УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА
Юліан ВАССИЯН
Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953
Дорога до Бога веде
через Батьківщину
*
Життя, почате із творчого слова, невмируще.
*
Без честі нема людини.
*
Шлях політичного визволення веде через зламання в собі від’ємних
рис.
*
Не маловаж тієї потуги, що спочила в бутті ук-раїнського народу.
*
Ідею державності нації не можна здійснювати ста шляхами, а
тільки шляхом твердих рішень і ще твердіших обов’язків чинного
послуху.
*
Не матерія і не біофізичні процеси життя зупиняють творчий
поступ наперед, але кволість духу.
*
Ми стали нацією і не можемо вже думати і прагнути інакше,
ніж думає і чинить державна нація.
*
Коли з погляду мети націоналізм є демократичний, то з погляду
форми й методи він є диктатурою.
*
Будучність і ціль нації лежать в ній самій.
*
Націоналізм не знає диктатури окремого інтересу.
*
Принцип повторності в історії – дуже умовний, а найменше кермується
ним той, хто історію направду творить.
*
Насильне засвоювання несвоєрідного відхиляє лінію природного
напрямку.
*
Влада ідеї хоче бути владою найчистішого абсолютизму.
*
Людина чину не дозволяє втискати життя в прокрустове ложе
теорії-формул.
*
Націоналізм є передовсім силою внутрішнього самоопанування.
*
Хто скоріше і рішучіше візьметься за діло – той буде рішати
про якісні прикмети української будуччини.
*
Життя не зносить останнього слова про себе.
До змісту
книги "Українська Афористика"