заступник голови Всеукраїнського політичного об'єднання
"Державна самостійність України", а з 1993 р. –
незмінний голова об'єднання. Член Національної спілки журналістів
України з 1995 р. Президент Історичного клубу "Холодний
Яр" (від січня 1997 р.). З 1998 р. – член Національної
спілки письменників України.
Автор книг: "Гасла і дійсність" (1990), "Чи
можливе українсько-російське замирення?" (1991), "З
ким і проти кого" (1993), "Про ворогів, союзників
і попутників" (1993), "Підстави націократії"
(1994), "Філософія українства" (1995), "Отамани
Гайдамацького краю. 33 біографії" (1998), "Отаман
святих і страшних" (2000), "Повернення отаманів
Гайдамацького краю" (2001), "Трагедія отамана Волинця"
(2002, у співавторстві з Костянтином Завальнюком), "Ренесанс
напередодні трагедії" (2003), "Нариси з історії
Кубані" (2004), "І нарекли його отаманом Орлом"
(2005), "Багряні жнива Української революції" (2005
і 2006), "За волю і честь" (2005).
Упорядник, редактор та автор передмов (післямов) книг: "Невольницькі
плачі" Зеновія Красівського, "Українські герої"
Анатолія Бедрія, "Героїзм і трагедія Холодного Яру",
"Кость Блакитний, отаман Степової дивізії", "Записки
повстанця" Марка Шляхового, "Медвин в огні історії",
"Українська афористика", "Рейд у вічність",
"Самостійна Україна" Миколи Міхновського, "Над
блакитним Чорним морем" Леоніда Полтави, а також "Кубанська
Україна", "Моя боротьба (спогади) та "Кобзарі
в моєму житті" Рената Польового; "Душею з вами"
Лідії Чучупаки, "Жага і терпіння. Зеновій Красівський
у долі українського народу" (спільно з Віктором Рогом),
"Холодний Яр" Юрія Горліса-Горського (2006).
Автор понад 900 статей у газетах, журналах, альманахах, історичних
календарях, енциклопедіях України та української діаспори.
Автор циклу радіопередач "Отамани Гайдамацького краю"
(2000 – 2001). Автор сценарію документального фільму "Незгасимий
огонь Холодного Яру". Автор циклів радіопередач "Кубанська
Україна" (2002 – 2004), "Історія, яка не завершується"
(2004 – 2005), "За Україну, за її волю" (2005).
Має сина Євгена (28.1.1981 р. н.) та дочку Олесю (10.7.1986
р. н.).