Ігор ГИРИЧ
Історичні причини наших поразок і перемог

Ідея цієї книги народилася між першим і другим туром президентських виборів. Їх результат вимальовувався, і був він не надто оптиміcтичний – постало мимоволі питання: чому? Чому знову поразка?

Не виникало сумніву до кого звернутися з пропозицією дати відповідь на це питання. Ми звернулися до Ярослава Дашкевича. Чоловік безперечної наукової й моральної репутації, він був безальтернативним вченим, який зміг би реалізувати цей непересічний задум. Він погодився, і ми вже приступали до планування майбутньої книги. Проте доля розпорядилася інакше… Його не стало. І тоді за це починання взялися його учні.

Сьогодні ми пропонуємо читачеві цю квінтесенцію нашої історії, ще не знаючи, що нас чекає попереду. Чи через півроку ми розженемо цей туман політичної брехні і тоді нинішня ситуація виглядатиме як остання агонія посткомуністичного минулого. Чи нас чекають довгі роки протистояння. Можливо, знову настануть часи, коли правдиву українську історію дітям будуть розповідати вдома батьки, а в школі їм будуть втовкмачувати в голови чужу, московську, версію.

Ми видаємо цю книгу, оскільки є (поки що) легальна можливість видавати подібне. Ця робота є нашою відповіддю ідеологам так званого “русского мира”. Головним тут є наш погляд на українську історію та українську місію. Книга не претендує на істину в останній інстанції, тим більше, що про українську історію написано багато й ґрунтовно не одним поколінням істориків. Але так само немає сумнівів, що позиція автора є українською позицією, а стислість викладу обумовлена потребою часу. Сьогодні надзвичайно важливо, щоб нашу версію змогло прочитати якнайбільше людей. А це в свою чергу уможливить осмислення української історії з точки зору інтересів українців.

Тобто наших з вами інтересів.

Завдання книги полягає в тому, щоб віднайти серед тисяч подій минулого такі, які є вузловими, переломними моментами, що вплинули на українців, які сформували нас такими, якими є сьогодні. З усіма нашими плюсами й мінусами.

З тексту книги стає зрозуміло у чому полягає історична місія нашого народу. Ми – автохтони на своїй землі. Нашу історію не можна розглядати поза географією: ми – найсхідніша нація західного світу. Для свого державного становлення ми мусили вигравати боротьбу з західними сусідами, але одночасно найбільшою проблемою для власного збереження було протистояти натиску орди зі Сходу. Як писав Степан Ленкавський: “дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя” – Україна історично завжди стояла на межі двох світів. Це вже пізніше Росія почала називати Україну рубежем євразійської цивілізації. Перший раз інвазія варварської Золотої Орди зруйнувала поступ суспільства, перервала нашу історію, на декілька століть загальмувала рух уперед. Вдруге спроба приєднати нас до православного Третього Риму призвела до Руїни і втрати Церкви.

Ми перестали формулювати власну історію, і дозволили Росії по-імперськи трактувати Україну як окраїну своєї східної цивілізації. Втретє криваве придушення національної революції трапилося в 1917 – 22 рр., потім – репресії, Голодомор і переламаний хребет нації.

Вибір полягає в усвідомленні того, ким ми, українці, хочемо бути: невизначеною сірою зоною між Сходом і Заходом, придатком євразійської держави чи частиною простору західної цивілізації. Чи, можливо, головне завдання сьогодні полягає в нашій здатності випрацювати власну інтеграційну модель об’єднання різних частин України, здійснити синтез її західної та східної частин.

Сьогодні ми – як ніколи за тисячу років – близькі до поновлення перерваного історією розквіту української нації.

Бракує одного – визначеності, точніше, осмислення нашого минулого і сьогодення, чітко сформульованих причин наших поразок і чітко визначених цілей. Сподіваємося, що ця книга має достатньо аргументів для усвідомленого українства.

Тарас СТЕЦЬКІВ

Читати книгу в форматі *.pdf