Вітчизна справжня – небо!
*
Багатство – всілякого гріха батько, всілякої злоби винахідник, духотлінної поживи сприяч... ратник на цнотливість.
*
Якість Божу у собі пан хміль сокриває,
Бо возносить смирних він, гордих усмиряє.
*
Де не буває віри, там немає надії та любові.
*
Славиться-бо син у матері, а мати у сині.
*
Коли хочете мене вічно тримати, залишіть мене тепер.
*
Що в тому святого,
Коли ти в церквах лиш топчеш дороги.
*
Блажен, хто пам’ять смерті у серцеві мав.
*
Неоднакові на смак пливуть різні ріки... Смак однакий у річках, що впали у море.
*
Смерть, суд, пекло і небо – чотири квадри тії –
Завше май ти при серці, як компас на шиї.
*
З тобою жить не можу, важко і без тебе.
*
Час, дитинство, і дівства утрата, і слово
Вийде з вуст – не вернеться назад на віднову.
*
Минуть усі часи нам.
А над усе мине час покаяння.
*
Мовить, знаю, Господь: “Небо і земля
Мимо ідуть!”
*
Хто замолоду не хоче трудитися, в старості зле постраждає.
*
У вбогого трохи є, в жебрака – нічого,
Понад міру – в багача, а досить – ні в кого.
*
Інакше дивиться на світло орел, а інакше – сова.
*
Живить віру – діло.
*
Без діл є віра мертва.

До змісту книги "Українська Афористика"