УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА
Іван ВИШЕНСЬКИЙ
Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620
Каяття барв не потребує
*
Що в житті цьому приготував, те в майбутньому візьмеш, а що
був посіяв, теє там пожнеш.
*
Коли цноту і чистоту плотську збережуть, але не очистяться
від жорстокосердя і злостивості і не виявлять милості до ближнього,
то світильники свої погасять без оливи милосердя.
*
Мало обраних, і мало в кому спасіння хоче віднайтися.
*
Що за пожиток з дару, коли я сам того запрагнув і дістав від
тебе, диявола, а не Бог небесний мене на ту достойність покликав
і вибрав?
*
Спасайтеся законом отецьким.
*
Онімій і будь безголосий, доки не схочеш отямитися!
*
Не ганьби, бо оганьблений будеш!..
*
Всяка жертва нечестивих бридка перед Богом.
*
Зваба від розумних скоро може відступитися: пізнають її.
*
На життя народитися – це коли, вийшовши з утроби у цей світ
і дійшовши зрілого віку, думка вже має силу відрізнити зле
від доброго.
*
Як же ти хочеш розсудити біду войовника, що б’ється і бореться,
коли сидиш удома біля материної цицьки!
*
Спершу – мати, а потім – дитина.
*
Себе стережімо...
*
Хворий хворого лікувати не може.
*
Той, хто не був у бою й подвизі ратному і не бачив змагання
ратних, як може інших навчити?..
*
Як хочеш іншим відчинити ворота царства небесного, коли для
тебе вони зачинені?
*
Неправді властиво не стояти на одному місці.
*
Здорові очі можуть побачити й осудити гниле око і мають на
те владу.
*
Спасайтеся вірою.
*
Істини неправдою перебороти не зможете і самі щезнете й загинете,
а істина живе і житиме вовіки!
*
Диявол тілу пособляє і супроти душі бореться.
До змісту
книги "Українська Афористика"